Мешканців планети Земля охопив масовий психоз – всі завмирають в очікуванні кінця світу. Але чи станеться апокаліпсис вже менше, ніж за місяць, не знає ніхто. Люди в паніці кидаються скуповувати воду, свічки, сірники. Більш заможні навіть купують для себе бомбосховища, щоби там перечекати кінець світу.
Підприємливий прикарпатський селянин Михайло ще наприкінці літа, як тільки викопав картоплю на власному городі, розпочав рити щось, дуже схоже на землянку. Власне, своїм сусідам він казав, що то звичайний погріб, але насправді чоловік готувався зустріти кінець світу у власноруч виритому бомбосховищі. Зрештою, землерийні роботи пан Михайло припинив, як тільки почув, що про кінець світу говорять без винятку усі в селі. Тепер чоловік каже, що якщо доведеться помирати, то тільки разом з усім селом.
Що насправді станеться 21 грудня 2012 року? Як пережити так званий кінець світу, про який так активно заговорили земляни? Відповіді на ці та багато інших запитань криються у таємницях буття. Втім, ми спробували з’ясувати, чи насправді наше покоління зможе побачити останні дні життя на планеті.
У майя просто закінчився календар
Про кінець світу говорили ще чи не з перших днів його створення. Зараз чимало вчених та теологів звертаються до наймудрішої та найбільш розтиражованої книги світу – Біблії, в котрій і відшукують тлумачення того, що має статися.
Коли ми тільки звернулися до знаного астронома, професора Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Івана Климишина, той одразу ж усміхнувся і сказав: «А я знаю, яке питання вас турбує. Ви хочете дізнатися про кінець світу. Але про це не знає ніхто». «Про день же той, чи час, ніхто не знає, ні янголи небесні, ні Син, але тільки Отець», – зауважив вчений, процитувавши Святе Письмо.
Вчені не заперечують, що для кожного кінець світу вбачається по-різному. Так, для прикладу, початком кінця називають часті землетруси, виверження вулканів, повені, смерчі, урагани, нашестя змій тощо. Чи не найбільше накликають на себе небезпеку ті ж таки американці. Погодьтеся, стільки фантастичних фільмів про крах усієї земної цивілізації міг би спровокувати кінець у реальному житті. Напевно, не раз кожному із нас доводилось бачити відомі «Армагедон» чи «День незалежності». Тому картину кінця світу нам буде дуже легко уявити.
Тих, хто не вірить у кінець цивілізації вже цього року, поки що залишається більшість. Дехто навіть із скептицизмом стверджує, що просто у племені майя, котре передрікало кінець світу, закінчився календар. Але вони не мали де придбати новий, як ми це робимо вкінці кожного року.
Пережити останні дні
Професор Климишин переконує, що він здивований тим, наскільки люди прагнуть полоскотати собі нерви. Інших причин для такої масової паніки він не вбачає. Вчений демонструє свою книгу «Відкриття нашого всесвіту», де у розділі «Насамкінець – про кінець» подає низку передбачень кінця світу. Ледь не кожного року протягом останніх трьох десятиліть передбачався апокаліпсис. Загалом же історія знає вже чимало пророкованих дат, котрі так і не збулися.
«Навіщо мені чекати біля телефону, бо десь хтось чекає кінця світу і хоче довідатися, як бути в такій ситуації? Такого роду передбачення кінця світу – страшна і гидка дурня, а люди все одно купуються на це, – каже Іван Климишин. – Ворожіння на цю тему будуть кожного року. Ніхто не знає, чи правильно розшифрували той календар майя. Усе це здогади. Наприклад, є такий календар ацтеків, то вони чекали кінця світу через кожні 52 роки».
У цей час відбудеться традиційний щорічний день зимового сонцестояння, який ми проживемо абсолютно непомітно. То будуть найкоротші дні року. А тому вчений радить сприйняти це з гумором і тішитися, що ми пережили кінець світу. «Я тільки боюся, що від того, що люди накупують сірників і свічок і спровокують вдесятеро більшу кількість пожеж», – зауважує Іван Антонович.
Не менш здивовано ставляться до цієї теми і психологи. Вони переконують, що під час так званого масового психозу людство стає неконтрольованим. За даними статистики і твердженнями вчених, у кожного племені чи народу є півтора відсотка людей, які мають приховані психічні недоліки. У так званий період кінця світу вони можуть себе якимось чином проявляти.
Одностайно із вченими закликають людей не панікувати і священнослужителі. Так, вони щоразу в церкві наголошують про наближення Царства Небесного. Але, посилаючись на Біблію, переконують, що люди не можуть знати, коли це станеться, а тому переконливо просять ревних християн гідно до цього готуватися.
Подейкують, що саме 21 грудня вся планета потоне в мороку – не буде ані світла, ані зв’язку. І так триватиме декілька днів. Аби вижити після апокаліпсису, рекомендують відправитися у сільську місцевість. Проте чимало фахівців стверджують, що насправді 21 грудня настане день зимового сонцестояння, а все, що пов’язане із кінцем світу, це людська уява. Насправді ж, вчені радять не перейматися апокаліпсисом, бо він має переродити людей у духовному плані. Як і в календарі майя передбачався перехід у новий вимір, так само прогнозують переродження людства і подальше продовження життя.
Бенкет під час чуми
Не переймаються кінцем світу хіба що знаменитості. Популярні зірки естради збираються саме 21 грудня відвідати апокаліптичні вечірки, котрі проходитимуть переважно у Сполучених Штатах.
