Людство сьогодні вирішує, що важливіше: рятувати економіку чи планету.
Ворог досягає успіху — 90 тис твоїх співвітчизників вже в полоні. Здатись чи боротись?.. Саме такий вибір постав перед Великою Британією у 1940 р. Вінстон Черчилль обрав боротьбу, створивши антигітлерівську коаліцію, та переміг. Зараз, у ретроспективі, ми вважаємо це мудрим рішенням. Хоча в той час його вибір був не настільки очевидним, а перспективи — примарними.
Те саме із COVID-19. Різні країни приймають рішення, які відрізняються за рівнем втручання у бізнес-процеси та особисте життя. Через карантинні заходи ВВП держав отримує від пандемії потужні удари, які схожі чи навіть сильніші за ті, що ми мали під час фінансової кризи 2008-2009 рр. Що може бути гірше?
Дехто вважає, що гіршим може бути стрімке економічне відновлення, якого ми так чекаємо. Бо ми вже давно живемо у планети в борг, а економічне зростання напряму пов’язане зі споживанням енергії, яку ми беремо здебільшого саме у неї.
Природа настільки очистилась, що…
Пандемія принесла людству не тільки втрати, пригнічення та смуток. Наприклад, практичне зупинення туризму, а особливо менш активне використання морського транспорту, спричинило достатньо помітні відновлення морських екосистем. Вода стала чистішою, почали повертатись до звичних місць існування дельфіни та інші морські істоти. Повідомленнями про це та жартами про “природа настільки очистилась, що…” рясніли всі соціальні мережі. Проте чи дійсно очистилось довкілля?
Якщо брати суто економічні показники, то світове промислове виробництво в І кварталі 2020 р. скоротилось на 6% через карантинні заходи урядів. Це дуже суттєве падіння. Для порівняння: у IV кварталі кризового 2008 р. ця цифра становила 7,1%. Хоча глобальна економіка, на думку переважної більшості експертів, прямувала до рецесії у будь-якому випадку, COVID-19 став “тригером” до її прискорення.
Особливо постраждав Китай, де, власне, і з’явився новітній коронавірус. За офіційними даними, ВВП країни скоротився на 6,8% в І кварталі. За неофіційними — майже на 10%. А Китай, як вказував БІЗНЕС у попередніх матеріалах, є провідним забруднювачем планети, щонайменше за викидами СО2. Дослідники Міжнародного енергетичного агентства проголосили: за їхньою оцінкою, 2020 р. загальна кількість шкідливих викидів у світі зменшиться на 8%. Отже — перемога, зменшення викидів? Та не все так просто…
Другий квартал 2020 р. багатьом країнам приніс ще гірші новини, ніж перший. США, наприклад, повідомили про скорочення ВВП лише на 9,5%. А в дужках скромно повідомили, що у річному вимірі це падіння дорівнює аж 32,9%. ВВП Італії та Франції впав на 12,4% та 13,8% відповідно. Навіть Німеччина зазнала схожого падіння на 10,1%.
Натомість Піднебесна, перша жертва вірусу, змогла відновитись та зрости на круті 11,5%. Цікаво, що у цей самий період, за оцінками компанії Wood Mackenzie, споживання нафти Китаєм мало зрости до 13 млн барелів щоденно у порівнянні з І кварталом. У відсотках це ріст на 16,3%. Тож щодо поліпшення екоситуації виникають великі сумніви.
Забруднення зростає
Виявилось, що радісні повідомлення в соцмережах щодо покращення якості повітря та води через карантин є хибним доказом. Кліматична криза нікуди не поділась.
Останні дані Національної асоціації океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA) свідчать про те, що глобальний рівень СО2 продовжує зростати. У квітні цього року середня концентрація СО2 в атмосфері становила 416,21 пропромілле (ppm), що є найвищим показником від початку замірів у 1958 р.
Використовуючи дані досліджень СО2 у глибоких антарктичних льодах, які існували 800 тис років тому, можна сказати, що 416 ppm є новим антирекордом планети. Особливо з урахуванням того, що ми, homosapiens, з’явились 300 тис років тому. Це не просто цифра, а унікальний випадок в нашій історії — жоден з представників нашого виду не жив в умовах такого високого рівня СО2.
Паскаль Педуцці, науковий директор програми ООН з навколишнього середовища, стурбований ситуацією.
“Це викликає велике занепокоєння щодо клімату і ще раз демонструє необхідність термінових заходів щодо зменшення викидів парникових газів. Щоб утримати середнє глобальне потепління на рівні 1,5°C, потрібно досягнути нульових викидів до 2040 р., але не пізніше 2055 р.”, — зауважує він.
