Квітень почався з добрих новин. Наталії Щербі в Москві присудили премію «Аліса» ім. Кіра Буличьова. В даному випадку нагорода заслужена і своєчасна. Потім була цікава дискусія в Київському дискусійному клубі дилетантів. Модерував філософ Сергій Дацюк. Там автору привелось почути на свою адресу припущення щодо його власної задіяності у «проекті відьмократії» (таке припустив Максим Пустовой). «Чому б й ні?» - подумав автор і полінувався поставити після запитального знака смайлик.
Далі відбулось презентаційне турне з романом «Усі кути Трикутника», підтримане видавництвом «Академія». У Києві в книгарні «Є» на презентацію зібрались цікаві люди – від Івана Драча до Володимира Аренєва і Юрка Володарського. Модерував там столичний «літературний лев» Сергій Грабар. Через скайп був присутнім Петро Кралюк з Острозької академії (той, що на «Літакценті» започаткував дискусію «Про користі і некорисність списування Сковороди»). Вийшов такий собі «круглий стіл» й бесіда йшла невимушено. Дякую за організаційні зусилля Олені Дворецькій та її команді.
Наступного дня у Харкові дискутували на академічному рівні. Чарівна поетеса Олена Рибка взяла на себе організаційний тягар презентації роману і в Університеті ім. Григорія Сковороди і в середовищі харківської літературної тусовки. Познайомився з професором Леонідом Ушкаловим, позував фотографові на сакральному дивані Тичини (де чого тільки літературного не відбувалось за останні 80 років). В арабській ресторації поспілкувався з літературним критиком та (за сумісництвом) директором Літературного музею міста Харкова Тетяною Трофименко. Відвідав поетичний вечір, організований Сергієм Жаданом та спостерігав, як у центрі Харкова навіщось руйнують «Макдональдс».
Харків-2012 виявився напрочуд позитивним містом. От лише вертатись з нього довелось аж трьома потягами, включно з дивовижним екстремальним ретропоїздом «Луганськ-Львів», який, щонайпевніше, зберігають не ремонтованим для зйомок фільмів про повоєнні часи. А зійшовши з іншого ретропоїзду «Коваль-Чернівці» у Станиславові відразу попав під об’єктив Ростислава Шпука, який відзняв чергові серію «про бомжів», де автор грає одну з головних ролей.
Й це, здається, були не останні мандри у цьому квітні.
На сакральному дивані Тичини (де чого тільки літературного не відбувалось за останні 80 років)
Сергій Грабар модерує
У центрі Харкова навіщось руйнують «Макдональдс»
