Превелика двіжуха

 

 

 

Структурно революція нагадує молоду зірку: розжарене світило у центрі і пиловий диск навколо нього. З цього пилового диску в майбутньому сформуються планети, астероїди, комети.

 

 

В політиці, як і в астрономії, уся увага прикута до центру. Там рушення і світло, там фонтанують плазма любові і протуберанці ненависті, формуються згромадження і біографії, спалахують і гаснуть харизми. Набагато менше уваги приділяють «пиловому диску». А, тим не менш, там відбуваються цікаві речі. Дуже цікаві речі.

 

 

Там царює превелика двіжуха проектів, ідей, грошей та приватизацій. Там також повно спалахів і згасань. Не таких яскравих, як у центрі, мало помітних широкій публіці, зате не менш доленосних. Мудрі люди вважають, що майбутнє країни на дев’ять десятих формується саме у «пиловому диску».

 

Це твердження можна оспорити, але факти говорять за себе. У 1991 році, поки революційні романтики завзято демонтували СРСР та мріяли на кухнях про майбутнє царство свободи, непомітні добродії почали скуповувати заводи та інші об’єкти інфраструктури. Їх прізвища не прикрашали газетних шпальт, а невиразні обличчя не попадали у зомбоящик. В ті буремні роки вони були незримими та безіменними героями «пилового диску».

 

 

Через п’ять років більшість революціонерів-романтиків опинилась у дупі, а непомітні «пилові» добродії перетворились на істинних хазяїв України. Деякі з них стали олігархами. Маю переконання, що ця ситуація є архетипною, себто вона повторювалась (у 2004 році) і буде повторюватись ще. Майдани, як революційні центри, можуть проіснувати ще тижні і місяці, але рано чи пізно вони розійдуться.

 

 

Судячи з усього, системних (антисистемних) наслідків революції ми ніколи не дочекаємось. Навіть популярне в масах (й доволі безневинне, як для наслідків революційного процесу) гасло люстрації вже викликає бурхливу алергічну реакцію в тих, хто – за прогнозами – може зайняти владні крісла в «пострегіональній» Україні (або, не дай Боже, в кількох «українах»). Що вже й казати про можливість глибших змін. Отже, коли розсіється дим від запалених шин, а комунальні служби розберуть барикади, ми побачимо не нову реальність, а лише нову конфігурацію «пилового диску».

 

Спробуємо її спрогнозувати.

 

В іноземних експертних колах окреслюють наступні тенденції, що окреслились за кулісами революційної сцени:

 

1) «Проблемність» України набула нової геополітичної ваги. Україна може стати каталізатором (щоби не сказати «детонатором») низки мало прогнозованих і погано контрольованих процесів у Європі, Чорноморському регіоні і Росії;

 

2) Міжнародна позиція України, яка вже півтора десятиліття виглядала стабільною, перетворюється на дрейфуючу. Україна входить у довгу смугу «перманентного керованого хаосу», який у найближчі роки проявиться у низці системних, кластерних та галузевих революцій, контрреволюцій, квазіреволюцій та фейк-революцій. В принципі, барикади можна й не розбирати. Дрейф в бік Європи стає «підсумковим вектором», що не виключає формування у «пиловому диску» різноманітних проміжних векторів;

 

3) Український олігархат, який останні 20 років був справжнім правителем нашої держави, тепер повністю дискредитований в очах світової економічної спільноти (не кажучи вже про спільноти політичні та інтелектуальні). Дискредитований настільки, що в дуже серйозних колах сформована думка про те, що люди, які довели Україну до катастрофи, не достойні своїх (сумнівно зароблених) бізнес-імперій. Зроблені навіть натяки на те, що світовий імператив недоторканості приватної власності не стосується майна та активів деяких яскравих представників вітчизняного великого бізнесу. Ця радикальна думка поки що не превалює і не акцентується (використовується здебільшого у конференційному обігу), але матиме надзвичайно велике значення для середньострокової перспективи;

 

4) «Розпродажа» України вступила у завершальну стадію. На днях Фонд держмайна анонсував продаж пакетів акцій Одеського припортового заводу, «Турбоатому», «Азовмашу», «Сумхімпрому». Всього у 2014 році плановано приватизувати об’єктів на суму у 2,2 млрд. доларів. Ще грандіознішими можуть стати продажі приватних українських компаній та банків. Ходять чутки, що в руки іноземців може потрапити навіть такий стрижневий елемент фінансової системи України як «ПриватБанк». Плануються до продажу також мільйони гектарів землі та низка інвестиційних «тем», вартість яких обраховується десятками мільярдів доларів;

 

5) Вітчизняні політичні актори перетворились на трансляторів рішень, які приймаються за межами держави. Це означає практичне зникнення «внутрішньодержавного порядку денного» і повне панування в українських справах проблем і тем порядку денного глобального. Це, в свою чергу, приводить до зростання антиглобалістичної реакції та виходу на сцену низки архаїчних соціально-політичних проектів;

 

6) «Прозорість» України для транснаціональних корпорацій, фінансових акторів, спецслужб, приватних армій створить принципово нову ситуацію у державі, яку політологи називають «ліванським сценарієм». Цей сценарій передбачає збереження єдиного адміністративного  і фіскального простору на території, де проживають представники більш або менш антагоністичних світоглядних систем. Вже тепер в координатах «пилового диску» відбувається «м’яка сепарація» окремих частин держави не лише у територіальному аспекті, але й в інституціональному, інтелектуальному та багатьох інших.

