Новий франківський виконком: хто буде керувати містом?

 

/data/blog/93587/7723e885eb34e9988c1e0c355f608b77.JPG

 

Кілька днів тому Івано-Франківська міська рада без обговорення та ознайомлення  з кандидатурами проголосувала за новий склад виконавчого комітету, запропонований новообраним міським головою Русланом Марцінківим.

 

Зважаючи на регламент, в якому сказано, що кожен кандидат у члени виконкому зобов’язаний виступити на пленарному засіданні ради з автобіографічною інформацією та відповісти на запитання депутатів, можна говорити про порушення процедури.

 

Але, як би там не було, виконком є, і «Галицький кореспондент» вирішив докладніше  ознайомити читачів із його складом. Хто ці 16 достойників, які будуть вирішувати питання тарифів на проїзд у міському транспорті, цін на харчування дітей у навчальних закладах, питання про позбавлення батьківських прав, земельні питання та багато іншого? Отже, знайомтеся!

 

Руслан МАРЦІНКІВ – міський голова Івано-Франківська. У його послужному списку – лише два роки трудового стажу економістом, все решта – політичні (чи близькі до того) посади штибу секретар міської ради, депутат Верховної Ради сьомого скликання чи директор Дитячо-юнацького пластового центру.

Марцінків

Трудоголік. Щоб стати міським головою, багато працював і багато обіцяв. Яскравий представник політичної партії «Свобода». Тобто не той, що пішов у партію, бо це модно, а той, який знається на націоналізмі.

Відомий гучними гаслами і вдаваною безкорисністю. Готовий ламати паркани тих забудовників, які зі «Свободою» не мають спільних справ. А от ті забудовники, які «домовилися», в його поле зору донині чомусь не потрапляли.

 

Микола ВІТЕНКО – перший заступник міського голови, куруватиме комуналку. У 2010 році потрапив у «Свободу» завдяки підприємцю, голові асоціації перевізників Романові Харуку. Проте дуже скоро перескочив через його голову і потрапив у коло впливовіших міських «свободівців». Працював заступником директора КП «ЄРЦ», далі став секретарем міськради.

Вітенко

Холоднокровний, прямолінійний та категоричний. Він не зможе балансувати між депутатами, громадськістю, журналістами та мером, як це вдавалося його попереднику Зіновію Фітелю. Насамперед, тому, що навіть не намагатиметься.

Вітенко любить точність і педантичність, можливо, через любов до шашок.

 

Олексій КАЙДА – заступник міського голови з питань архітектури та містобудування. Член «Свободи» з 1993 року. «Парашутист» для Івано-Франківська. Народився в Бердянську, вчився у Львові, був помічником народного депутата Олега Тягнибока. Працював на різних посадах, одна з найцікавіших – директор ГО «Фонд допомоги одиноким людям». Був головою Тернопільської облради та нардепом VІІ скликання.

Rfqlf

На початку 2015 року отримав повістку і пішов до Збройних сил України. Наразі залишається загадкою, яким чином ще не демобілізований Кайда став заступником міського голови… Чи, може, президент для такої поважної місії терміново його демобілізує?

 

Олександр ЛЕВИЦЬКИЙ – заступник міського голови, який куруватиме гуманітарні питання. Представник ВО «Батьківщина». До цього – перший заступник голови Івано-Франківської облради. Належить до найближчого оточення голови обласної організації «Батьківщина» Дмитра Шлемка.

Левицький

Ще до Революції гідності славився різким ставленням до людей. А після того, як під час революційних подій потрапив у сюжет «3 студії», отримав прізвисько Чоловік Божий. Нагадаємо, на одній з нарад у Франківську Левицький різко кинув у бік художника Андрія Єфіменка приблизно таке: «Чоловіче Божий, за мене проголосувала купа людей, а ти помовчи, будь ласка!» Після цього випадку громада вимагала зняти його з посади, але голосів не вистачило.

На останніх виборах Левицький знову пройшов в обласну раду, балотуючись від рідного Коломийського округу. Отримав найвищий результат з усіх депутатів облради – понад 65%. І не дивно, адже на його округ були витрачені «кругленькі» суми з обласного бюджету.

За іронією долі, Левицький куруватиме гуманітарну сферу і тепер буде головний у місті «по художниках».

 

Богдан БІЛИК – людина, яка сидить у «білому будинку» вже не одну каденцію. Потрапив сюди ще за Шкутяка. Виконавчий, добре знається на грантових організаціях та орієнтується на ринку місцевого підприємництва.

Білик

Останні дві каденції служив Віктору Анушкевичусу вірою і правдою, обіймаючи посаду начальника управління економічного та інтеграційного розвитку. І тільки торік став заступником міського голови.

За словами Марцінківа, Білик є професіоналом у своїй галузі. Саме тому новий мер запропонував йому залишитися на старій посаді.

 

Оксана САВЧУК – секретар міської ради. Донедавна була одним із засновників таких фірм, як «Комунальні інвестиції» (великий підрядник КП «ЄРЦ») та «Гендлярка» (фірма, яка дивним чином без тендерів отримала дозвіл на встановлення у місті зупинок громадського транспорту разом з кіосками).

Савчук

Савчук була ініціатором встановлення електронної черги в дитсадки Івано-Франківська. Реформа для мешканців пройшла боляче, однак коли помилки виправили, то електронна черга стала досить непогано виконувати свою функцію. Також вона була ініціатором повернення колишніх дитсадків у міську власність та їхнього відновлення. Команда Анушкевичуса заявляла, що це неможливо, але багато речей «свободівцям» таки вдалося.

Людина міської «Свободи» на всі сто відсотків.

