Обличчя тих, хто йде на штурм, знаючи, що може не повернутись. І обличчя тих, хто виходить з пекла, розуміючи, що тепер воно навіки з ними.
Світлини бійців "десятки", які відважно боронять країну на фронті, опублікувало подружжя Libkos на своїй Instagram-сторінці, передає Фіртка.
"За кожною відбитою посадкою, за кожним відбитим бліндажем та міліметром землі - кров наших людей.
За півтори роки війни ці слова вже майже ніхто не сприймає, звучить як просто банальність.
Але твоє ставлення різко змінюється, коли ти стоїш перед цими людьми і дивишся їм просто в очі.
Відчуваєш весь той біль та страх, який здається просто неможливим опанувати, але вони його здолали. І долають щодня", - зазначено у дописі.
— Вони кажуть бути нормальними. Як після такого будеш нормальним?
Це слова важко контуженого хлопця. Ще сорок хвилин назад він був в самому пеклі, впевнений, що не вийде звідси.
Рушаючи медеваком в бік стабпункту він починає говорити й не може зупинитись. Слова важко розібрати, в нього порушена координація та артикуляція, але ця фраза вкарбовується у свідомість.
— Ті, хто кажуть, що їм не страшно - брешуть. Страшно всім. Кожного разу страшно. Але ж ми тут, - каже водій машини, якою вночі ми заїжджаємо разом з піхотою просто на нуль.
Хлопці заступають на позиції. Напругу можна різати: треба в лічені хвилини вигрузити бк та провізію, ми стоїмо просто на відкритій місцевості в 200 метрах від ворога. Кожен «вихід» - всі на мить завмирають. Чуємо «прильот» десь в 300 метрах від нас.
— Швидше, швидше!
Машина забирає поранених та полеглого побратима. Їдуть всі разом. І мертві, і живі, в тісному кузові. Голова загиблого хлопця всю дорогу бʼється об мою руку.
Це лише один день, один маленький епізод.
— Найважче те, що ми більше не відчуваємо тієї підтримки. Хтось в теплі, вдома з сімʼєю, а ми тут. А там ми вже майже нікому не потрібні.
На фото - героїчні учасники штурму та медики @10brygada_edelveys
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці
Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну
