40% опитаних громадян готові особисто відстоювати свої права та інтереси шляхом участі в акціях протесту, 52% - не готові, ще 8% - не змогли відповісти на питання.
Найвища готовність до протестів на Заході (51%), Півночі (45%) та Центрі (43%) України. Значна частина людей готові вийти на акції протесту також і на Сході (36%), Донбасі (33%) та Півдні (29%).
Серед виборців найвища готовність до протестів серед прихильників Свободи та Батьківщини, а також Громадянської позиції та Фронту змін. Найнижча – Партії регіонів.
Варто зазначити, що найвища готовність до протестів спостерігається серед працюючих громадян, людей з середніми та вище середніх доходами, а також вищим рівнем освіти. Як правило, це люди широкого вікового спектру: відповіді розподілились практично порівну між респондентами середнього, старшого і наймолодшого віку, за винятком хіба що пенсіонерів. Це частіше чоловіки, ніж жінки.
За приналежністю до релігійної конфесії найбільше готові вийти на протести греко-католики та віряни УПЦ (КП), найменше – УПЦ (МП).
Варто одразу наголосити, що соціальні теми здатні збурити людей на акції протесту значно більше, ніж політичні чи ідеологічні.
Отже, ключові теми, які можуть змусити громадян вийти на вулицю для участі в акціях протесту (мітингах, демонстраціях, пікетуваннях): зростання цін (38%), невиплата заробітної плати (32%), підвищення комунальних тарифів (29%) та масове скорочення робочих місць (26%).
Дещо менше можуть мобілізувати громадян на протести: підвищення пенсійного віку (18%), запровадження платної медицини (14%), збільшення витрат на утримання високопосадовців (13%).
Крім того, це згортання демократії (9%), порушення політичних прав і свобод (8%), підвищення плати за навчання у вищих навчальних закладах (8%), здача національних інтересів у відносинах з Росією (7%), скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель (6%), політичні репресії проти опозиції (4%).
Разом з тим 34% опитаних у жодному випадку не візьмуть участь в акціях протесу (таким чином не всі з 52%, які в попередньому прямому запитанні висловили неготовність особисто відстоювати свої права та інтереси шляхом участі в акціях протесту, такі категоричні. Частина з них все таки може поповнити лави протестуючих у випадку порушення їх, передусім, соціальних прав).
Підвищення цін більше за інші регіони може мобілізувати на протести Центр, підвищення комунальних тарифів – Північ, невиплата зарплат і скорочення робочих місць – Схід та Північ, підвищення пенсійного віку та скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель – Південь, запровадження платної медицини – Північ, згортання демократії, свободи слова, політичних прав і свобод громадян, а також здача національних інтересів – Захід.
Донбас залишається найбільш стриманим до протестів регіоном – майже половина опитаних за будь-яких дій влади не вийдуть на протести. Хоча й тут близько третини готові протестувати, найбільше у випадку підвищення цін та комунальних тарифів, а також скорочення робочих місць та невиплати зарплати.
Половина опитаних з тих, які готові особисто відстоювати свої права та інтереси шляхом участі в акціях протесту, братимуть участь у них, навіть у випадку, якщо влада заборонить протести через суд. Разом з тим 27% братимуть участь в акціях протесту лише після того, як влада їх офіційно дозволить.
Найбільш впевнені у своїй правоті і готові брати участь у протестах, навіть у випадку їх заборони, мешканці Заходу, Півночі та Сходу. Серед виборців це прихильники Громадянської позиції, Свободи та Батьківщини. Ставлення до нового Майдану Якщо найближчим часом у Києві знову збереться Майдан 36% опитаних підтримають його, 47% - ні. 17% - не змогли визначитися з цього приводу. Найбільше новий Майдан готові підтримати мешканці Заходу, Півночі та Центру. Крім того, новий Майдан може підтримати майже кожен п’ятий мешканець Півдня та Донбасу.
Серед виборців найбільше підтримують організацію нового Майдану виборців Свободи та Батьківщини.
Відносна більшість опитаних – 39% – вважають, що для того, щоб Майдан був успішним, для його організації та керівництва потрібно залучати когось із політиків. 34% - вважають, що люди здатні організувати протести власними зусиллями і обійтись без політичних лідерів. Ще 27% - не змогли визначитися з відповіддю на це питання.
Серед респондентів, які підтримують організацію нового Майдану, 53% воліли б покладатися в його організації на когось з політиків, 37% - на себе і 10% - не визначились на кого саме. Найбільше готові довірити організацію нового Майдану комусь з політиків мешканці Півночі, передусім Києва та Київщини. Дещо менше – мешканці Заходу. Серед прихильників партій це – виборці Батьківщини, Свободи, УДАРу та Фронту змін.
Серед тих громадян, які підтримують новий Майдан, 38% вважають, що його очолити може Ю.Тимошенко, 20% - А.Яценюк, 15% - О.Тягнибок, 14% - В.Кличко, 8% - А.Гриценко, 8% - інші політики. Разом з тим, 13% відповіли, що жоден з політиків не може очолити новий Майдан, 16% - не визначились. Ю.Тимошенко визнана як найбільш ймовірний лідер нового Майдану у всіх без винятку регіонах, найбільше – на Заході, найменше – на Півдні. Разом з тим прибічники кожної з партій хотіли би бачити на Майдані, передусім, лідера тієї партії, яку вони підтримують.
Тим не менше майже кожен п’ятий прихильник Свободи, УДАРу та Фронту змін бачать серед лідерів нового Майдану Ю.Тимошенко. Менше всіх хотіли би бачити лідера Батьківщини на цьому місці прибічники Громадянської позиції та КПУ.
Відносна більшість опитаних – 47% – з тих, які підтримують новий Майдан, вказали, що у разі якщо вони стануть його безпосередніми учасниками, протестуватимуть стільки, скільки потрібно, аби поставлені вимоги були виконані. 5% опитаних заявили, що готові стояти близько місяця, 8% - близько тижня. Разом з тим кожен п’ятий братиме участь в Майдані день або кілька днів.
Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші
Вибіркова сукупність: 2000 респондентів
Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face)
Помилка репрезентативності дослідження (з ймовірністю 0,95): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,2%, для значень близьких до 30% - не більше 2%, для значень близьких до 10% - не більше 1,3%, для значень близьких до 5% - не більше 1%.
Терміни проведення дослідження: 30 березня – 9 квітня 2011 р.
Розподіл областей: Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська Донбас: Донецька, Луганська
