Минулих вихідних у мистецькій столиці Гуцульщини, місті Косові, проходив 19-ий Міжнародний Гуцульський фестиваль, приурочений 20-ій річниці незалежності України.
Святковому фестивальному дійству передувала науково-практична конференція «Гуцульський феномен: мистецтво жити і творити», що відбулася у суботу, 27 серпня. Мова йшла про «Гуцульське відродження в незалежній Україні», про те, як Гуцульщина може прислужитися здійсненню «Карпатської мрії», про Гуцульщину у творах Вінценза, про те, що фестивалі Гуцульщини є «впливовим чинником розвитку етнотуризму в краї» тощо.
На відкритті Косівського Гуцульського фестивалю, що співпало храмовим святом Успіння Пресвятої Богородиці, голова обласної державної адміністрації Михайло Вишиванюк і голова обласної ради Олександр Сич щиро привітали організаторів свята, учасників та гостей фестивалю з багатьох країн світу і різних регіонів України та області з 20-ю річницею незалежності України, побажали «унікальному Гуцульському фестивалю творчого довголіття» і закликали «свято берегти усе своє, рідне, яке вирізняє українців у світі».
«Дорогі браття-гуцули, дорогі гречні гості!», - такими словами до учасників багатолюдного фестивального дійства звернувся зі сцени зодягнутий у красиву вишиванку Михайло Вишиванюк, який завше пишається тим, що він гуцул (родом з села Іванівці, що на Коломийщині).
«Ми щасливі, що маємо можливість зібратися на цій площі Незалежності, підтримати гуцульські традиції, гуцульський дух, колорит, які словами не передати. Треба народитися гуцулом, аби це мати у серці і відчувати» .
Голова ОДА подякував організаторам фестивалю «за величезну і добру роботу», похвалив причепурений Косів з відремонтованими дорогами, назвавши його європейським містом, і побажав Гуцульському фестивалю процвітання.
Своєю чергою голова Косівської райдержадміністрації Ярослав Шинкарук та голова районної ради Андрій Клуб «по -гуцульськи красно» привітали міжнародні делегації з Польщі, Румунії, Хорватії, Молдови, Естонії, Росії, США, Канади, представників Львіщини, Тернопілля, Буковини, Закарпаття, Київщини, Луганщини та ще 12 регіонів України.
Вітання від Міністра культури і туризму України Михайла Кулиняка зачитав його заступник Ярослав Арсірій, який, до речі, потім придбав у народних майстрів гуцульську вишиванку, зодягнув її і вже на прес-конференції сказав, що він родом з Донецька, навчався свого часу у першій столиці України Харкові, а до етнічно і духовно багатого Прикарпаття має «особливу особисту прихильність».
Голова Всеукраїнського об’єднаного товариства «Гуцульщина» Дмитро Ватаманюк у своєму виступі-привітанні назвав фестиваль «храмом гуцульської душі», закликав цінувати працю тих, хто готує ці прекрасні свята, і з властивим гуцулам гонором, журналіст за фахом, колишній багатолітній редактор районної газети Верховинщини сказав таке: «За керівництва здібного гуцула Михайла Вишиванюка наша область стає писанковим краєм ».
Тепло привітав земляків -гуцулів і народний депутат України Василь Чуднов. Від імені міжнародних делегацій слово мав староста Венгровського повіту Польщі Кшиштоф Федорчик.
Традиційну гуцульську ватру запалив народний учитель України, голова Гуцульської освітянської ради Петро Лосюк з села Яворів. Зі словами: «Гори і не згасай ніколи, наша гуцульська ватронько!» корінний 75 -річний гуцул, кандидат педагогічних наук,член-кореспондент НАПН України Петро Лосюк передав фестивальний вогонь знаному ватагу Олександру Биструшкіну.
Учасниками святочного дійства було чимало відомих людей, серед яких вирізнявся прапороносець - народний артист України Остап Гавриш; було чимало народних митців, музикантів і багато-багато юних гуцулят.
На прес-конференції заступник міністра культури і туризму Ярослав Арсірій повідомив про рекордну кількість учасників 19 міжнародного Гуцульського фестивалю, більше 1700 осіб, 89 творчих колективів, 37 вокалістів і понад 120 майстрів народної творчості.
Голова Косівської райдержадміністрації Ярослав Шинкарук пояснив представникам ЗМІ, чому торік не відбувся Гуцульський фестиваль. Липнево-серпнева повені завдали Косівщині чимало збитків, понад 300 млн грн., тому було вирішено перенести проведення Гуцульського фестивалю на цей рік.
Передбачаючи цілком закономірне запитання журналістів щодо коштів, депутат обласної ради Ярослав Шинкарук сказав що із 300 тис. грн., які пішли на проведення фестивалю, 99 тис. грн. дала держава, Міністерство культури і туризму України, 40 тис. грн.- кошти обласного бюджету, решту виділили спонсори та місцевий бюджет.
І Ярослав Шинкарук, і начальник управління культури облдержадміністрації Володимир Федорак дякували галузевому міністерству за значну для області фінансову допомогу , а заступник міністра-подякував обласній та місцевій владі «за якісну підготовку популярного Гуцульського фестивалю», який, за його словами, є «цікавим для Міністерства через те, що тут , на Гуцульщині, довкола витає дух народної творчості, що збагачує українську культуру високою духовністю».
Фестивальне дійство тривало до пізнього вечора. Журі виставляло конкурсні бали. Переможці і найактивніші учасники повезли до дому нагороди. А журналісти-якнайкращі враження від ще одного Гуцульського фестивалю, 19-го, який, по-суті, є ровесником Української незалежності.
Фестивальну естафету передали сусідньому Верховинському району, адже саме там у 1991 році, у с.Верхній Ясенів, присілку Запідне, відбувся перший Гуцульський фестиваль.
