Прикарпатський доброволець: Про те, що брат убитий, я дізнався у свій день народження

 

 

Василь Стефурак — невисокого зросту, в камуфляжній формі, яка пахне димом. Під очима — темні кола, коротко стрижений. Свого молодшого брата, загиблого в зоні АТО, називає ласкаво Степанчиком. Не плаче, про брата говорить небагато, немов ховає щось особисте, глибоке, що ще кровоточить болем. Обіцяє мстити ворогам, поки живий. Розповідає про противника, війну і перемир’я, пише ”ДеПо”, із журналістом якого, Кирилом Железновим, погодився поговорити.

 

Коли з братом спілкувалися востаннє?
— Він мені дзвонив в день смерті, але ми тоді в Дебальцеве були під сильними обстрілами. Не було зв’язку. Прийшла СМСка, що Степанчик дзвонив, а потім, пізніше, ще одне повідомлення — від мами. Вона написала, що в Інтернеті повідомляють, що брат загинув... Я тільки в десять ранку зміг передзвонити. Уже було достовірно відомо, що мій брат убитий. Це був день мого народження, мені виповнився 21 рік, а Степанчикові було 19.

Ви доставляли тіло додому ...
— Так. Степанчикові дуже сильно пошкодило вибухом міни обличчя. Лиця зовсім немає. Труну на похоронах не відкривали, я не хотів, щоб мама це бачила. В зону АТО брат пішов добровольцем. Ми зідзвонювалися, спілкувалися, коли була можливість ... Будинок згадували, сім’ю, дитинство.

Ви дружні були?
— Нас було чотири брата. Ми в дитинстві дуже часто билися, напевно, як всі хлопці. Намагалися з’ясувати, хто найсильніший. Сильно один одного били. Потім, звичайно, підросли, стали стояти один за одного. Ділилися останнім ..

Не думали, може, треба повернутися із зони АТО? Додому?

— Ні. Там ворог, який хоче прийти в мирні міста, руйнувати їх, захоплювати полонених, обкладати даниною. Там ворог, який убив мого брата.

Ви воюєте проти російських підрозділів, «кадирівців», терористів ДНР і ЛНР? Є у України шанси вистояти?
— Російська армія не має стільки сил, щоб нас здолати. Вони там щось десятиліттями модернізували, але події показали, що їх армія, як і раніше, малоефективна. Якщо українським підрозділам дати достатньо техніки — ми їх просто вб’ємо. Вони намагаються взяти стратегічно важливі точки, лізуть в наступ, але ми дуже успішно обороняємося. Путін з Жириновським там базікають про те, що до Києва дійдуть, але це просто залякування. Вони аеропорт донецький взяти не можуть, Дебальцеве та ще ряд ключових пунктів. Намагаються - але не можуть. Ще раз повторю - у них не вистачить сил, щоб вдарити так, щоб нас знищити. Вони несуть серйозні втрати. Єдина їхня сила, проти якої ми не зможемо боротися, — ядерна зброя. Нам треба відновлювати ядерний потенціал.

Який противник з тих, що зараз воюють проти нашої армії, найнебезпечніший?
— Найважче з російським спецназом. Це так звані «морські котики». Ці вміють воювати. Був випадок: вони просто вирізали наш «секрет» під Дебальцеве. Прокралася і зарізали двох наших хлопців: ножові поранення плюс контрольні в голову. Стріляли з пістолетів з глушниками. Ще одного в полон взяли — майора. Ну, ми теж відповіли - знищили їх групу. Не буду хвалитися, але це в цій розвідгрупі був я.

Там така стратегія: вони стріляють з «Градів», ми — в окопи, в укриття. Вони підходять ближче з мінометами, знаючи, що ми під «Градами» не виходимо. Але ми тоді схитрували — вийшли розвідгрупою якраз під обстрілом «Града», пройшли кілька кілометрів приблизно до місця, куди вони після залпів підходили, щоб бити з мінометів ... Залягли в «зеленці». Під’їхала група російських «морських котиків» і артилеристи. Почали розставляти міномети, щоб наші позиції ще раз накрити. Ми їх атакували: пострілами з гранатометів і кулеметів. Поклали всю групу — там все «200». Відійшли до своїх позицій.

