"Це попередження. Попередження про вторгнення в наш світ
енергоінформаційної цивілізації, що несе руйнування»
(Раймонд Стюард, президент центру
досліджень аномальних явищ)
І мовчала натовп ...
«-... Якщо Бог сказав людині, що вона повинна робити, чи варто людині робити так, як ій сказано?
- Звичайно, Учителю! - Відповідають люди.
- Для неї повинно бути радісно відчути навіть муки пекла!
- Не важливо, які ці муки і наскільки складна задача?
- Честь бути повішеною, розп'ятою або спаленою, якщо це те, про що просить Господь! - Захоплено гуде натовп.
- А що б ви зробили, - сказав Учитель, - якби Бог заговорив з вами і прямо в обличчя сказав би вам: «Я наказую вам, щоб ви були щасливі у світі, поки ви живете!»
- Що б ви сказали тоді?
І мовчав натовп, і ні голосу, ні звуку не було чутно в долині, де вони стояли»
(М «Ілюзії, або повість про Месію мимоволі»)
Ось саме так. Люди не знають, що відповісти: вони просто не можуть собі уявити, як бути щасливими.
Чому сучасна людина не може бути щасливою?
Та тому, що в її підсвідомості закріплена установка на страждання, на нещастя, на самоліквідації, а в результаті - на самознищення. Придушувати себе, на жаль, людям набагато легше, ніж бути вільними. Це звучить парадоксально, але, тим не менш, це - факт. Внутрішньо розкріпоститися нам чомусь завжди важче, ніж себе придушувати.
Як ви думаєте, чому?
Щоб дати зрозумілу відповідь на це не просте питання, нам потрібно пізнати не тільки себе, але і навколишній нас світ.
"Людина є міра всіх речей" говорили древні філософи (Демокріт, Протагор) і ця традиція безперервно триває з найдавніших часів і до наших днів, тому що в людині «знаходиться модель світу».
Як пізнати себе?
Щоб пізнати суть будь-якого феномену, явища або події, треба вийти за його межі, тобто знаходитися поза його меж або скористатися методом моделювання.
Іншого шляху немає!
Якщо врахувати, що наша свідомість знаходиться поза межами нашої фізичної сутності, то вийти за його межі або за межі тимчасового відрізка, в якому відбувається подія, дано далеко не всім. З цієї причини ми будемо пізнавати себе за допомогою методу моделювання.
Найбільш точною, на наш погляд, структурною копією людської спільноти є телекомунікаційні комп'ютерні мережі, в яких кожен окремий комп'ютер являє функціональну модель людської психіки тому, що поведінкові програми людини багато в чому схожі з комп'ютерними програмами.
Системним програмами або програмному забезпеченню комп'ютера відповідає генетична програма людини, записана в молекулі ДНК. І людина і його електронний аналог можуть виконувати свої дії тільки в рамках цих системних програм. Це матриця, енергоінформаційне поле, в межах якого розгортається драма людська життя або виконується дія кібермашиною. Функціонувати поза межами цього «робочого простору» ні людина, ні машина не в змозі. Все, що знаходиться за цією гранню, для них просто недоступне, тому що потойбічна інформація ними не сприймається і з цієї причини жодні дії неможливі.
Що стосується конкретно людини, то вона може функціонувати тільки в тому світі, який сприймається та аналізується п'ятьма його органами почуттів: зором, слухом, дотиком, смаком, нюхом.
Аналогом мозку людського організму служить оперативна пам'ять машини. І в тому і в іншому випадку виконуються нагальні завдання, але знову ж таки в рамках базового програмного забезпечення.
За допомогою монітора користувач відстежує виконання відданих машині команд. Це зворотній зв'язок у системі «людина-машина».
Для людини таким «монітором», дзеркалом з метою контролю за своїми вчинками, діями, думками і словами є навколишнє його середовище. Саме по зміні зовнішнього світу, господарем якого він себе вважає, людина повинна контролювати і коригувати свою життєдіяльність.
