Західна Україна продовжує оговтуватися від жахливих наслідків червневої повені. Тоді підтопило тисячі житлових будинків та присадибних ділянок. Потужні зливи зруйнували мости та дороги, відрізали від цивілізації села.
Моя рідна Івано-Франківщина серед областей, що постраждали найбільше. Тепер на Прикарпатті ремонту потребують ще й об’єкти соціальної інфраструктури - лікарні, школи та дитячі садочки.
Через масштаби стихії на Західній Україні парламентський екологічний комітет за моєї ініціативи створив робочу групу, яка напрацює стратегію протипаводкових заходів. Оскільки Верховна Рада – це законодавча гілка влади, то розпочали зі змін до існуючого законодавства, яке, на жаль, недосконале. Ми із колегами визначили три напрямки: русло регулювальні роботи, зміни до Бюджетного кодексу України і, в подальшому, зміни до страхового законодавства.
Тепер детальніше. Стосовно русло регулювальних робіт. Ми запланували внести законопроект зі змінами до статті 86 Водного кодексу України. Йдеться про легалізацію добування матеріалу з русел річок і їхній подальший продаж або реалізацію. Наразі отримати відповідні дозволи дуже складно. Для того, щоб зацікавити інвесторів і підрядників потрібно надати їм можливість реалізовувати той матеріал, який вони видобули. По-перше – це буде їм вигідно. По-друге – це буде вигідно навіть фірмам, що будують дороги. Вони зможуть використовувати піщано-гравійну суміш для реконструкції.
Друга ініціатива. Ми, від робочої групи, зареєстрували законопроект щодо змін до Бюджетного кодексу України. Він має на меті збільшити фінансування об’єктів водного господарства шляхом перерозподілу надходжень до державного бюджету. Гроші ні від кого не забирають. Їх просто перерозподіляють в рамках доходів, що є. Цим проектом Закону пропонується внести зміни до статті 29 Бюджетного кодексу України, а саме перерозподілити доходи та видатки загального та спеціального фондів державного бюджету у частині справляння рентної плати за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення), а саме до загального фонду державного бюджету – 35%, до спеціального фонду державного бюджету (ДФРВГ) – 20%, з яких 50%- з цільовим спрямуванням на здійснення заходів від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь.
Після прийняття законопроекту до державного фонду розвитку водного господарства додатково спрямують 176,8 мільйонів гривень, які будуть використовувати винятково на реалізацію заходів зі захисту від шкідливої дії вод. Нам необхідно ПОПЕРЕДЖУВАТИ наслідки від стихії. Профінансувавши протипаводкову інфраструктуру сьогодні, ми попередимо значні витрати у майбутньому. А найголовніше – врятуємо людські життя.
Слід зазначити, що завдяки протипаводковим захисним спорудам, під час проходження червневого паводку 2020 року на території Івано-Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей вдалося захистити від підтоплень 383 населених пунктів та 47,8 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь. У разі руйнування цих захисних споруд, які знаходяться на балансі водогосподарських організацій, ймовірний обсяг завданих збитків, за прогнозними розрахунками, міг би сягнути 3722,5 мільйонів гривень.
Третій напрямок – це страхування майна, яке перебуває під ризиком паводків. Це норма для розвинених і цивілізованих країн світу, які теж мають проблеми із підвищенням рівня води у річках. У нас, на жаль, такого поки що немає.
Також вважаю, що нам варто пришвидшити впровадження Директиви 2007\60\ЄС , яка передбачає чотири основні етапи, а саме:
1) приведення у відповідність законодавства;
2) проведення попередньої оцінки ризиків затоплення;
3) розроблення карт загроз і карт ризиків затоплення;
4) розроблення Планів управління ризиками затоплення.
Щодо плану, який включає Європейська директива. Згідно із ним, спеціальна комісія визначає ділянки, які безпосередньо можуть бути знищені або піддаються впливу в результаті паводків. Цей план має показати вразливі місця, які є в районах, в області та в країні в цілому. Якщо на цих місцях є житлова забудова – її бажано перенести або компенсувати людям вартість майна або застрахувати його. Найголовніше, щоб воно не було самовільно споруджене. Є багато випадків, коли люди будують на заплавах. А їхнє призначення інше, щоб в разі сильних злив вони могли бути затоплені. Таким чином понизиться рівень води в річці. На жаль, ці заплави часто забудовуються. Потім люди будують собі дамби, які не передбачені планами і не погоджені ні з Водагентством, ні з ДСНС. Таким чином ще більше ускладнюють ситуацію з паводками.
Часто буває, що на заплаві люди мають грядку чи теплицю і вирощують там рослини. В разі критичної ситуації її змушені будуть затопити. Це дозволить уникнути більших масштабів стихії, попередити руйнування доріг, мостів та будівель. Такі випадки також обговорювали на нараді з Водагентством. Щоб керівники територіальних управлінь могли приймати необхідні управлінські рішення їм пропонують надати більше повноважень.
В екологічній галузі України ще багато проблем і викликів. Впровадження стратегії протипаводкових заходів – одна із ключових ініціатив. До цієї нелегкої і кропіткої роботи вже залучили і ще будемо залучати багато експертів, фахівців своєї справи. Адже водні ресурси та навколишнє природне середовище нині як ніколи потребують нашого захисту. Переконаний, що нам вдасться здійснити заплановане і запобігти новим масштабним стихіям. Це можливо у тісній співпраці з Урядом.