Так що воювати і вбивати російський спецназ, який прийшов на нашу землю, не тільки можна, а й треба. Вчора мені сказали хлопці, що повністю знищили ще одну схожу за складом групу.

А «кадирівці» як воюють?
— А ці смертники. Не думають, що роблять, погана тактика, погана виучка, але смерті не бояться. Ми ж тепер їх «кровники», а вони - наші. Там багато українців втратили своїх близьких. У мене брата вбили. Я буду вбивати за нього, поки зможу вбивати. А воюють «кадирівці» гірше за «морських котиків» ... Про сепаратистів і «ідейних» з ДНР і ЛНР говорити не буду. Це пил. Серйозної військової загрози вони навченим людям не представляють ... А, ще, забув сказати - у «морських котиків» хитра якась форма, їх в тепловізори не видно. Нам би таку.

Що все-таки з перемир’ям? Є воно чи ні? Що змінилося?
— Може, на папері, для Європи — воно є. Для нас, солдатів, стало після підписання цього перемир’я тільки гірше. Після того, як було оголошено перемир’я, з-під Дебальцеве нашу важку техніку почали виводити на 15-20 кілометрів, як було домовлено. Як тільки техніка пішла колоною — її накрили російські «Гради». Колону розбили повністю.

Ніде не було такої інформації ...
— Звичайно, не було. Взагалі дуже багато того, що відбувається там, у зоні АТО, — тут про це навіть не знають. Тут повідомляють про 9 убитих — я дзвоню своїм побратимам, кажуть: 19. Тут багато неправди ... Так от, після того, як розбили нашу техніку «Градами», бойовики стали виходити на відкрите місце і лупити по нас. А нам відповісти нічим, ми їх бачимо, могли б накрити — але бити нічим. Потім командири батальйонів порадилися, поставили в стрій трофейну техніку, відремонтували ... В черговий такий набіг бойовиків, впевнених, що нам нема чим їх дістати, ми відкрили вогонь. Дуже сильно їх здивували. І багато убили.

Ви бачили фронт, бачили реальний стан справ ... Скільки ще триватиме війна?
— Дуже довго — два, може, три роки. У нас немає важкої зброї, ніхто її не дає. Якби влада хоча б скоординувала наші зусилля, налагодила зв’язок між батальйонами, взаємодія, грамотно б продумували операції ... Ми б вже гнали терористів і російську армію з нашої землі. Але вони навіть цього не роблять. Просто плюють на нас: стійте тут самі, їжу шукайте самі. Ось так.

А що з авіаударами? Раніше постійно були повідомлення про успішні відповідних авіаудари по артилерійським артпозіціям, а тепер — тиша ...

— Я ніякої техніки в повітрі вже місяць не бачив. А, почекайте ... (замислюється). Бачив. Нашу вертушку, що не долетіла до наших позицій кілька кілометрів, розвернулася і полетіла. Але ми, українці, війну виграємо. Просто якби нас підтримала влада — ми б зробили це вже до весни наступного року, а так буде потрібно набагато більше часу.

Яке було після війни повертатися додому? В мирні міста?

— Знаєте, мій родич живе в селі нашого району, вони громадою брали біженців з Донбасу. Одного разу він запитав одного з цих біженців — здорового мужика: «А що ти тут робиш, коли твою землю захопили?». Той відповів: «Ховаюся від війни, я ж біженець». Мій родич, сказав, що наші пацани там гинуть за вас, що його племінника там убили, а, ви, мовляв, тут відсиджуватися ... І ще раз поставив питання: «Що ти тут робиш?». Той відповіли: «Що ти пріе.ался?! Що роблю, роблю ... Баб ваших я тут е.у ». Після цього біженця побили і вигнали. Ось такі історії мені розповідають з нинішньої мирного життя.

А там, на фронті, підтримку українців відчуваєте?

— Люди нам дуже допомагають. Якби не прості українці, ми б не встояли. Волонтери везуть продукти, обмундирування. Народ нам дуже сильно допомагає. А влада тільки забирає. За місяць ми не отримали ніяких продуктів від Міноборони ...