Автомобільний та повітряний рух, а також промислове виробництво значно скоротились у більшості країн світу. Наприклад, станом на середину квітня лише 7,6 тис пасажирських лайнерів із 22 тис наявних у світі здійснювали польоти. Решта стоять на землі. Проте повітряний рух спричиняв лише 2,5% парникових газів. Натомість промисловість, опалення і виробництво електроенергії “винні” майже за половину викидів.
За даними World Energy Outlook, джерела постачання енергії змінюються не так сильно. 64% світової енергетичної суміші забезпечують викопні джерела — вугілля (38%) та газ (23%). Варто нагадати, що вугілля має лише 3% в цій “суміші”, але його шкода не є меншою. Вугілля та вугільні відходи (зола, шлаки) виділяють близько 20 токсичних речовин: миш’як, свинець, ртуть, нікель, ванадій, берилій, кадмій, барій, хром, мідь, молібден, цинк, радій тощо. Всі вони є небезпечними для довкілля.
“COVID-19 дає нам шанс зрозуміти масштаб того, чим ми ризикуємо при збереженні взаємодії з навколишнім середовищем, яка не є сталою. Ми можемо скористатися цією можливістю для відновлення економіки у більш екологічно відповідальні способи. Ми повинні серйозно враховувати глобальні загрози, такі як пандемії та кліматичні катастрофи, щоб створити стійкі ринки, компанії, країни, глобальні системи та здорове, стійке майбутнє для кожного”, — вважає Паскаль Педуцці.
На його думку, запровадження фінансових стимулів до декарбонізації та прискорення переходу до відновлюваних джерел й екологічно чистої енергії є не короткостроковою економічною вигодою, а перемогою сталого розвитку в майбутньому.
Наскільки уряди та бізнеси готові пристати на таку пропозицію? Складно сказати, тому що попри стрімке здешевлення технологій генерації з ВДЕ, той самий розвиток технологій збільшує попит на електроенергію. Міжнародне енергетичне агентство прогнозує, що при збереженні наявних технологій та політики в енергетиці світовий попит ростиме на 2,1% щороку. Здається, небагато, але це вдвічі перевищує прогноз щодо так званих первинних джерел енергії. Аналітики Bloomberg New Energy Finance вважають, що потреба світу в електроенергії в наступні 30 років збільшиться на 62%.
Більше електромобілів, персонального електротранспорту, пристроїв, освітлення, роботизованих виробничих ліній — щоб зустріти цей виклик, ми повинні будувати нові електростанції. Скільки з них будуть використовувати ВДЕ? У країнах G7 є фінансові ресурси та політичне рішення відходити від викопних джерел. А в багатьох країнах, що розвиваються, цього немає.
Наприклад, Bloomberg New Energy Finance прогнозує, що вже у 2040 р. Європа генеруватиме 80% електроенергії на сонячних і вітрових електростанціях. Але навіть Китай, гігант світової економіки, зможе досягти більш скромні 48% лише до 2050 р. Виходить, що потребу в електроенергії багато в чому забезпечуватиме та сама традиційна генерація, яка більше шкодить довкіллю.
Нове попередження Білла Гейтса
Пам’ятаєте, хто придумав коронавірус (за версією конспірологів)? Сам Білл Гейтс, засновник Microsoft і мільярдер. Адже він п’ять років тому попередив про загрозу світової пандемії невідомого вірусу, до якої людство не готове.
Тепер Гейтс говорить у своєму блозі про нову глобальну небезпеку — зміну клімату. На його думку, вже за 10 років втрати людських життів та економічні проблеми через екологічну кризу перевищать втрати від COVID-19. Білл Гейтс оцінює смертність від коронавірусу на рівні 14 летальних випадків на 100 тис людей. Таку саму цифру він прогнозує щодо майбутніх втрат від екологічного забруднення та зміни клімату. Але вона не є межею і легко може зрости у п’ять разів — до 73 випадків на 100 тис населення.
"Я усвідомлюю, що зараз важко думати про проблему зміни клімату. Коли стається лихо, за своєю природою люди турбуються про забезпечення лише власних найбільш нагальних потреб, особливо коли йдеться про настільки важке лихо, як COVID-19. Але той факт, що драматично вища температура здається чимось з далекого майбутнього, не робить її меншою проблемою. І єдиним способом уникнути найгірших можливих наслідків клімату — це прискорити наші зусилля вже зараз”, — написав у своєму блозі бізнесмен.
