"Моя мета не гроші заробити, а зробити щось корисне для держави", — голова «Асоціації вівчарів», прикарпатський фермер Василь Стефурак

Василь Стефурак, голова громадської організації «Асоціація вівчарів», вже десять років займається вівчарством на Коломийщині.

Так, у його господарстві в селі Молодятин не лише вівці та барани. Тут розводять ще й кіз, з молока яких виготовляють крафтові сири. А ще на фермі є коні, собаки та інша живність.

Журналістка Фіртки дізналася, яка сьогодні ситуація з міжнародною співпрацею в українському вівчарстві.

"У 2017 році турки випадково купили у мене баранчика на Байрам. Вони зовсім не знали про мене, просто шукали баранчика на своє релігійне свято. Вони приїхали. Знову ж таки, вибрали першого кращого баранчика, який під руку попався і придбали його.

Я думав, вони собі на вечерю його купляють, але вони відправили його на Київ. Як виявилося, на задній нозі в цього баранчика є унікальний вид м‘яса.

До слова, у мене вівці є двох порід: м‘ясо-молочні та молочно-м‘ясні. Різниця у акцентах. Якраз у м‘ясних яскраво виражена ця унікальність, яку помітили турки. Через тиждень вони визначають, в кого купували баранчика, телефонують мені та запитують, чи можна приїхати.

Наголошують, що хоче приїхати консул Туреччини. Я погодився. Ми домовилися про зустріч через два тижні та вони привезли з собою дослідника. Приїхали, до речі, дуже достойно. Два авто на турецьких номерах приїхали у Молодятин, де болото по коліна. Вони приїхали з вченим, якимось авторитетним у них вівчарем. Тоді, до речі, я вперше в житті побачив справжнього яничара в третьому поколінні з родинним перснем такого розміру, що можна було б нашу громаду купити.

Турки лазили на колінах довкола моїх овець і хотіли побачити саме задню частину ноги і саме знизу, бо згори не видно. Я не розумів, що відбувається, допоки мені не пояснила перекладачка.

Консул тоді запитував у мене, як я добився такого результату, а я віджартовувався, що кожного вечора, поки люди не бачать, скакалки вівцям роздаю. Ну, консул наголосив, що для них це фурорне досягнення і вони захотіли купити десять тисяч таких баранів зі старту на плем‘я. А в мене в цілому на той час було лише двісті таких голів.

Я тоді швидко зорієнтувався, ми підійшли по пагорбах трохи вище і звідти виднілися розвалини старого колгоспу. Я запропонував їм інвестувати в цей колгосп і поля, а ми там працюватимемо з вівцями. Прорахував і пообіцяв їм через три роки десять тисяч таких голів, як вони й хотіли.

Тоді я вже приблизно знав цю формулу. Але мені потрібна була територія. У такому випадку я міг би через три роки збувати туркам 10-20 тисяч голів щороку. Тоді я шукав цю можливість, як вивести українське вівчарство якраз на міжнародний ринок", – ділиться прикарпатський фермер.

Василь Стефурак каже, що коли починав займатися вівчарством його ідея полягала в зайнятості українців на своїй землі. У вівчарство чоловік прийшов з бізнесу, а тому він багато роздумував, що б такого цікавого зробити, щоб не перенаситити ринок і щоб це було актуальним.

"Задачу я придумав собі дай Боже, і тут така можливість. У світі цілі стратегічні інститути роздумують над тим, що зробити такого, аби було актуальним, а мені треба було подумати над тим, що дотичне й до нашого українського духу, і могло б приносити прибуток.

Що стосується ситуації із турками – вони погодилися на мою пропозицію. В той рік Ердоган приїжджав до Порошенка із робочим візитом і там окремим рядочком щодо співпраці був прописаний розвиток вівчарства.

Тоді вони прийшли із пропозицією напряму, але адміністрація тодішнього президента поставила туркам умову – три мільйони доларів за вхід. Будь-яка держава може інвестувати в іншу лише під гарантією тієї держави. Тобто вони у нас інвестували б під гарантією, що ми відповідаємо за ці кошти.

Турки були шоковані, бо вони хотіли інвестувати та потім купляти, цим самим розвивати нашу економіку, про який вхід може йтися? Жадність Порошенка світ не зрозумів і я теж.

Через це у 2018 році на Карпатському економічному форумі я не подав йому руки. Люди хотіли працювати, я витратив на це багато років життя, розумів, що проєкт із турками - пілотний, далі ми тільки б збільшували обороти, розвивали українське вівчарство, а йому до повного щастя у кишені бракувало ще тих три мільйони доларів.

Турки тоді достойно повелися. Вони відмовилися від президентської пропозиції, вийшли знову на мене, пояснили ситуацію і запропонували мені переїхати працювати в Туреччину. Вони сказали, що їхня наука таких досягнень не має. Фінансування пропонували мені, яке потрібне. Вони давали мені зелений коридор, лише б працювати у них.

Але є така річ, як патріотизм… Для когось це пустий звук, хтось за нього помирає, а хтось на нього працює. Тоді я передав консулу, що я небагата людина і єдине, що можу подарувати своїй державі – то вівці.

Моя мета не гроші заробити, а зробити щось корисне для держави. Тому я вирішив працювати в Україні, хай навіть це довше по часу, бо розумів, що підтримки вже не буде нізвідки. Я пообіцяв їм, що ми цю породу розведемо, не втратимо її. Незабаром плануємо зареєструвати і якось назвати. Поки що це вівці Василя Стефурака.

Можливо, колись держава оцінить тих, хто працює на її розвиток. Бо держава своєю чергою все-таки повинна бути націлена на інтереси людей. Я хотів, щоб наші українці мали зайнятість вдома.

Часто бачу оголошення у соціальних мережах, коли ферми інших країн запрошують на роботу українців. Чим ми гірші? Там можемо худобу доглядати, а вдома ні? Я розумію, що породу вивести – це річ непроста і тривала, не кожен візьметься до такого, але базово працювати може кожен".

Більше читайте у матеріалі: Баран за мільйон доларів, бойня з єврономером та шалений експорт в ОАЕ: фермер з Прикарпаття розповів про тваринництво у час війни.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Для фермерів створили онлайн-курси, як вигідно вирощувати екологічний врожай

Програма підтримки сільського господарства в Івано-Франківській громаді набирає обертів: як отримати допомогу за утримання свійських тварин

«Хочемо працювати на рідній землі», — прикарпатський фермер Назарій Вепрук про роботу власної козячої ферми (ФОТО/ВІДЕО)

Соціальні програми допомоги для мешканців Івано-Франківської громади: скільки складають виплати


Коментарі ()

09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1135
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

898
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1029
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7044
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1687
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2454

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

187

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

523

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1556

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

820
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1026
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

525
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

893
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1205
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

767
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1327 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

917
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37256 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

969
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1248
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

743
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

2867 13