Мирослав Ступар: "Рівень суддівства від нововведень не змінився"

 

/data/blog/37773/c9480ea53b3496050fdcbb07b0bbb72d.jpg

фото: sport.if.ua

 

Найвідоміший прикарпатський футбольний арбітр Мирослав Ступар оцінив якість арбітражу в УПЛ і поділився думкою про залучення додаткових асистентів.

 

- На ваш погляд, суддівство в чемпіонаті України покращилося? Як відбилося на якості арбітражу введення додаткових арбітрів за воротами?

 

- Коли вводили додаткових арбітрів, прогнозували, що нововведення посприяє поліпшенню арбітражу, але, як ми бачимо, рівень суддівства від цього не змінився. Більше того, на мій погляд, він став ще гіршим. Тільки у двох випадках завдяки цим додатковим арбітрам були прийняті правильні рішення. У матчі "Таврії" проти донецького "Металурга" арбітр Сергій Лисенчук при підказці свого помічника призначив справедливий пенальті. Другий позитивний момент був зафіксований в матчі "Карпати" - "Шахтар", коли завдяки діям арбітра зза воріт Кутакова був зафіксований гол у спірному епізоді. Зате у двадцяти двох матчах додаткові арбітри або головні судді прийняли неправильні рішення "завдяки" таким ось підказкам.

 

- Чому так багато було допущено подібних суддівських проколів?

 

- По-перше, не було злагодженості в діях суддівської бригади. Наскільки я бачив, додаткові арбітри не могли взяти відповідальність на себе в прийнятті тих чи інших рішень. Це пов'язано, можливо, з рівнем їх підготовки, а також через психологічні аспекти: асистенти арбітра за воротами поступалися рефері в полі. А приймати кардинальні рішення у них просто не вистачало мужності. Ось і виходить, що головний арбітр розраховує на допомогу асистентів за воротами, але тямущих підказок від них не отримує. Якби асистентів арбітрів за воротами не було, рефері, мені здається, більш впевнено, чітко і, головне, самостійно приймали б рішення, знаючи, що вся відповідальність на них і ніхто їм не порадник в тому чи іншому епізоді.

 

- Виходить, експеримент з бригадою арбітрів з п'яти чоловік виявився невдалим і потрібно шукати інший шлях, щоб поліпшити суддівство?

 

- Нововведення себе не виправдало. Керівники клубів прийняли рішення далі не користуватися послугами помічників арбітрів за воротами, але чомусь Виконком ФФУ пішов на поводу у Колліни і на українському чемпіонаті будуть експериментувати і далі. У сусідній Польщі теж спочатку користувалися цим нововведенням, але вони навіть не дочекалися закінчення чемпіонату, визнали експеримент невдалим і в середині другого кола припинили залучати на матчі бригаду з п'яти арбітрів. З фінансів це ж теж накладно. Гаразд, якби це рішення хоча б себе виправдовувало. Але якщо воно тільки шкодить, то навіщо за це платити? У Росії спочатку хотіли ввести таке ж нововведення. Але там вирішили спочатку подивитися за досвідом українського чемпіонату, і тепер навряд чи погодяться. Сьогодні, вважаю, футболу можуть допомогти електронні пристрої або відеоповтори. Електронні чіпи в м'ячах - це дороге задоволення, а от про повтори спірних моментів можна було б подумати. Той же інспектор міг би на моніторі це все бачити і виносити остаточний вердикт у тій чи іншій ситуації. Але це так, з серії: мріяти не шкідливо. Сьогодні ми бачимо, що Блаттер не хоче рухатися в цьому напрямку, хоча, думаю, з часом відеоповтори з'являться. У багатьох видах спорту це вже запроваджено і дає позитивні результати.

 

- З іншого боку, практично всі центральні матчі, у тому числі і три - між "Шахтарем" і "Динамо" в нинішньому сезоні обійшлися без суддівських скандалів.

 

- Це і закономірно. Що стосується "гірників" і киян, то хоча команди і перебували десь по сусідству в турнірній таблиці, відстань в очках між ними була немаленька. Так що в очних протистояннях грандів у цьому сезоні вирішувалося значно менше, а якщо бути точним, практично нічого не вирішувалося. Але яким б не був розрив між цими суперниками, матчі все одно залишаться принциповими. Слава богу, що обійшлося без скандалів і додаткових розборок. Потрібно сказати, що й арбітри відсудили ці ігри дуже добре. У нас є певна група арбітрів, яка вийшла на рівень гри наших грандів. Їх не так багато, але вони є.

 

- Введення вікового цензу позначилося на якості арбітражу?