 

Ігор ШЕВЧУК – керуючий справами виконкому, депутат Івано-Франківської облради, пластун. М’який, безконфліктний та виконавчий. Навіть під час конфліктів очільника міської «Свободи» Романа Онуфріїва з керівником обласної організації партії Олександром Сичем умів не займати жодної позиції, залишатися осторонь.

Шевчук-1

У функції Шевчука буде входити тримання «в кулаці» апарату виконавчого комітету. Його попередник Андрій Лис прийшов на цю посаду у значно молодшому віці, але зміг керувати досить грамотно, не боявся депреміювати людей навіть за спізнення, чим заслужив повагу та авторитет у колективі. Чи вдасться це Шевчуку – питання.

 

Вадим ВОЙТИК – головний ідеолог комунальної реформи в Івано-Франківську. Журналіст, який через брак кадрів у «Свободі» свого часу очолив головне новостворене комунальне підприємство «Єдиний розрахунковий центр».

Часто агресивно налаштований проти громадськості чи журналістів. Не терпить критики, на будь-який, навіть маленький докір спалахує, як сірник. Багато часу приділяє роботі, друзям та мандрівкам. Саме завдяки його ініціативі після мерських виборів «свободівська» верхівка об’їздила половину Європи (Чорногорія, Македонія, Албанія, Боснія і Герцеговина тощо).

Войтик

Наступного дня після затвердження виконкому Войтик на своєму сайті «Galka.if.ua» оприлюднив заяву про те, що не давав своєї згоди бути у цьому виконкомі (у попередньому він був). Але це більше схоже на гру, навряд чи депутати повертатимуться до складу виконкому на наступній сесії.

 

Михайло СЕНЬКІВ – депутат міськради попередньої каденції, вдруге не балотувався. Був співзасновником фірм «Комунальні інвестиції» та «Гендлярка» разом із Оксаною Савчук. Людина Романа Онуфріїва, ще задовго до їх вступу у «Свободу» працював на фірмі Онуфріїва «Місто НВ».

Сеньків

Слухняний, відданий командній роботі. У попередньому скликанні очолював «мандатну» комісію. Із «свободівців» найкраще знав регламент, тому вже на першому сесійному засіданні «свободівцям» забракло Сеньківа, щоб відповісти на докори депутата міськради Віктора Анушкевичуса щодо порушення регламенту.

 

Вікторія ДРОТЯНКО – керівник патронатної служби міського голови. Молода, красива, рудоволоса і для багатьох загадкова. Приїхала до Івано-Франківська з Чернігівщини. Нагадаємо, що коли Руслан Марцінків був нардепом, «Свобода» доручила йому курувати Чернігівську область. Мовляв, на Прикарпатті у них все гаразд, а от на Чернігівщині, звідки Марцінків родом, партію слід розбудовувати.


Дротянко

Марцінків повернувся до Франківська разом із Дротянко. Вона відпрацювала з ним усі вибори, стояла поруч на кожній зустрічі з виборцями. Виглядає, що роботу знає і з посадою впорається.

 

Іван КРЕХОВЕЦЬКИЙ – наближений до «Свободи». Людина забудовника та керівника університету права імені Короля Данила Андрія Луцького. Оскільки Луцький допомагав фінансувати «свободівські» вибори, він отримав право поставити у виконком свою людину.

Креховецький

У минулій каденції Креховецький вже був членом виконкому. Говорив рідко, але коли треба було, то відстоював своюточку зору. Зокрема, виборював на виконкомі пільгову ставку податків для приватних вузів, один з яких він представляє.

 

Сергій РОМАНЮК – депутат міськради від «Свободи» у минулому скликанні. Заступник директора будівельної компанії «Еспо», ще одна людина Андрія Луцького. Мовчазний, спокійний. У минулому скликанні не відзначився нічим особливим.

Романюк

 

Ярослав ЯЦИШИН – під час першої каденції Віктора Анушкевичуса був його заступником, курував економічний блок. Потрапив на цю посаду після «революції» у міськраді, коли виникла ідея створити політично відповідальний виконком і набрати туди представників різних фракцій. Тяжко зживався з колективом мерії, але до кінця так і не зміг зжитися.

Яцмшин

На останніх виборах очолював міський штаб політичної партії «БПП «Солідарність». Саме через це отримав квоту на членство у новоствореному виконкомі.

 

Олексій ПЕТЕЧЕЛ – людина заступника голови ОДА Володимира Кушніра, представник «БПП «Солідарність». На місцевих виборах був у партії політичним консультантом. Місце роботи – доцент кафедри Кримінального права Прикарпатського національного університету.

Петечел

 

Дмитро ДЕМКІВ – член попереднього виконкому. Людина одного з найбільших забудовників в Івано-Франківську, керівника будівельної компанії «Ярковиця» Володимира Балагури.

Демків

Мовчазний, відповідальний. На виконкомі говорив рідко, проте коли мав свою думку щодо якогось питання, то переконати його у зворотному було неможливо.

 

Ярослав ЗУБ’ЯК – член ВО «Батьківщина», був членом попереднього виконкому. Пасивний, свою думку висловлював рідко. Запам’ятався як борець проти збільшення тарифів.

Зубяк

«Очі і вуха» голови облорганізації «Батьківщини» Дмитра Шлемка. Підприємець, торгує насінням на центральному ринку Івано-Франківська.

 

Тетяна СОБОЛИК, ГК


04.12.2015 2620 0
Коментарі (0)

11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

336
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

793
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2114 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3198
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2662 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5428

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

536

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

707

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1182
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8533
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10993
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5380
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

791
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

631
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22700
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

994
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5523
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1178
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1157
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1414
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1712