Коли приїхали під Дебальцеве у мене було дві банки тушонки. Це все. Потім три дні сиділи в окопах, майже нічого не їли. Тоді почали викручуватися, знайомим волонтерам дзвонити, щоб з голоду там свідомість не втрачати ... Тому що було б дуже прикро не загинути в бою, а здохнути з голоду. Ще раз кажу: влада нічого не робить. Принаймні, для нашого 25-го добровольчого батальйону. Протягом місяця нам так і не підвезли їжі. Волонтери нас годують, яким гроші дає наш український народ. Можна я, користуючись можливістю, звернуся до українців?

Я хотів сказати, щоб люди не несли допомогу в військкомати та інші державні установи, не передавали Мінобороні. Ця допомога на фронт не доходить. Передавайте перевіреним волонтерам, тим, кому довіряєте. І ще хочу сказати — дякую вам за допомогу. Ми там за народ стоїмо. І всі разом ми обов’язково переможемо.


07.10.2014 1439 0
Коментарі (0)

23.05.2026
Вікторія Матіїв

Про те, як сьогодні виглядає епідеміологічна ситуація на Прикарпатті, які інфекції фіксують найчастіше та як їм запобігти, розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету Андрій Процик в інтерв'ю журналістці Фіртки.

1834
18.05.2026
Олександр Мізін

Реальні схеми 2025-2026 років, методи кримінального рейдерства та чому новий Цивільний кодекс №15150 може відкрити епоху масового відбирання нерухомості — ексклюзив від Фіртки.

2107
13.05.2026
Тетяна Ткаченко

Про життєвий шлях, цінності, службу у війську та відданість Україні журналістці Фіртки розповіли мама Тетяна Пуняк та командир взводу Роман Чернов.  

10692
10.05.2026
Тетяна Ткаченко

В Івано-Франківську відбулися два мітинги — проти проєкту нового Цивільного кодексу та на підтримку традиційних цінностей. Що говорили учасники акцій — розповідає Фіртка.  

10946 1
04.05.2026

Місяць тому, в Івано-Франківському міському суді розпочався судовий процес, який ініціював відомий бізнесмен та громадський діяч Богдан Пукіш проти низки місцевих медіа.  

8284
27.04.2026
Діана Струк

Про виникнення конфлікту, позиції сторін, перебіг справи та можливий подальший розвиток подій Фіртці розповів представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий. 

7479

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

723

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

862

Війна  чітко показала хто ворог, і в яких  релігійних структурах він перебуває на території України, ми побачили  хто «розділяв і володарював». 

1394

Івано-Франківськ в колаборації з Буковелем приймають вже третю за сто років Зимову Олімпіаду...

10592 2
25.05.2026

В Івано-Франківську стартувала роздача продуктових наборів для мешканців пільгових категорій. Видачу організували у тій частині центрального продуктового ринку, який раніше повернули у власність громади.  

6424
21.05.2026

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

4673
17.05.2026

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

5725
25.05.2026

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

7839
20.05.2026

У суботу, 24 травня, на Прикарпатті відбудеться свято почитання Погінської чудотворної ікони Божої Матері. Для паломників підготували програму богослужінь, урочисту ходу та молебень перед чудотворною іконою.

976
17.05.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

4237
13.05.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

21511
26.05.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

4174
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

529
12.05.2026

11 травня 2026 року, між фракціями «Зелені — Рожевий список», «Соціал-демократична партія Німеччини» та «Вільні демократи — Вільні виборці» у міськраді Мюнхена відбулося підписання коаліційного договору, що позначає нову віху в мюнхенській та німецькій політичній історії, а також важливий урок для повоєнної України.   

1312
04.05.2026

Всі говорять про нафту, про ціни на пальне, але є ще проблема добрив. Наразі про неї мовчать, адже вона поки що не вдарила по людях, як це відбулося з цінами на пальне…  

1689
29.04.2026

Коли кілька днів тому принц Гаррі з Києва звернувся до Трампа з закликом згадати про Будапештський меморандум та «зробити більше для підтримки України», президент США жорстко відповів та заявив, що саме він говорить від імені Великої Британії більше, ніж сам принц.

1887