У четвер ввечері, 13 березня, у Коломиї померла найстарша жителька України Катерина Іванівна Козак. Смерть настала з природних причин.
Двоюрідна праправнучка померлої Світлана Сирохман розповіла, що перед смертю бабуся ні на що не жалілася, тільки попросила принести їй склянку води.
Катерина Козак народилася 14 лютого 1897 року у селі Хотимир, що на Тлуманщині. Місяць тому найстарша жителька України відсвяткувала своє 117-ліття.
Ще тоді бабуся приймала гостей та співала напам’ять шевченковий «Заповіт». Жінка претендувала на звання найстарішої жительки планети.
Але представники Книги рекордів Гіннеса так і не встигли присвоїти їй цей статус.
Катерина Козак пережила часи Австро-Угорщини, Західноукраїнської Народної Республіки, а також Польщі та Радянського Союзу. До школи не ходила, тому читати жінка не вміла. Виростала разом із старшою сестрою, котру під час Другої світової війни німці вивезли на роботу до Німеччини. Звідти жінка не повернулася, а дві її доньки залишилися на вихованні у Катерини Іванівни.
Переживши війну, вона поставила на ноги двох племінниць, а свою сім’ю так і не створила. Катерина Іванівна жила у своїх родичів у Коломиї, мала сім правнуків і дев’ять праправнуків. Найменший Дмитро молодший за неї на сто років.
Катерина Іванівна про смерть говорила останніх сорок років, пригадують рідні. Жінка просила, щоб її поховали як наречену, тому що чоловіка у неї не було жодного разу. Рідні дотримали свого слова: у труну біля голови померлої поклали весільну фату.
Після прощання у Коломиї тіло Катерини Іванівни відвезли у рідне село Хотимир, де поховають на місцевому кладовищі, повідомляють «Коломийські вісті».
