В інтерв'ю генеральний директор Shell Бен ван Берден наполягає, що він більше не керує нафтовою компанією.
Королівський голландський Shell Plc щодня виводив близько 2,7 мільйона барелів нафти, поки новий коронавірус не захопив світ. Попит на нафту, основний продукт компанії, в квітні впав майже на третину, і ціна West Texas Intermediate одномоментно впала.
Запустити нафтовий бізнес непросто, коли люди раптом перестають потребувати нафти. Головний виконавчий директор Бен ван Берден відповів скороченням витрат і скороченням дивідендів Shell вперше після Другої світової війни. І, як попереджали критики, компанія залишається із заборгованостями внаслідок придбання BG Group за 53 мільярди доларів у 2015 році.
Цей нестандартний момент для нафтової справи дає поштовх Ван Бердену для встановлення викопного палива для 113-річної компанії більш важливим і складним. Він навіть не впевнений, що хоче бути відомим як хтось із найбільших виробників нафти у світі.
"Сам факт, що в цьому інтерв'ю ви називали нас нафтовою компанією, є симптоматикою проблем, з якими ми стикаємося", - сказав він Bloomberg Green.
Ван Берден випустив новий кліматичний план посеред історичного краху ціни на нафту. Метою є скоротити всі викиди до нуля до 2050 року, включаючи так звані викиди в межах 3, що створюються клієнтами, що спалюють продукцію Shell. Кожен двигун внутрішнього згоряння, кожна електростанція, кожна нафтохімічна фабрика - всі споживачі викопного палива в один день потребуватимуть часу, щоб зарахувати свої викиди або посадити ліси в якості компенсації.
"Якби я запитав суспільство: "Чи ви мені довіряєте робити правильно?", Я думаю, я знаю, якою була б відповідь", - говорить ван Берден
Фотограф: Джейсон Алден / Bloomberg
Тільки три інші провідні нафтові компанії - Total, BP та Repsol - поділяють амбіції Бен ван Бердена, і кожна застосовує неоднозначні визначення та методи для спроби стати парадоксом: нафтова компанія без викидів. План Shell, мабуть, найбільш амбітний. Успіх означатиме вжиття заходів, які жодна нафтова компанія не робила раніше, наприклад продаж нафти та газу лише тим споживачам, які мають засоби для усунення або компенсації викидів.
Ван Берден, чотириразовий батько, розмовляв з Bloomberg Green телефоном 14 травня, у той час, коли ціни на нафту були значно нижчими за половину їхнього перед пандемічного рівня. Він обговорив свої побоювання щодо невпорядкованого енергетичного переходу, висловив заклик до посилення дій уряду, а також свої плани щодо долі акціонерів. Інтерв'ю було відредаговано та скорочено для ясності.
Як ви відповідаєте на питання своїх дітей щодо зміни клімату?
Мої діти перебувають у віці від 10 до 25. З 25- річним ми ведемо глибокі філософські дискусії. Мій син розуміє, що ми робимо. Він може бути критичним, але я переконав його у своєму фундаментальному розумінні. З 10-річним, звичайно, так не можна. Що ви можете зробити з десятирічним - сказати: «Чи довіряєте ви татові, щоб він зробив правильно для вас?" І він скаже: "Так, я вам довіряю. Я знаю - ти мене любиш. Я знаю, що ти зробиш для мене правильно, і тому я вірю в тебе».
Це приємна річ для 10-річного віку. Ми не можемо мати такого ставлення до суспільства. Якщо я запитав суспільство: "Чи ти мені довіряєш робити правильно?" Я думаю, я знаю, відповідь. Тож нам доводиться більше працювати, щоб відновити довіру там, де ми її втратили, і зміцнити її там, де нас ще не було.
Що ви робите, щоб повернути цю довіру?
Мене це не турбує, що нас бачать - до речі, не нашими клієнтами, а сегментами суспільства - як майже небажаного гравця на енергетичній сцені або в суспільстві в цілому. Вибачте за мою упередженість, але я не думаю, що це принципово заслуговує, і я не думаю, що це робить нас справедливими. Це не справедливо для людей у Shell. Це не справедливо до того, що ми робимо на даний момент.