Ось основна тріада, принцип дії якої закладений і у роботу комп'ютера і в функціонування людської психіки.
Єдність принципів
Необхідно підкреслити, що в роботу комп'ютера, як і в будь-який свій витвір, людина заклала ті ж принципи, які за задумом Творця притаманні йому самому. Людина в своєму творінні відтворює себе саму. Все, що вона створює протягом всього свого життя, є його прообразом, моделлю, проекцією на зовнішній світ, його функціональною копією тому, що творчий процес, як один з видів вищої нервової діяльності людини, не може суперечити закладеним в його генетичній програмі законам і принципам або виходити за рамки цих законів і принципів. І якщо будь-яке творіння людини є його принциповою копією, то по ній ми можемо судити і про саме її творця.
Якого б рівня або принципу людської психіки ми не торкнулися, ми завжди знайдемо йому аналог в системах, створених людиною за своєю функціональною подобою, а, отже, і аналогічно оточуючого нас світу.
Мережа Інтернет в точності відповідає ноосфері планети Земля. І в тому і в іншому випадку відбувається енергоінформаційний обмін: комп'ютер-Інтернет або людина-Ноосфера.
За допомогою комп'ютера користувач отримує необхідну йому інформацію з Мережі, а так само передає її в Інтернет.
Точно так само у своїй життєдіяльності людина веде безперервний енергоінформаційний обмін з Ноосферою, а через неї - з усіма оточуючими її світами. Ми маємо на увазі не тільки світ матерії, з яким людина веде, в основному, обмін енергіями, але і Вищі духовні світи, обмін з якими відбувається по інформаційних каналах.
Навіть метод управління електронними системами і людським співтовариством має загальний принцип. Якщо комп'ютер управляється клавіатурою (базові команди) і «мишкою» (дуже зручний мобільний маніпулятор), то людська спільнота далеко не пішло від цього принципу. Для стратегічного управління масами служить держава з її фундаментальними юридичними законами, а от для маніпулювання свідомістю мас виявилося цілком достатньо кількахвилинних рекламних програм, що успішно впливають на підсвідомість за допомогою тих же телекомунікаційних засобів.
Отже, спираючись на Великий Закон Аналогій, надісланий нам Гермесом Трисмегіста, ми, здається, починаємо пізнавати самих себе. І немає сумніву в тому, що рано чи пізно пізнаємо.
Представлена вище модель людської психіки, в принципі, відповідає оригіналу, але тільки в принципі. Що ж стосується деталей, то тут є деякі винятки.
Виняток з правил
Є люди досить високого професійного рівня (духовно-моральну сторону їх ми тут розглядати не будемо), які створюють спеціальні комп'ютерні програми, призначені для порушення нормальної роботи електронних пристроїв і цілих мереж. Фахівці дуже точно назвали такі програми «комп'ютерними вірусами». Якщо така програма через Мережу або інший носій інформації потрапляє в комп'ютер, вона починає порушувати його нормальну роботу. Це може виражатися по-різному: від уповільнення швидкості роботи до стирання окремих програм і навіть фізичного знищення окремих елементів процесора.
Але ж відомо, що існують і біологічні віруси, що викликають різні захворювання у людини. Виходить, що і свого електронного двійника ми заразили хворобами за допомогою створених всіляких вірусів в результаті своєї «творчої» діяльності.
От уже істинно «за образом і подобою»!
Ось воно, дзеркало, в якому відбивається вся наша сутність ...
Як же могло статися, що «образ і подоба» Творця замість Добра став творити Зло, приносячи шкоду своєму ж власному творінню - технічному пристрою, яке є досить надійним його помічником?
Проста логіка підказує, що десь у поведінкової програмі людини відбулося порушення, змінився її алгоритм, в результаті чого спотворився і порушився сам творчий процес.
Який такий "вірус" міг порушити свята святих людини - його духовний рівень?
