Ризики на ринку сьогодні вищі аніж будь-коли

 

Если вы ждёте, что регуляторы и участники рынка, наученные горьким опытом событий 2008 года, образумятся и станут меньше рисковать, то напрасно.

 

Уроки истории: фонд «LTCM»

 

В 1998 году существовал такой инвестфонд «LCTM» (Long-Term Capital Management). В нём работали лучшие из лучших трейдеры Уолл Стрит и даже два будущих лауреата Нобелевской премии.

 

Этот инвестфонд хвалился своими уникальными моделями управления, которые позволяли генерировать заоблачные прибыли с минимальными рисками. К несчастью для него, он недооценил реальный уровень рисков. Состояние их дел оказалось таково, что капитал в 1 миллиард долларов превратился в убытки размером в 4,6 миллиарда долларов, и всего за какие-то четыре года.

 

К сожалению, единственное, что Уолл Стрит извлёк из этой истории, это следующее: если разрушения достаточно сильные, то на помощь всегда придёт ФРС.

 

 И вот вооружившись этой формулой, игроки рынка продолжили погоню за высокими прибылями ценой высоких рисков. И уже в 2008 году мы наблюдаем повторение всей истории, когда в итоге, чувствуя свою безнаказанность, банки взяли средства налогоплательщиков, выплатили себе бонусы и снова начали брать на себя высоченные риски.

 

Назад в будущее

 

Теперь нам понятно, почему сегодня риски такие высокие. Следующий спад будет таким же, если не более болезненным. Никто ничему так и не научился. ФРС проглядел самую распространённая черту человеческого характера – склонность к так называемому моральному риску: когда, к примеру, застраховав свой автомобиль, человек начинает чаще нарушать ПДД, зная, что страховка покроет ущерб. Именно так ведут себя игроки рынка, зная, что их прикрывает ФРС.

 

Точно также как в 2008 году ФРС не мог видеть и не видел раздувание ипотечного «пузыря», так и сегодня он не видит приближение очередного краха.

 

Малейшей встряски, скажем, в виде рецессии, которая сегодня наблюдается в Европе и Японии, будет достаточно, чтобы вызвать огромные потери по вложениям в облигации. Центральные банки не в состоянии «напечатать» процветание и побороть банкротство с помощью вливания денежной массы.

 

В конце концов, убытки придётся списать на чей-то счёт. И, скорее всего, это будем мы с вами, налогоплательщики и держатели банковских счетов.

 

Назревают большие неприятности

 

Благодаря усилиям ФРС и других центральных банков цены на финансовые активы стремительно растут. При этом рекорды бьют не только цены на акции, но и на облигации. Облигации сильно отличаются от акций по своей природе, и поэтому к росту цен на них стоит относиться с большей опаской.

 

Объём рынка облигаций в более чем 2 раза превышает объём рынка акций. А если добавить к нему необеспеченные займы – то в 3 раза.

 

Bonds-and-stocks-total-capitalization
График. В 2010 году совокупный объём финансовых активов превысил докризисный уровень и составил 212 триллионов долларов

 

Почти половина этих облигаций сильно переоценена. А это означает, что даже незначительные убытки по этим облигациям вызовут триллионные потери.

 

Стоимость облигаций, в отличие от акций, совпадает с заявленной доходностью. Чем выше цена облигаций, тем ниже доходность. Доходность облигации должна компенсировать риски покупателя, связанные с инфляций, дефолтом и временными факторами.

 

Поэтому чем хуже финансовое состояние эмитента, чем выше инфляция, и чем больше срок погашения облигации, тем выше ставка по ним. Что может означать рекордное снижение доходности облигаций в текущих условиях? Одно из двух: либо риски дефолта и инфляции находятся на самом низком уровне, либо риски покупателей не компенсируются должным образом.

 

Иными словами то, что мы наблюдаем сейчас на рынке облигаций, по своим масштабам даже рядом не стоит с ипотечным «пузырём». И поэтому когда рынок облигаций рухнет, последствия будут гораздо более тяжёлыми, чем в 2008 году.

 

MixedNews

 


29.03.2013 905 0
Коментарі (0)

13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

2380
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1151
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1442 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2322
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

3798
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

2740

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

816

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

2550

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

953

«12 лютого сего року відбуло ся інавгурацийне представленє нового нашого «Товариства «Українського народного театру ім. І. Тобилевича». Йшла вистава столітньої, та мимо сього все сьвіжої і молодої «Наталки Полтавки», - свідчить 42-е число газети «Діло» 1911-го року.

1402
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2497
04.03.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

2564
27.02.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

3149
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

19941
05.03.2026

Зустріч відбудеться у першу суботу місяця, 7 березня, біля чудотворної ікони Богородиці. Мета заходу — духовно об’єднати вірян у молитві за Україну, за подолання особистих труднощів та довірити їх Непорочному Серцю Богородиці.

1477
03.03.2026

Перша заповідь Божого Закону нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.    

21466
27.02.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

9274 1
10.03.2026

Письменник і журналіст Олег Криштопа став лауреатом Шевченківської премії. Також у номінації «Театральне мистецтво» нагороду отримала режисерка Оксана Дмітрієва.  

822
12.03.2026

Опитування проводилося з 2 по 6 березня. В ньому взяли участь 1200 осіб.  

756
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

1484
02.03.2026

Колишній спеціальний посланець Трампа генерал Кіт Келлог розповів, чому Путін насправді в пастці і чому підхід Білого дому до російсько-української війни як до бізнес-угоди є стратегічною помилкою.  

1257
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

1636