Я принципово вважаю, що нам належить відіграти головну роль у переході енергії: можливості, які ми маємо, масштаб, який ми пропонуємо, уявлення та все інше. Сам факт, що в цьому інтерв'ю ви назвали нас нафтовою компанією, є симптоматикою проблем, з якими ми стикаємося. Ми набагато досконаліший і інтегрований енергетичний плеєр, і ми намагаємося збудувати "nonoil" частину набагато швидше, ніж відновити нафтову.
Ваш кліматичний план покладається на співпрацю з іншими галузями промисловості з розробки технологій, допомагаючи вашим клієнтам створити плани з нульовим рівнем викидів або купувати компенсації для них. Чи робилося щось раніше такого масштабу?
Протокол Монреаля для розв'язання проблеми озонового шару та газів, що руйнують його, був очевидним зусиллям, яке вимагало масових інструментів, ініційованих промисловістю. Це простіша пропозиція, тому що саме постачальники цього матеріалу зібралися разом з низкою урядів. Енергетичний перехід масово складний. Це вимагатиме інструментарію в масштабі, якого світ ніколи не бачив. Якщо ви не почнете з цього незабаром, це зрештою буде дуже руйнівним або не відбудеться. І те й інше - непомітні результати.
Чи б клієнти не вибрали іншого постачальника енергії, який не нав'язує таких суворих кліматичних умов?
Можна сказати, що це трохи стрибок віри. Але тоді я б також сказав, що це суспільний стрибок, щоб сказати, що ми до 2050 року досягнемо чистого нуля. Якщо ми, як суспільство, нам повинні дістатися до точки чистого нуля, я би сподівався і припустив, що не буде занадто багато підприємств, які кажуть: «Слухай, ти знаєш, що ми не будемо частиною цього підходу «нуль-нуль».
Усьому цьому буде потрібний дуже деспотичний уряд. Чи підтримуєте ви це?
Якщо ми віримо, що ринок як-небудь подбає про це, ви покладете ціну на вуглець і все розіб'ється, або що ми можемо соромити компанії робити це, маючи рамки ESG, які підкажуть їм, що правильно і що не так, то я думаю, що ми жартуємо самі. Для цього потрібен дуже значний інтервенціоністський підхід, і всі галузі повинні бути частиною втручання.
Один зі способів формування втручання уряду - через лобіювання. Наприклад, Shell є членом Американського нафтового інституту та Західного штату нафтової асоціації, чия кліматична політика не узгоджується з Shell. Коли ви відмовитесь від свого членства в групах, які не відповідають вашим кліматичним планам?
Багато з цих установ не є просто лобістськими групами. Вони дуже хороші установи, які допомагають встановлювати стандарти, щоб переконатися, що ми відповідально виконуємо свої операції тощо. Вони також займають позиції, і ми хочемо переконатися, що їхні позиції відображають ті, на яких ми виступаємо. Якщо це не так, ми спробуємо вплинути та змінити і все інше. І якщо ми відчуваємо, що вже немає прогресу, то нам краще сказати: "Вибачте, у нас непримиренна різниця в думках", і ми виходимо з цього.
Якщо припустити, що ви не отримаєте урядової підтримки для просування досліджень у виробництві водню та зберігання вуглецю, що вам доведеться зробити, щоб зробити проекти життєздатними?
Затримайтеся з програмою трохи довше. Це саме те, що ми робимо. Ви можете негативно поглянути і сказати, що ми знали, що водень - це добра річ, і ми знали, що CCS (захоплення та зберігання вуглецю) потрібен, але цього не сталося. Я не підписуюся на такий підхід. У суміші нам потрібно багато водню. Нам потрібні значні CCS. Мій прогноз полягає в тому, що в найближчі кілька років ви побачите, що проекти CCS зійдуть з місця. Ви також побачите, що дуже масштабні водневі проекти також реалізують. І я сподіваюся, що ми будемо асоційовані та залучені до кожного з них.
Як ви бачите роль Shell у розробці енергетичних технологій нового покоління, таких як невеликі атомні електростанції або дешевші сонячні або плаваючі вітрогенератори?
Ми спробували це, і це не вийшло. Інші могли витратити на це набагато більше грошей зі значно нижчими очікуванням віддачі. Але нам слід насправді працювати з основним товаром і атрибутами електронів і молекул водню, які виробляються ним. Тому що тут наша основна спроможність, і ніхто не має такого положення, ми повинні робити такий тип системної інтеграції.