Коротко про віруси взагалі
Біологічні віруси - це дрібні живі організми, розмір яких не перевищує розміру молекули. Їх неможливо побачити в жодний оптичний мікроскоп.
Відмінною особливістю вірусів є те, що вони не мають власного обміну речовин, містять тільки одну з двох нуклеїнових кислот і можуть існувати і розмножуватися як внутрішньоклітинні паразити. Цікаво те, що біологічні віруси ведуть себе як живі істоти тільки в клітці-хазяїні, за рахунок якої вони паразитують. Поза цього простору віруси подібні нейтральним кристалам.
Комп'ютерні віруси, як це згадувалося вище, - це дуже маленькі програми, призначені для порушення енергетичних потоків електронних систем. Вони, як і біологічні віруси, не можуть функціонувати самостійно, але, проникаючи в основні робочі програми за допомогою різних носіїв, здатні розмножуватися, мутувати і самостійно поширюватися по системах та мережах. Парадоксально, але комп'ютерні віруси володіють усіма ознаками живих істот і ведуть себе подібним чином.
За життєздатністю, способу поширення, функціонування, розмноження, швидкості передачі впливу та іншими ознаками комп'ютерні віруси стоять на ступінь вище біологічних.
Тут хочеться звернути увагу на те, що ступінь організації матерії визначає її ієрархічний рівень. Адже фізичне середовище, в якій функціонують біологічні віруси, знаходиться за рівнем організації набагато нижче енергетичних полів, де «живуть» комп'ютерні віруси. Так що нічого парадоксального в тому, що комп'ютерні віруси ведуть себе подібно до живих істот, немає.
Як ми бачимо, і в біологічній і в комп'ютерній вірусології існує повна аналогія.
Чому б останню не використовувати медикам як модель біологічної вірусології з метою розробки енергоінформаційних антивірусних програм?
Повторення - мати пізнання
Щоб повернутися до основної нашої теми, необхідно згадати про те, що навколо кожної людини, тварини, рослини та й будь-якого предмета існує енергоінформаційне поле, яке є своєрідним посередником між людиною (твариною, предметом) і навколишнім середовищем. Під навколишнім середовищем ми розуміємо не тільки матеріальний світ, а й енергетичні випромінювання, та інформаційні структури. Будь-які зміни в зовнішньому світі викликають аналогічні зміни в енергоінформаційному полі (аурі) людини. По зміні в аурі людина реагує на зміну зовнішнього світу. Ця реакція може бути адекватною змінам зовнішнього середовища, а може і не бути.
Чому?
Вивчай та володарюй ...
З незапам'ятних часів і до цього дня всі люди Землі розділені на господарів і слуг, на панів і рабів, на "еліту" і "натовп", на гнобителів і пригноблених. І протягом усього цього часу можновладці, ким би вони себе не оголошували, прагнуть маніпулювати свідомістю своїх підлеглих, використовуючи для цього всілякі психічні прийоми і технології, старі, як цей світ.
Єгипетські жерці, арійські брахмани, тибетські налджорпа, толтеки Центральної Америки і багато-багато інших посвячені століттями і тисячоліттями накопичували таємні знання про людську природу і не боялися ними скористатися, коли бачили для себе в цьому необхідність.
І буде небезпечною помилкою вважати, що в наш час ця тема більше не актуальна чи менш актуальна ніж кілька століть тому.
Освоєння енергоінформаційних технологій і застосування телекомунікаційних мереж втягнуло людство в невідомий досі простір віртуальних образів, відомий широким масам більше під назвою «інформаційний вибух».
Основна відмінність віртуальних образів полягає в тому, що в масі своїй вони не сприймаються ні одним з п'яти органів чуття людини, а діють на інформаційному рівні в діапазоні частот нейронних мереж.
Це аналог комп'ютерних "троянських коней" і в цьому їх особлива небезпека
Змінився засіб впливу, але не мета.
Приїхали!
