Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.
По-перше, через банкрутство Калуської ТЕЦ, яку вивели з власності громади та приватизували у 2021 році ТОВ «Костанза».
Підприємство накопичило 3,5 мільярда гривень боргів, залишивши третину міста без опалення восени 2024 року. 142 будинки, школи, дитсадки та поліклініки постраждали, діти навчалися при 12–17°C.
По-друге, на тлі теплового колапсу КП «Калуська енергетична компанія» та КП «Водотеплосервіс» опинилися в центрі кримінального провадження №42022090000000034, відкритого за ч. 2 ст. 240 КК України.
Їх звинуватили в незаконному заборі підземних вод із водозаборів «Добрівляни» та «Парк» без спеціального дозволу в період із жовтня 2021 по листопад 2022 року, що порушує статті 19 і 23 Кодексу України «Про надра».
Калуська енергетична компанія
За даними Державної екологічної інспекції Карпатського округу, «Калуська енергетична компанія» видобула 597,2 тисячі кубометрів води, завдавши державі збитків на 4 971 988,60 гривень.
Цю суму підтвердила екологічна експертиза Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС. Суди, щоб ці збитки відшкодувати, тривають і досі.
Судові матеріали
Слідство зіткнулося з перешкодами при спробах вилучити журнали первинного обліку водоспоживання, які могли б деталізувати обсяги видобутої води. Обидва підприємства систематично ухилялися від надання документів, заявляючи, що журнали передані на «адвокатське зберігання» до АО «Юридична компанія «БІ ЕН СІ» або інших адвокатів, а згодом — що вони повернуті чи втрачені.
У 2022–2023 роках слідчі отримували судові ухвали на тимчасовий доступ до журналів, але отримували або відмови, або порожні документи.
Працівники «Калуської енергетичної компанії», включно з директором, начальником юридичного відділу та операторами, під час допитів заперечували ведення журналів, називаючи це «формальністю», хоча акти передачі підтверджували їх існування.
З матеріалів досудового розслідування
Для просування розслідування 30 серпня 2024 суд дозволив доступ до податкових декларацій і даних про рентні платежі «Калуської енергетичної компанії» за 2021–2023 роки, а 1 травня 2024 — обшук за місцем проживання директора підприємства для пошуку журналів і чорнових записів.
Однак подальший перебіг провадження прихований, і публічної інформації про нові результати чи притягнення винних немає. Систематичне ухиляння від надання документів вказує на спроби приховати докази, що ускладнює встановлення істини та притягнення винних до відповідальності.
Проте прокуратура разом із ДЕІ Карпатського округу намагаються через суди відшкодувати збитки, які були нанесені незаконним забором підземних вод.
Чому це екологічна катастрофа?
Незаконний забір підземних вод — це не просто формальне порушення, а справжній злочин проти природи, людей і майбутнього регіону. Підземні води — це стратегічний ресурс, який забезпечує Калуш і навколишні села питною водою. Їхнє безконтрольне використання може призвести до катастрофічних наслідків, які відчують не лише нинішні, а й майбутні покоління. Ось чому це так серйозно:
- Виснаження водоносних горизонтів. Підземні води формуються століттями, і їхній рівень може різко впасти через надмірний видобуток. Якщо водозабір «Добрівляни» виснажиться, Калуш залишиться без питної води, а відновлення може коштувати мільярди гривень і зайняти десятки років. За даними екологів, у регіонах із подібними порушеннями рівень підземних вод падав на 10–20 метрів, що робило свердловини непрацездатними.
- Руйнування екосистем. Підземні води пов’язані з поверхневими водоймами – річками, озерами, болотами. Неконтрольований забір може пересушити річку Лукву чи інші місцеві водойми, знищивши середовище для риб, рослин і тварин. Це загрожує втратою біорізноманіття, яке і так страждає через промислову діяльність в регіоні.
- Ризик забруднення. Без належного моніторингу видобуток може спричинити проникнення хімічних речовин, наприклад, з сільськогосподарських полів чи промислових стоків, у водоносні шари. Забруднена вода стане непридатною для пиття, що може спровокувати спалахи хвороб. У Калуші, де вже є проблеми з екологією через промислові об’єкти, це особливо небезпечно.
