В Україні навіть «пристойні» жінки схильні розглядати своє тіло як товар. Переспати заради іспиту, роботи, поїздки за кордон, хорошого шопінгу - не проблема тут для дуже і дуже багатьох. Про причини такого стану «Росбалту» розповіла директор київського Інституту психологічної практики «Кредо» Тетяна Подольська.
- Нещодавно в Росії соціальні психологи провели опитування, згідно з яким більшість цілком «пристойних» жінок сприймають своє тіло як товар - в самому широкому сенсі цього слова. Тобто, по суті, займаються прихованою проституцією з метою отримання матеріальних благ, просування по кар'єрних сходах і так далі. Що ви скажете про українок?
- Скажу відразу, що в Україні таких конкретних досліджень ніхто не проводив. Але на основі прикладів із власної практики і практики моїх колег можу стверджувати: і тут в останні роки прихована проституція - масова норма, девіз життя. Ми зараз не говоримо про работоргівлю і секс-туризм, хоча тут наші дівчата мало не попереду планети всієї, і це питання навіть піднімалося в парламенті. Показово, що це не просто проституція чистої води, а скоріше дійсно прихована, коли до нас їдуть старі європейці, купивши за дисконтними цінами квитки, а потім за келих пива отримують сексуальні послуги молоденьких студенток. Це грубо, але це правда.
- Тобто, жінки продають своє тіло навіть не за гроші чи якісь довгострокові блага, а за їжу, випивку, розваги і так далі?
- З приходом кризи цей процес набув ще більших масштабів, оскільки у важкі часи завжди включається механізм так званого «архаїчного поведінки». Жінка продає себе, щоб вижити - такий стиль поведінки закладено на глибинному рівні.
Але криза, звичайно, не єдине і не головне пояснення. У суспільстві споживання навіть благополучні жінки часто неприкрито використовують своє тіло, щоб просуватися по службі, домагатися своїх цілей, отримувати матеріальні вигоди. І українське суспільство тут не виняток, адже українки, росіянки, білоруски - представниці однієї і тієї ж слов'янської поведінкової культури. Після розпаду СРСР вона змінилася і продовжує змінюватися. Хоча завдяки нашому консервативному менталітету ці зміни і піддаються публічній критиці.
У радянські часи мало хто публічно розмірковував про те, на яких принципах жінці потрібно будувати сексуальні стосунки з чоловіком. Було певне таїнство шлюбу, якесь табу. Саме тому такий ажіотаж викликав свого часу наївний за сьогоднішніми мірками фільм «Інтердівчинка» - він став дзеркалом суспільства, що стояв на порозі змін. Після девальвації радянських цінностей нової культури, як системи стримувань, не з'явилося.
Сьогодні у молодих жінок немає чітких установок: продавати своє тіло чи ні, віддавати його тільки одному чоловіку або всім, домагаючись своєї мети. У цьому дисонансі жінки в основному вибирають «продавати»: адже соціум, де все є товаром, в цілому демонструє одну модель поведінки. Тим більше, що проституцію прямо стимулюють мас-медіа. Молоді героїні серіалів дуже швидко і просто багатіють, тільки лише вдало переспавши.
- Але є й інша сторона медалі: багато жінок віддають перевагу навпаки тяжкій праці, добиваючись не менших успіхів у кар'єрі, ніж чоловіки. «Бізнес-леді» - це антипод «прихованих повій»?
- Ті, хто багато працює, теж часто займаються прихованою проституцією. Хоча тут не варто узагальнювати. У нас дійсно багато кар'єристок і трудоголічок, які працюють більше ніж чоловіки, отримуючи при цьому, за статистикою, меншу зарплату. У підсумку по відношенню до працюючих до фанатизму жінок сформувався стереотип, що вони «неспроможні» в особистому житті. І багато в чому це правда.
Враховуючи досвід жінок, які приходять до мене на консультації, можу сказати, що у всіх у них є якийсь досвід розчарування у чоловіках. Тому що спочатку в жіночому колективному несвідомому закладена цінність сім'ї, побут і догляд за дітьми. Будь-яка з таких успішних жінок визнає, що їй би більше хотілося реалізуватися як матері, як дружині. Але більшість з них не може побудувати своє особисте життя з-за декларованої потреби в більш сильному партнері. А де його взяти, якщо сама жінка сильна? У результаті такі жінки часто пов'язують життя з такими нереалізованими чоловіками.
- Виходить, явні трудоголічки не щасливіші за прихованих повій?
- Щастя кожен розуміє по-своєму. Жінки, які багато і наполегливо працюють, віддаючи себе кар'єрі, часто приходять з однією і тією ж проблемою. Це жінки з поламаними долями, яким, висловлюючись простими словами, колись зробили дуже боляче. Їм складно створити щасливу сім'ю. У ментальності в нас закладено, що жінка спочатку повинна бути слабшою, поступливішою за чоловіків, а не бізнесменом у спідниці, який всіма маніпулює. Чоловік підсвідомо боїться, що його можуть поставити на коліна.
Жінки другого типу приходять з іншими своїми проблемами. Їх хвилює, як за допомогою певних психологічних практик «заарканити» багатих і перспективних чоловіків з метою отримання матеріальних благ. Це набагато простіше, багато в чому це стосується того, як правильно вибудувати комунікацію, щоб якомога довше бути з таким чоловіком. Як правило, такі жінки приходять за допомогою до фахівця, коли «клієнт» у них вже в руках, але вони реально оцінюють те, що життя швидкоплинне, і таких бажаючих ціла черга. Любов'ю, яку шукають бізнес-леді, тут і не пахне.
Ганна Стешенко
http://www.rosbalt.ru/