 

- На мій погляд, багато арбітрів ще могли б послужити футболу. На жаль, вони вийшли "за межі" у сорок п'ять років, але мені здається, що це рішення штучне і не зовсім правильне. Так, багато досвідчених арбітрів пішли, але на їх місце хтось повинен був прийти. Колліна знайшов, ким замінити, ввів в прем'єр-лігу молодих арбітрів. Але ми всі бачимо, до яких плачевних результатів це призвело. У нас раніше дозволялося судити до п'ятдесяти років. Можеш тягнути - працюй, а не можеш - тебе подякують, скажуть "спасибі, і до побачення". На мій погляд, Андрій Шандор, Олег Деревинський могли б ще попрацювати. Закінчує Віталій Годулян ... Євген Геренда - хлопець з Калуша - запросто міг якісно ще попрацювати. Але від цього нікуди не дінешся: віковий ценз ввели по всій Європі, так що в цьому питанні Україна не виняток. Ось тільки в нашому випадку на рівні суддівства це однозначно позначилося.

 

- Неодноразово, особливо наприкінці сезону з боку офіційних осіб та футболістів "Дніпра" звучали зауваження на адресу суддівства. Чи були насправді помилки арбітрів і чи можна говорити в даній ситуації про упередженість по відношенню до дніпропетровців?

 

- Не хочу говорити про упередженість. Скажу про помилки арбітрів, які працювали на матчах дніпропетровської команди. Це нещастя "Дніпра". Кажуть, допомагають сильним, але ж "Дніпро" теж - не слабка команда, а вийшло, що від арбітрів дніпропетровці страждали більше за всіх. Однозначно, "Дніпро" не дорахувався очок. Звичайно, вина арбітрів в цьому є, але винні й футболісти, які занадто бурхливо реагували на деякі рішення рефері.

 

- Але в даній ситуації, напевно, все ж саме арбітри більше провокували цих футболістів.

 

- Все правильно, але не можна відповідати на промах арбітра помилкою гравця. Якби рефері відповідали за свої помилки, вони б, можливо, менше помилялися і просто краще судили. А за свої помилки арбітри сьогодні не відповідають. Виходить, ти тут не призначив пенальті, або не зарахував правильний гол, все - в наступній грі ти в полі не судиш, а працюєш за воротами. Ну, добре, постояв за воротами, а свої 1000 доларів отримав. Так що ж це за покарання? Безкарність породжує вседозволеність, нікуди від цього не дінешся. Що стосується "Дніпра", мені, відверто кажучи, дуже шкода такі команди. Але в тих втрачених очках таки половина провини лежить на арбітрах, половина - на команді.

 

- Продовжуючи цю тему, напевно, можна згадати останній матч збірної України проти команди Чорногорії. Форвард "Дніпра" Зозуля не стримався, за що і був вилучений на останній хвилині першого тайму. Як вам сам арбітраж в цій грі?

 

- Після першого тайму всім здалося, що арбітр гру поламав. Видалення Зозулі було несправедливим. Якщо кого і потрібно було карати в тій ситуації, то обох футболістів жовтими картками. Адже спочатку правила порушив чорногорський футболіст, а вже потім була відмашка Зозулі. Та й вона за всіма канонами ніяк не тягнула на видалення. Максимум - це "гірчичник". Але яке велике діло психологія! Наші футболісти руки не опустили, а відіграли і за себе, і за того хлопця. Є приказка: "було б щастя, так нещастя допомогло". У другому таймі арбітр точно знав про свою помилку і відпрацював, вважаю, здорово. Судив принципово, не звертаючи уваги, хто вдома грає, а хто в гостях. Це до питання про упередженість та симпатії: і на високому рівні, як бачимо, трапляються у арбітрів проколи.

 

- Вилучення у другому таймі були справедливими?

 

- Так. У першому випадку, друга жовта на Ярмоленкові була стовідсотковою, а пряме вилучення на Едмарові - теж цілком заслуженим. Коли гравець стрибнув в ноги, як по-іншому можна було реагувати? Це і є принциповість. Думаю, наші арбітри всі дивилися цей матч, там було чому повчитися. Не потрібно слухати Колліну, коли він говорить - "давайте картки, давайте картки". Ось вони і роздають їх направо і наліво. Українські рефері, напевно - чемпіони Європи по картках. У нас, на жаль, дуже багато "профілактичних" карток. Але в той же час треба бути бути послідовними і лаконічними. У нас це роблять тільки одиниці.


www.sport.if.ua


09.07.2013 1907 0
Коментарі (0)

19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

161
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

1592
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1155
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6536
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1778
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

2105

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

243

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

794

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

889

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1465
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

544
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1630
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1521
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

425
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3529
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3647
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7225
16.06.2025

В Івано-Франківську з 15 по 20 червня відбуватиметься Шекспірівський фестиваль, організатором якого є Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка.   

435
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

188
16.06.2025

Більше довіряють Президенту мешканці Заходу — серед них 73% довіряють Володимиру Зеленському проти 61-63% в інших регіонах.  

939
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

368
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

576