 

7) Транзитна роль країни не лише залишається актуальним трендом, а поступово перетворюється на тренд системоутворюючий. Тепер як ніколи прискорився процес кристалізації в нашій державі космополітичних «транзитних середовищ», найпомітнішим з яких стають мігранти зі Сходу. Вже готуються інвестиційні проекти, що передбачають будівництва нових транспортних коридорів, які пройдуть Україною. Можливо, ці коридори стануть такими собі «державами в державі», відокремленими від територій, де пануватиме керований хаос.

 

«Пиловий диск» поступово стабілізується, звикаючи до спалахів і магнітних бур на центральній зірці. Далеко не для всього ділового сектору революційна лихоманка є руйнівною. В цій ситуації можна заробляти, в ній можна успішно жити. На маргінесах революції виникають нові смисли і нові розклади, які можуть співіснувати з революцією роками.

 

З часом може з’явитись ціла індустрія обслуговування революції. І виробляти вона буде не лише прапорці, шарфики і бандани. В навколореволюційному середовищі виникнуть спеціалізовані групи, заточені на посередництво поміж звичайним побутом і паралельно існуючим революційним. Таке посередництво буде формуватись не лише як «військовий обоз революції», але й як «екскурсійна» галузь, яка буде маніфестувати революцію як щось достатньо цікаве для дослідження, відвідування, креативного обслуговування тощо.

 

Навколо революцій час прискорюється та мутує. І це налаштовує на очікування нового.

 

 Володимир Єшкілєв


Коментарі (10)

Петро 2014.01.31, 16:53
Скажу так: Володимир Льовович був класним викладачом, його лекції слухали з цікавістю, вмів подати матеріал... проте завжди від нього відчувалась всяка не любов до українського(згадується про п'яного Шевченка любив розповідати)..завжди вмів грати на почуттях студентів...на філософії так вмів прихвалити Євреїв, міг кількома лекціям посвятити... хоча в нього і були не погані теми...завжди проводить виборчі компанії на чиюсь користь, хто платить бабки з тим працюєм, - казав ЄВЛ..свого часу на Чорнописького, на Садового і інших..зараз це йому рраз плюнути давати оцінку..тим більше випусник він МГУ, схильність має до російського всього...любить хизуватись своїми подорожами..ну, він вміє заробляти гроші, це я знаю..я звертаюсь до нього працюйте на Україну, прославляйте культуру...Ваш Студент..хороший
Дрон 2014.01.31, 18:20
Класна стаття.
Тромбон 2014.01.31, 19:58
У 1991 році, поки революційні романтики завзято демонтували СРСР та мріяли на кухнях про майбутнє царство свободи, непомітні добродії почали скуповувати заводи та інші об’єкти інфраструктури...... ВСЕ В ТОЧКУ. Так і на цей раз буде. Революція закінчиться. Романтики вернуться в сім'ї. І випірнуть негідники - міськрадах, облрадах, кріслах кабміну.... Час йде по спіралі))))))))))))))
Іван 2014.01.31, 21:28
Реєструвати "Правий сектор" як політичну партію і брати активну участь у політичному житті України. Впевнений, що вони б знайшли своїх прихильників. Була б альтернатива всім цим ОПОзиціонерам.
НИК 2014.01.31, 21:56
МИ ДЛЯ НЕГО ЧУЖІ. І НА ТІМ ЗАСПОКОЇМСІ, БО ВІН НЕ АСИМІЛЬОВАНИЙ. АЛЕ І НЕ ВОРОГИ. ЦІКАВИЙ ЯК ЕКСПЕРТ. ЇГО ФІРТКА НА БОЦІ МАЙДАНУ І НЕ ВИТИРАЄ НАШІ КОМЕНТИ. ШО ЩЕ ХТІТИ З ЧУЖОГО?? І ВЗАГАЛІ ЮДЕЇ У СІ ВОЙНІ НАМ ПОМАГАЮТ, АБИ УКР. НЕ РОЗКОЛОЛАСІ. ЗАРАЗ ВОНИ НАШІ СПІЛЬНИКИ, ТОВАРІЩІ.
читач 2014.01.31, 22:00
А також фетиш-революцій, лобі-революцій, ерзац-революцій і т. д. може бути багато.
штефко 2014.02.01, 11:26
політики 90-их теж свою долю отримали в державних посадах-званнях- пенсіях і т д- діти їхні також вдало входять в державні органи або мають префернції в створенні чогось власного- так що я думаю там був зговір - кожному своє-
анатом 2014.02.01, 17:53
Це двіжуха сперматозоїдів до яйцеклітини. Яйцеклітиною є Україна. Обіграйте ще такий варіант. Революція це позаматкова вагітність.
хе.. 2014.02.02, 21:10
красиво стелеш.. фраєрок.
дорогий 2014.02.04, 12:42
Такого сина як Володимир Львович бажала б мати кожна матір України. Як він добре і довго доглядав свою хвору лежачу матір, розриваючись на трьох роботах, знають лише найближчі друзі.
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

324
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

784
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2109 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3191
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2650 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5421

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

529

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

700

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1176
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8527
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10989
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5376
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

782
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

626
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22689
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

987
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5517
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1172
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1147
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1410
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1706