Впродовж останніх декількох тижнів тільки й мови, що про кінець світу. Цього дня чекають майже так само, як і зустрічі Нового року. Не виключено, що навіть у закладах громадського харчування можуть появитися так звані апокаліптичні меню. Зрештою, варіантів зустріти армагедон існує чимало.
Сьогодні вже знайшлося чимало «вічних землян», котрі готові нажитися навіть на кінці світу. Охочі нагріти руки готові запропонувати будь-що під видом товару, який допоможе врятуватися від апокаліпсису. На ринку нерухомості спостерігається також ажіотаж – активно почала продаватися нерухомість, більш відома за назвою «бункери від кінця світу». У всесвітній павутині пропозицій придбати собі житло на декілька грудневих днів є чимало. Втім, усі вони недешеві. В Україні, для прикладу, майстри таких споруд не встигають із замовленнями – аж надто великий попит на таке житло.
Подекуди можна зустріти і розцінки на один день перебування у бункері. Для чоловіків він становить майже 90 тисяч гривень, для жінок – трохи більше 50 тисяч, а от діти до 7 років у супроводі дорослих зможуть переховуватися у бункерах безкоштовно. У тому ж Інтернеті появилася інформація і про вартість самого бункера. Отож, якщо ви бажаєте віддати комусь понад мільйон гривень і таким чином забезпечити собі і своїм близьким спокій під час апокаліпсису, – ваше право. Але чи не виявиться таке витрачання коштів даремним? Тим часом відомо, що уряд Мексики уже виділив тисячі мільйонів для святкування кінця світу. Виникає запитання: хто ж святкуватиме?..
Свічки ще є…
Поради про те, як зустріти чи навіть пережити кінець світу, зводяться до масової паніки людей, особливо середнього та похилого віку. Молодь якось більш скептично ставиться до цього. А тому старші жінки кинулися запасатися найбільш необхідними продуктами та матеріалами, котрі допоможуть їм протриматися протягом трьох-чотирьох темних днів. Залякування, що не буде світла та зв’язку, вивели українців на ринки та в магазини. Ті, хто переймається своєю долею під час кінця світу, скуповують товари так званої першої необхідності.
Від декількох людей довелося почути, що вони просто так, заради цікавості, все одно придбають собі свічки і сірники. Мовляв, а раптом пригодяться. Щоб дізнатися, чи насправді зріс попит на свічки та сірники, ми вирушили на центральний ринок міста. Але жінки, котрі торгують саме цим крамом, нас заспокоїли. Кажуть, що торгівля йде у звичному режимі. Більший попит на такий товар спостерігається завжди тільки перед великими християнськими святами.
«Дивіться – ось свічки, ось гора сірників. Якби їх скуповували, то, напевно, вже б не було, – розповідає продавчиня Марія. – То хтось ненормальний придумав, що буде кінець світу, а нам не треба в це вірити, бо ніхто не може знати, коли це станеться».
Напевне, все-таки у галичан спрацьовує своя, зовсім інша, релігійна, ментальність: кінець світу станеться тільки тоді, коли цього захоче Бог, а не майя, ацтеки чи інші ворожбити.
Володимир БОДАК
VOX POPULI --------------------------------
Чи вірите ви у те, що кінець світу настане у грудні 2012 року, і як готуєтесь до цієї події?
Віра Василівна, вчителька:
– Звісно, не вірю!!! Це просто вигадки людей, яким або зайнятись нічим, або ж вони переслідують певну ціль: наприклад, продати побільше якихось товарів чи надати собі власної значущості. Це не має нічого спільного ні з наукою, ані з вірою в Бога!
Ігор, будівельник:
– Я вірю. Може, не аж на всі сто, але щось воно таки мусить бути!!! Я думаю, що будуть великі перебої з енергією, тому я запасся свічками, сірниками, гасовою лампою, а також, про всяк випадок, продуктами, які не псуються. Це не зашкодить. Як нічого надзвичайного не станеться, то потрохи все з’їмо!
Владислава Богданівна, менеджер:
– Ні, не вірю. Для мене передбачення племені майя не має жодного значення. Я читаю Святе Письмо і знаю, що Бог говорить про те, що до приходу Ісуса Христа життя буде йти звичним чином, і ніхто не знає ні дня, ані часу коли Бог забере вірних Йому і судитиме тих, хто не бажали жити за Його законами. Але про конкретний день у Слові Божому не йдеться, отже, це просто людська вигадка.
Ілона, студентка:
– У мене точно настає кінець світу (сміється): у грудні починається дуже важка сесія, багато екзаменів і заліків, і я просто не знаю, чи виживу!!! Мені немає часу на казочки про той кінець світу, хай про це говорять, пишуть і читають ті, кому нічого робити!
Віктор Іванович, пенсіонер:
– Я чув, що деякі багатії всерйоз готуються до кінця світу – купують бункери під землею за мільйони, запасаються провізією, водою і, мабуть, не тільки. Звісно, ті, кому є що втрачати, страхуються від усього, як можуть. А мені з моєю пенсією і в моєму віці залишається розраховувати тільки на Божу милість: як є на те Його воля, то житиму, скільки ще судилось, а як ні – то ні. До смерті скільки не готуйся, вона приходить до всіх все одно несподівано. Так що треба навчитись правильно жити, і тоді не страшні ні власна смерть, ні кінець світу.
Опитував Тарас ЯКОВИН