- Економічні втрати. Держава втрачає кошти через несплату за користування надрами, а громада ризикує витрачати величезні суми на буріння нових свердловин чи очищення води. Збитки в 5 мільйонів гривень – це лише початок, адже відновлення водних ресурсів може коштувати в рази більше.
- Соціальні наслідки. Без води тисячі сімей залишаться без базових умов для життя. Школи, лікарні, дитсадки не зможуть працювати нормально, а люди змушені будуть купувати бутильовану воду, що для багатьох фінансово непосильно. У час війни, коли Росія атакує українську інфраструктуру, такі порушення можуть мати більш серйозні наслідки.
Ця ситуація могла б перетворитися на повномасштабну екологічну катастрофу. Уявіть місто без води, з пересохлими річками та хворими дітьми через отруєну воду — це не фантазія, а реальний ризик, якщо такі порушення не зупинити. Калуш уже потерпає від проблем із теплом, а втрата водопостачання зробила б життя в місті нестерпним.
Але варто зазначити, що жодних даних про те, що є якісь серйозні наслідки через незаконний забір води, поки що немає. Але це, по-перше, не є виправданням, по-друге, ще невідомо, чи не проявляться вони в майбутньому.
Судовий процес: деталі скандалу у 2025 році
Справа №909/857/24 стала гучним прикладом боротьби за екологічну справедливість. Івано-Франківська обласна прокуратура подала позов від імені держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу проти КП «Калуська енергетична компанія».
Позов стосувався стягнення 4 971 988,60 гривень збитків за незаконний забір підземних вод із водозабору «Добрівляни».
Розрахунок збитків базувався на статистичній звітності за формами 2-ТП (водгосп) і 7-гр (підземні води), які підтвердили обсяги видобутої води. У межах кримінального провадження №42022090000000034, розпочатого за фактом незаконного водокористування, експертиза Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України також підтвердила збитки в розмірі майже 5 мільйонів гривень.
Прокуратура зазначила, що Держекоінспекція не могла подати позов самостійно через брак фінансування на судовий збір, тому прокурор узяв на себе захист інтересів держави.
КП «Калуська енергетична компанія» подала апеляційну скаргу, не погоджуючись з рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 23 січня 2025 року. Вони стверджували, що розрахунок збитків був неточним, адже не врахував звітність за формою 7-гр, яка, на їхню думку, деталізує обсяги видобутку.
Компанія наполягала, що не перевищувала лімітів, установлених дозволом на спеціальне водокористування, і що звітність 2-ТП містить дані про воду, яка не потребує спецдозволу.
Вони також звинуватили Держгеонадра в затримці видачі дозволу на користування надрами, стверджуючи, що зверталися за ним ще до листопада 2021 року, але отримали лише 7 листопада 2022 року через бюрократію.
Компанія просила призначити нову судову інженерно-екологічну експертизу, щоб перевірити розрахунки, пропонуючи низку питань, зокрема про технічні параметри обладнання та точність звітності.
Суд відхилив це клопотання, вважаючи, що питання частково стосуються правових аспектів, а наявні докази, включно з експертизою в межах кримінального провадження, є достатніми.
Рішення суду
22 квітня 2025 року Західний апеляційний господарський суд залишив рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23 січня 2025 року без змін. Суд підтвердив, що КП «Калуська енергетична компанія» має сплатити 4 971 988,60 гривень на користь фонду охорони навколишнього середовища Калуської громади та 74 579,83 гривні судового збору на користь прокуратури.
Апеляція визнала, що факт порушення доведено, а розрахунок збитків відповідає методиці №389. Суд відхилив клопотання про нову експертизу, зазначивши, що питання компанії частково стосувалися правових аспектів, які не є предметом експертизи, а наявні докази, включно з експертизою в межах кримінального провадження, є переконливими.
Рішення набуло законної сили, але компанія має право оскаржити його в касаційному порядку до Верховного Суду. З огляду на їхню вперту позицію, ймовірно, справа дійде до касації, де остаточно вирішиться, чи справедливо покарали порушника.
Ця справа — гучний дзвінок для влади. Потрібно терміново посилити контроль за використанням природних ресурсів і переглянути всі приватизаційні угоди, особливо щодо стратегічних об’єктів. Калуш заслуговує на стабільне тепло і чисту воду, а не на саботаж і екологічні катастрофи.
Прокуратура і суди зробили перший крок до справедливості, але без системних змін такі історії повторюватимуться.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
