28 листопада почався великий Різдвяний піст, котрий триватиме 40 днів, аж до надвечора Різдва включно. Саме тому цей піст має одну із назв – Чотиридесятниця.
Інша ж назва – Пилипівка, або ж Филипівка (Филипів піст), тому що він починається через день після дня пам’яті святого апостола Филипа. Різдвяний піст має на меті ретельне приготування до зустрічі Різдва Христового.
Перші згадки про цей піст зустрічаються ще у IV столітті, але тоді він був значно коротшим і тривав всього тиждень до Різдва.
Пилипівка – завершення осіннього обрядового кола
Саме 28 листопада, на Пилипівку, закінчувалось осіннє обрядове коло, початком Різдвяного посту. За день до цього, в день пам’яті апостола Филипа, влаштовували так звані заговини, або, як прийнято казати на Галичині, «запусти». Сім’ї ходили в гості до своїх родичів, кумів, сусідів.
А в східних районах України, в перший день Пилипівки, як і під час Масляни, панував давній звичай «в’язати колодку». Батькові родини вона могла дістатись за те, що не встиг до Пилипівки оженити сина, а матері, відповідно, що до завершення осіннього обрядового кола, так і не видала заміж доньку. Тож від Пилипівки одразу починались сватання, які тривали до Дмитра.Адже річне обрядове коло на Пилипівку закінчилось і почалось нове.
Від чого варто утриматись тим, хто вирішив поститись?
За церковними настановами, під час посту не можна їсти м’яса, риби, сиру, молока, яєць, вершкового масла. Проте все не так категорично: якщо це маленька дитина, людина похилого віку в слабкому стані, або вагітна жінка, то потрібно постити обережно, адекватно оцінюючи стан свого здоров’я.
Окрім посту тілесного, йдеться і про духовний піст. Він пов’язаний з молитвами, покаянням та обмеженням своїх пристрастей, прощенням образ. Під час посту радять утриматись від вечірок та розваг, концертів тощо. Бо без молитов та духовних обмежень – піст перетворюється просто у дієту.
Така тенденція дійсно існує, багато хто нині не є прибічником релігійних традицій, але все ж поститься, аргументуючи це тим, що піст – це своєрідна дієта, котра допомагає очистити організм, що безсумнівно впливає і на настрій і на моральний стан.
І дійсно, піст передбачає відмову від жирних та м’ясних продуктів, що в певній мірі слугує гарним способом оздоровити організм. Але таку дієту можна почати у будь-який період року і вона не має нічого спільного з Різдвяним постом.
Також під час Пилипівки заборонено проводити вінчання. Саме тому, якщо хтось до кінця осені не встиг повінчатись, то мусив зачекати до наступного року. Але ці обмеження не стосувались інших подій, наприклад, хрещення. Адже за потреби похрестити немовля, цей обряд у церкві проводили незалежно від посту.
І ще трохи про традиції:
У час від Пилипівки 28 листопада і до самого Різдва Хрестового, виконувались різноманітні хатні роботи: білили світлицю (світлицею раніше називали вітальню), вбирали її розписами, діставали зі скрині та вивішували найкращі вишиті рушники, розстеляли килими. Покуття прикрашали особливо оздобленою запаленою свічкою чи лампадкою. Там же ставили дідуха – найдавніший символ українського Різдва. Дідух – це сніп з колосків жита чи пшениці, з початку чи закінчення жнив. Він зберігався після Різдва аж до весни і потім його замішували до посівного, аби забезпечити багатий врожай на наступний рік. Як відомо, дідуха раніше ставили у кожному домі, а вже пізніше, його почесне місце зайняла новорічна ялинка.
Поки українські родини утримувались постом у їжі, гуляннях та розвагах, їх зігрівав передноворічний настрій, котрий приходив з приготуваннями дому до свят та прикрашанням вітальні. Також в цей час вже брались за пошиття костюмів, адже українці старанно готувались до колядування, а приладів для швидкого пошиття костюмів не було. Тож завзяті колядники проводили холодні вечори за пошиттям святкових костюмів, аби похизуватись потім ними під час колядування.
Так і завершувалось, Пилипівським постом та приготуванням до Різдва, річне обрядове коло. А попереду всіх чекало нове, котре починалось із новорічних та різдвяних святкувань.
