«Бачимо не просто тіло, а людину»: як в Івано-Франківську ідентифікують та визначають причини загибелі захисників

У час війни судово-медична експертиза стала не лише наукою, а й актом гуманності. Кожне встановлене ім’я — шанс для родини попрощатися, а для країни — гідно вшанувати загиблого.

Про складнощі цієї роботи, журналістці Фіртки розповіла проректорка з наукової роботи Івано-Франківського національного медичного університету, професорка кафедри судової медицини Наталія Козань.

За її словами, у більшості випадків ідентифікація ускладнюється важкими ушкодженнями тіла — вибуховими травмами, обвугленням, розкладанням.

У таких випадках візуальне впізнання неможливе, і на перший план виходить робота з ДНК-матеріалом.

«Завдяки сучасним методам навіть у складних умовах можна встановити особу. Це вимагає більше часу та ресурсів, але ми намагаємось зробити усе можливе», — зазначає професорка.

Так, ідентифікація завжди починається зі збирання ДНК-зразків. Це можуть бути як прижиттєві матеріали, які зберігаються у військових, так і біоматеріали з тіл загиблих — кісткові фрагменти, зуби чи збережені м’які тканини.

Також зразки беруть у близьких родичів: батьків, дітей, братів або сестер.

«Усі зразки пакують у стерильні герметичні контейнери, маркують спеціальними кодами та супроводжують необхідною документацією.

Важливо, щоб вони залишалися “чистими”, без сторонніх домішок, інакше результат може бути хибним або неінформативним», — зазначає Наталія Козань.

Проте, додає професорка, не в усіх випадках вдається точно встановити, кому належать останки.

«Це трапляється, зокрема, коли відсутні зразки ДНК загиблого чи його родичів, або через значне пошкодження останків і втрату супровідної документації. Роботу ускладнює й навантаження на експертні установи».

Іноді фахівці стикаються з емоційно складними ситуаціями, коли родичі не визнають загибель близької людини, навіть попри збіг результатів ДНК-експертизи. У таких випадках проводять додаткові дослідження для підтвердження результатів.

«Це складно з психологічної точки зору. Люди сподіваються на диво.

Але якщо жоден метод не дав результату, ми змушені ховати тіло як невідомого захисника України. Це боляче — і для нас, і для родин», — говорить Наталія Козань.

Крім встановлення особи, судово-медичні фахівці визначають і причину смерті. За словами професорки, найчастіше це — мінно-вибухові травми або вогнепальні поранення. Більшість загибель трапляється безпосередньо під час бойових дій.

Попри емоційне навантаження, фахівці продовжують свою роботу.

«Ми завжди пам’ятаємо, що за кожною справою — батьки, діти, побратими. Повернути ім’я — це дати можливість рідним попрощатися з гідністю», — наголошує професорка.

Більше читайте у матеріалі: «Іноді процес триває місяцями»: як в Івано-Франківську ідентифікують загиблих воїнів.



Коментарі ()

22.07.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура бореться з незаконним захопленням лісів, але корупція гальмує справедливість.  

617
17.07.2025
Катерина Гришко

Родичі пробачили хлопцю, знаючи про «своєрідний характер» загиблої і його нелегке дитинство, і просили в суді застосувати менш суворе покарання.  

3206
13.07.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого воїна Любов Галько розповіла журналістці Фіртки, яким був Руслан Галько — у повсякденному житті, в родинному колі та на фронті.

21326
09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

2108
05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

1598 1
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

2476

Найперше в цій історії із законом, що позбавив антикорурційні органи «незалежності», тішать молоді люди, які протестують. Щирі, світлі, небайдужі, впевнені своїй правоті…

421

Протягом своєї історії християнство завжди використовувало найсучасніші на той час технології для проповіді Євангелія.  

277

Я відкладаю роботу над перекладом книги. Виходжу з кабінету, де практикував Вольфганг Льох, засновник психоаналітичного об'єднання... Спускаюся повз книжковий магазин, де збиралися тюбінгенські філософи, і де Ернст Блох шукав світлі сторони соціалізму. Повертаю ліворуч і натрапляю на інший книжковий магазин, де працював і писав Герман Гессе...

865

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

2272
21.07.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

289
13.07.2025

Першими жнива на Прикарпатті почали хлібороби Покуття.

567
10.07.2025

У сучасному ритмі життя готувати "здорову вечерю з трьох страв" щодня — радше мрія, ніж реальність. Але це не означає, що збалансоване харчування — лише для тих, хто має багато часу. Навпаки: з правильним підходом можна харчуватися повноцінно, навіть маючи 15–20 хвилин на день.  

1112
21.07.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

270
17.07.2025

На Прикарпатті готуються до щорічної Всеукраїнської Патріаршої прощі до Галицької Чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі. Проща відбудеться 2-3 серпня.  

889
15.07.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

859
11.07.2025

П'ятого серпня цього року в часі прощі з нагоди вшанування чудотворної ікони Гошівської Богородиці відбудеться презентація нової ікони тифлографічно-акустичного типу «Богородиця з Гошева».  

769
11.07.2025

Історія занепаду пам’ятки архітектури та боротьба за його повернення громаді.

8348
22.07.2025

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який є ініціатором нових санкцій проти Росії, заявив, що президент США Дональд Трамп «надере зад» Володимиру Путіну, підписавши законопроєкт про вторинні санкції для країн-покупців російської нафти.  

434
15.07.2025

У понеділок, 14 липня, генсек НАТО Марк Рютте під час зустрічі із президентом США Дональдом Трампом у Білому домі нагадав президенту США, кого Росія відправила керівником делегації на переговори до Стамбула.

1260 6
10.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

2290 4
09.07.2025

Президент США Дональд Трамп, аби втримати пУтіна від вторгнення в Україну, погрожував російському диктатору «розбомбити Москву до бісової матері».

1003