Невизначена втрата: як рідним зниклих безвісти подбати про психологічну рівновагу

За даними Міністерства внутрішніх справ України офіційно підтверджено близько 23 тисячі осіб, які вважаються безвісти зниклими за особливих обставин — внаслідок воєнних дій.

Поки триває розслідування обставин зникнення, сімʼї відважних захисників змушені жити у невідомості.

Про стан невизначеної втрати, у якому перебувають близькі зниклих безвісти та практичні поради щодо збереження психологічної рівноваги таким родинам Фіртка поспілкувалась з психологинею Олександрою Шевченко. 

Олександра Шевченко зазначає, невизначена втрата є найбільш стресовою формою втрати, яка не має чіткого розв'язання. 

У випадку смерті є офіційне підтвердження втрати, а ритуали трауру надають можливість попрощатися. Втім, у випадку невизначеної втрати постійна невпевненість заважає зрозуміти та знайти сенс.

«Психологічний капкан полягає в тому, що людина, рідня якої пропала безвісти переживає почуття втрати, стресу, депресії та цей процес свідомо чи несвідомо продовжується до тієї пори, поки не нададуть достовірну інформацію.

Якщо людина отримає добру звістку, то вийти з такого стану, звісно, буде легше та швидше. Якщо надійде сумна звістка — людина заново переживатиме біль втрати.

По суті, для психіки — це подвійний удар. Гірка правда полягає у тому, що ми повинні продовжувати життя попри все», — каже психологиня.

Фахівчиня продовжує: втрати є невіддільною частиною людського життя, ми можемо втратити різні речі: роботу, стосунки, дорогі речі. Усі ці втрати супроводжуються емоційним болем та тужливістю.

Разом з тим, коли втрата пов'язана з невизначеністю, емоційний біль стає ще більш інтенсивним, і він має глибший вплив на психічний стан людини.

«Невизначена втрата — це особливий тип втрати, який викликає унікальний вид горя, якому не має кінця, і причиною цього є саме невизначеність обставин. Залишається надія, що людина жива, але одночасно виникають низка відчуттів, які неможливо виразити через цю ситуацію.

У період «невизначеної втрати» важливо продовжувати жити без будь-яких для себе висновків щодо життя близьких. Прийняти той факт, що є речі, яких ми не знаємо і фантазувати у цьому випадку не варто», — радить Олександра Шевченко.

Ситуація, в якій опиняються близькі зниклих безвісти, може виглядати як патологічна. Проте, важливо розуміти, що це не патологія, а лише реакція на невизначеність. Кожна людина по своєму переживає біль втрати.

Для когось є варіанти глибокого занурення в себе, замкнутого стану, інші — мають агресивний стан та активну соціальну діяльність. Дати кожному члену сімʼї вибір, як саме реагувати на такий період життя — найкращий можливий варіант.

«Підтримати тих, хто перебуває у стані «невизначеної втрати» можливо турботою, добрим словом, а іноді просто присутністю: приготувати їжу, купити продукти, спекти щось смачне, прогулятися на природі (природа надає багато людині сил).

Якщо контакт з такою людиною близький — подаруйте їй мовчазні обійми. Якщо людині треба виговоритися — підставте своє плече або подаруйте терапію з психологом. Все індивідуально та залежить від людини, яка перебуває у цьому стані».

Олександра Шевченко запевняє: аби впоратись з емоційним станом — необхідно не затаювати  його у собі.

«Проживати ці емоції: бити подушку, кричати, виражати всю гамму відчуттів, що стискає серце, бігати, стрибати, робити дихальні практики та вправи. Найважливіше — не завмирати. Якщо немає сил для активного вираження емоцій, робіть йогу або письмову практику.

Письмо — це спосіб виведення емоцій тіла на папір. Візьміть лист паперу та ручку будь-якого кольору. Протягом 30-50 хвилин продовжуйте без цензури писати все те, що коїться у ваші душі: страхи та біль, претензії до людей, світу, політиків, Бога, образу на людей та життя та інше.

Все, що болить у вашому серці. Під час цієї вправи часто підступає клубок у горлі та ллються сльози. Дайте собі час прожити ці емоції, з повагою та любовʼю до себе». 


Коментарі ()

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1540
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

870
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1341
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2567 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3656
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3119 3

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

650

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

334

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

304

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

935
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5081
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10465 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8925
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7500
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

756
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

951
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1237
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15717
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1276
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1677
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1580
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1801