Це те, що зараз відбувається з невпорядкованим переходом енергії, який, за вашими словами, є одним з ваших найбільших страхів?
Що зараз відбувається - невпорядковано, але це не перехід. Ми бачимо, що якщо ви хочете якось зменшити споживання енергії на 25% або енергію на основі вуглеводнів, вам потрібні драконічні заходи, щоб досягти цього зниження. Вам потрібно заблокувати людей. Потрібно закрити економіку. Це показує масштабність проблеми, наскільки вона складна, і які наслідки можуть бути, якби ви дійсно хотіли мати дуже спрощений підхід до переходу від нафти та газу.
Які будуть пандемічні зміни, коли світ досягне пікового попиту на нафту?
Я думаю, що ми вийдемо з цього як інше суспільство, можливо, радикально інше суспільство. Ставлення буде різним. Шаблони попиту можуть бути різними. Ми можемо бачити попит нижчий. З іншого боку, всі техніко-економічні виклики енергетичного переходу все ще існують. Нам ще належить з'ясувати, як ми будемо використовувати набагато більше електроенергії у порівнянні з сьогоднішнім днем. Речі будуть інакшими.
Придбання BG у 2015 році сталося, коли прогноз щодо скрапленого природного газу був дуже високим. Зараз це не так грає на підвищення. Як ви бачите майбутню гру?
Ми все ще дуже віримо, що при нинішніх прогнозах попиту та пропозиції це принципово сильний сектор, який буде рости зі швидкістю, близькою до 4% на рік. Це найбільш швидко зростаючий сектор у вуглеводневому просторі. І ми найкращі для того, щоб скористатися. Ми, очевидно, будемо розширювати нашу інвестиційну програму, щоб вона відповідала тому, куди ми віримо, що цей сектор піде, але прибутковість бізнесу та перспективи цього бізнесу будуть такими ж хорошими, як і те, що ви бачили перед пандемією.
Якщо ви різко скоротили дивіденди, чи не ризикуєте ви відчужувати інвесторів?
Я б міг уявити, що компанії чи інвестори, які дивляться на нас лише як дивідендна машина, вважають нас зараз менш цінними. Але є ще одна група, яка розглядає основні ціннісні значення компанії. Є кілька інвесторів, які вирішать, що їм більше не потрібно їхати кудись, а хтось вважатиме це дуже цікавим.
Чи зменшення дивідендів відповідає очікуванню нижчих показників при зеленому переході?
Очевидно, це не є причиною того, що ви зробили б це. Нам довелося зменшити прибутки акціонерів, оскільки у нас не було грошей, щоб зробити ці повернення за нинішніх обставин. Це не означає, що зараз ми можемо інвестувати в бізнес з меншою віддачею. Цей енергетичний перехід вимагає іншого типу інвестицій та іншого типу компанії. Це не відбудеться, якщо повернення не буде зроблено.
Але, маючи нафту за такими низькими цінами, як ви будете фінансувати перехід на чисту енергію?
Я хотів би подумати, що ціни на нафту та газ, хімічні та маркетингові норми не залишаться на депресивних рівнях. Якщо це так, ми маємо постійно змінений світ, і вам доведеться потім винаходити компанію набагато структурніше, ніж те, що ми зараз робимо. На цей час ми вживаємо контрзаходи; ми не винаходимо компанію. Якщо доступні менш привабливі інвестиції в нафту та газ, то, очевидно, капітал буде виділений в іншому місці на користь секторів, які приносять хороший прибуток.
Чи тепер прибутковість відновлюваних джерел енергії стає порівнянною з видобутком нафти та газу?
На той момент, коли ви приймаєте інвестиційне рішення щодо нафтогазових активів, ви вже витратили набагато більше грошей на розвиток цього активу. Якщо ви хочете зробити порівняння між проектами в енергетичному секторі або навіть у хімічному секторі та секторі видобутку ресурсів, вам доведеться подивитися на повернення всього портфеля. Якщо ви це зробите, різниці немає. Ми очікуємо, що ми отримаємо від 8 до 12% прибутку в енергетичному секторі, в якому ми будуємо вітропарки та сонячні парки. І 8% - 12% в цей час ми навіть не робимо в нашому бізнесі.
За матеріалами Bloomberg Green