Білл Гейтс теж долучився до хору експертів, які стверджують, що зменшення викидів шкідливих речовин через пандемію є тимчасовим явищем. Він вважає, що потрібна довготермінова стратегія та запропонував три її елементи.
По-перше, Білл Гейтс каже, що провідниками мають бути наука та інновації.
“Загалом світ повинен використовувати більше енергії, не менше, допоки вона чиста”, — стверджує він. Потрібні безвуглецеві технології продукування електроенергії, виробництва та вирощування їжі, опалення та охолодження будинків й транспорту.
По-друге, пропоновані рішення мають працювати й для бідних країн. Бізнесмен стурбований тим, що наслідки зміни клімату будуть найгіршими для людей з тих країн, які не є основними забруднювачами довкілля. Буде справедливим, якщо ті країни, які спричинили проблему, нестимуть відповідальність за її вирішення.
По-третє, діяти треба вже зараз. Гейтс очікує на появу вакцини від COVID-19 наступного року, але зазначає, що подолання змін клімату не вміститься у два роки — знадобляться десятиліття на розробку і впровадження інновацій.
Варто додати, що такі технологічні рішення з’являються не лише в енергетиці. Днями німецька металургійна компанія Dillinger Hütte почала застосовувати водень для прямого відновлення залізної руди під час виробництва сталі. Таке рішення значно скорочує викиди вуглецю.
Щодо виробництва водню, то минулого року БІЗНЕС писав про німецьку ідею використовувати вночі енергію атомних електростанцій для розщеплення молекул води на кисень та водень для створення водневих паливних елементів. Паливні елементи заплановано використовувати для живлення водневих потягів. Оригінальне та корисне для довкілля рішення.
Щоправда, Німеччина, наприклад, вирішила повністю відмовитись від атомної генерації, проте інші країни цілком можуть скористатись цією технологією. Такі витончені рішення, при яких і виробництво енергії, і її споживання є максимально безвуглецевими, можуть дійсно врятувати одночасно планету та економіку.
Зазначимо тільки, що ці рішення стали результатом політичного плану Німеччини скоротити викиди вуглецю на 40% до 2035 р. Якщо над цим не працювати, інновацій не буде. Є і ще одне “але”…
Політичний ризик
В чому вбачають загрозу райдужній картинці “сміливого зеленого світу” окремі песимісти? В тому, що відсутність наукової інформації про коронавірус змушує уряди метушитись та уникати чесної розмови з громадянами про наслідки вибору однієї або іншої стратегії.
Адже рано чи пізно відбувається зміна політичного керівництва, і всім хочеться сподобатись людям. Ризик помилитись у такій метушні значно зростає.
На додачу до цього, відбувається нездорове змагання між країнами за наратив “хто краще впорався з коронавірусом”. Тому виникають ситуації, як у Нідерландах, Великій Британії чи Швеції, де спочатку громадськість вихваляла сміливий експеримент зі стратегією “колективного імунітету”.
Уряди цих країн мінімально обмежували ділову активність на першій хвилі пандемії. Але коли стало дещо більше відомо про сам вірус, виявилось, що гіпотеза про вироблення імунітету в більшості населення під великим питанням. І уряди цих країн зазнали нищівної критики за негуманність.
Так чи інакше, така конкуренція є передчасною та схожою на “помилку того, хто вижив”. Адже вона виносить на перші позиції такі країни, як Нова Зеландія. Там успіхи у боротьбі з коронавірусом пояснюють мудрою політикою лейбористів. Але у схвальному піарі тонуть раціональні голоси тих, хто вказує на легкість, з якою острівна держава може закрити кордони, та її віддаленість від епіцентрів пандемії…
Уявімо найближчі декілька років. Світова економіка складно і довго відновлюється від COVID-19. Громадяни прагнуть повернутись до звичайних справ, як це було до 2020-го. Але робочих місць стало менше — багато бізнес-процесів замінені алгоритмами додатків і сайтів. Оплата праці теж може зменшитись.
Якщо на цьому тлі не буде здійснено медичного прориву в лікуванні або попередженні новітнього коронавірусу, суспільства вибухнуть соціальними протестами, як це сталось в США. Привід завжди знайдеться. Ймовірно, протести відбуватимуться під гаслами “Не треба технологій, дайте роботу” чи “Начхати на довкілля, дайте електрику та економічний ріст”. І уряди підуть їм назустріч.
Звичайно, що потім тенденція повернеться до нормальності. Але чи не буде втрачено дорогоцінний час на порятунок планети?..
за матеріалами БІЗНЕС
