У 1911 році молодий американський дослідник Хірам Бінгем, захоплений чутками і легендами про загублене місто древніх інків, пускається в подорож по південно-східним джунглях Перу. Вранці, 24 липня, дослідник разом з провідником-індіанцем переправляється через невелику гірську річечку і опиняється перед високою, майже прямовисній скелею. Цю скелю індіанці називають Великої Вершиною, що на їхній мові звучить, як Мачу Пікчу...
Хірам Бінгем вирішує піднятися на гору з іншої сторони. Через деякий час дослідницька група натикається на кам'яні стіни серед джунглів і, пройшовши ще трохи, знаходить загублене місто інків.
Розташований на вершині гори, древній Мачу-Пікчу є одним з найдивовижніших будівель Америки. Навіщо було будувати місто в настільки віддаленому від води і важкодоступному місці залишається загадкою, оповитою хмарами, на висоті більше 2400 метрів. За часів свого розквіту в Мачу Пікчу проживали ремісники, жерці і знати. До цих пір залишається секретом, що ж сталося з населенням містечка. При розкопках було знайдено 173 людських скелета, з яких 150 - жіночі. Ні в одній з міських гробниць не знайшли ні золота, ні коштовностей. Це досить дивно якщо врахувати, що в місті селилися лише знатні представники народу інків.