Ми впритул підійшли до такого зовсім невідомого раніше широким масам явища, як енергоінформаційний вплив на людську психіку.
По суті своїй це ніщо інше, як психічні віруси, або - віруси свідомості.
Впроваджуючись в енергетичне поле мозку людини, вони порушують його нормальну роботу, в силу чого людина сприймає всі події в навколишньому світі в спотвореному вигляді.
Неадекватна реакція людини через спотвореної інформації про зовнішній світ не може не відбитися на середовищі її проживання і всіх природних явищах.
Образи, створені людською думкою під впливом вірусів свідомості, здатні не тільки функціонувати незалежно від своїх творців, харчуючись за рахунок енергії навколишнього середовища (ноосфери), але і саморозмножуватися, мутувати, об'єднуватися в групи, поля й цілі егрегори.
Сон розуму народжує чудовиськ.
Володіючи величезною здатністю до руйнування енергетичного захисту та спотворення природних випромінювань, ці структури не тільки деформують психічні процеси цілих людських спільнот, а й деструктивно впливають на встановлений Творцем світопорядок.
По суті з'явилася і вже реально існує нова енергоінформаційна цивілізація вірусів свідомості, здатна в корені і до невпізнанності змінити весь Світ. І найнебезпечніше в цьому процесі те, що посередником між цими структурами і навколишнім Світом, служить людина.
Виникає таке невідоме раніше явище як розмитість меж між поняттями Добра і Зла, деформуються поняття і сприйняття культури, взаємин між людьми, нейтралізується почуття відповідальності за свої думки, слова і вчинки. Пригнічується воля, блокується здатність до аналізу і втрачається етичний самоконтроль.
Відбулася переоцінка духовних цінностей з підміною їх тваринами інстинктами.
Через велику концентрацію населення в містах та окремих регіонах, думки якого за допомогою електронних пристроїв певним чином свідомо спрямовуються на конкретні цілі, процес безконтрольного та деструктивного впливу з боку цивілізації психічних вірусів на світ людей набуває спонтанний характер.
Духовна, високо розумна, така, що має божественну природу, істота - Людина Розумна - відразу перетворюється на безлику і безпорадну біомасу, навіть не здатну проаналізувати якеювідбуваються з ним метаморфози, не кажучи вже про те, щоб активно протистояти власній роботизації.
Не потрібно лицемірити і переконувати самих себе у тому, що ми підходимо до тієї межі, за якою почнеться обрив.
Цю рису ми вже "благополучно" минули і стрімко, збільшуючи швидкість, летимо у прірву, навіть не усвідомлюючи цього чи не бажаючи зізнатися собі в цьому і продовжуючи творити Зло, сподіваємося, що "краса врятує світ".
Це не чергове "пророцтво" і не юродство з претензією на популярність. Це, всього лише, відображення жорстокої реальності, в якій людство опинилося завдяки тому, що добровільно вибрало філософію матеріалізму в її старому, однобокому, варіанті, розуміючи під матерією тільки речовину і заперечуючи поле, і пішло по техногенному шляху розвитку.
Бути чи не бути?
А якщо бути, то, що робити?
Чи можна знайти вихід з ситуації на планеті Земля, яка межує з глобальною катастрофою?
Тут потрібно відразу відкинути ті можливі варіанти, за яких буде вестися пошук винних.
У кінцевому рахунку, винними виявилися всі.
На думку автора, вихід є, принципово він простий, і в той же час настільки ж глобальний, як і неминуча катастрофа, що насувається.
До тих пір, поки людство не зречеться філософії матеріалізму у відриві від енергоінформаційного поля і не прийме Філософію Єдиного Часу (причинно-наслідкових зв'язків), воно не зможе побачити рятівну двері виходу, точно так само, як не помітило прірви, в яку звалилося.
Подальшу долю людства буде вирішувати його Воля Вільного Вибору.
Анатолий Моторный «Будь здоров»
