Якби Катерина Оленич була жінкою франківського депутата чи бізнесмена, цієї історії з нею не трапилося б. Але Катя – звичайний логопед у дитсадку, мати-одиночка, яка разом з двома доньками живе у сирій, поїденій грибком квартирі. Одна з її доньок інвалід дитинства, інша – алергік.
Рік тому її будинок КП «Єдиний розрахунковий центр» брутально зняло з балансу, не бажаючи слухати прохань жінки залишити будинок на балансі або зробити хоча б мінімальний ремонт. Комісія не зайшла в квартиру і не захотіла дивитись на грибок на стінах. Сьогодні Катя подає в суд на позбавлення колишнього чоловіка батьківських прав. Юрист попередив жінку: комісія у справах дітей грибок не пропустить і може звинуватити маму в тому, що вона виховує дітей у неналежних умовах. За таке можуть позбавити материнських прав.
Нещодавно «ГК» писав про чергову кампанію КП «ЄРЦ» зі зняття з балансу двоповерхових будинків та передачу їх в самоуправління власникам. Ця стаття зачепила за живе Катерину Оленич, мешканку будинку №8 по вулиці Сабата, адже керівник “ЄРЦ” Руслана Василюк розповіла журналісту, що Оленич сама винна в тому, що її зняли з балансу. Мовляв, мало того, що програла суд, то ще й «пішла шляхом створювання проблем», замість того, щоб просто принести заяву з проханням залишитись на балансі з підписом своїм та своєї сусідки.
Катя передзвонила в редакцію, ледь не плачучи: «Я вже змирилася з тим, що мене зняли з балансу, а тут ваша стаття. Я витратила дуже багато нервів на цю історію. Ходила на прийом до мера, писала в службу захисту дітей, ходила в “ЄРЦ”, і ніхто не зміг вирішити цю проблему. А з газети дізналася, що я програла суд, ще й дурна, бо подала в “ЄРЦ” заяву з проханням залишитись на балансі без підпису сусідки. Мені дуже боляче і образливо, що зі мною так повелися». Остаточно «добив» жінку папірець від “ЄРЦ”, який вона отримала на Новорічні свята – через півтора року після того, як її будинок зняли з балансу всупереч її волі, їй нагадали, що вона винна комунальникам 21 гривню.
Жінка каже, що не подавала позов до суду і їй дуже неприємно читати неправдиві слова про те, що вона програла суд. «Я писала в прокуратуру, там мені порадили звернутися до суду особисто, але я цього не робила, бо це потребувало додаткових витрат, нервів і часу, а я сама з дітьми, - розповідає Катя. Про те, що їй було достатньо подати заяву з підписом сусідки, щоб залишитись на балансі, вона дізналася зі статті в «ГК» аж через рік.
Я написала заяву в “ЄРЦ”, правда, лише зі своїм підписом, щоб мене не знімали з балансу. Юрист сміявся мені в обличчя. Казав, ось папірець, що ваш будинок не аварійний, а просто у вкрай незадовільному стані, тому, згідно з якимось там законом, ми вас знімаємо з балансу, вибирайте, хто буде управителем - ви чи сусідка. Представники соціальної служби писали в “ЄРЦ”, щоб мій будинок не знімали з балансу, то їм навіть відповіді не дали. Ми з сусідкою з будинку №7 були на прийомі в Анушкевичуса, там був представник “ЄРЦ”. Мер сказав, що цю проблему треба вирішити, а той з “ЄРЦ” за 20 хвилин прийому разів шість зіскакував зі стільця і кричав: «Ми їм нічого робити не будемо» і казав, що на баланс нас не повернуть. Чому, коли я ходили всюди і просила, щоб мене не знімали з балансу, мені ніхто не сказав, що треба написати заяву з двома підписами?»
У 2014 році у листах, які “ЄРЦ” надсилало мешканцям двоповерхівок, було написано, що мешканці мають право залишитись на балансі “ЄРЦ”, для цього треба надіслати відповідну заяву з підписами більшості мешканців будинку. У 2013 році, коли зняли 114 одноповерхових будинків з балансу, цього речення в листах “ЄРЦ” й справді не було. Екс-керівник “ЄРЦ” Вадим Войтик розповів, що він особисто був проти цього, й це речення, мабуть, дописала його наступниця Руслана Василюк.
Саме Войтик був ініціатором зняття будинків з балансу та передачі їх у самоуправління власникам: «Я, чесно кажучи, взагалі не розумію, в чому власне проблема. Моє тверде переконання, що поливання грошима особняків - це прямий шлях до корупції. На місці журналістів я би підняв дані, скільки одноповерхівок і за які кошти ремонтували у минулі роки за часів ЖЕКів. І взагалі, чому особняки мають ремонтувати за кошт міста? До кінця року “ЄРЦ” зніме всі одно- та двоповерхові будинки, де приватизовані всі квартири. На цьому я наполягатиму».
На запитання журналіста, чому юристи “ЄРЦ”, фактично, брехали людям, що їх не можуть залишити на балансі, Вадим Войтик каже: «Юрист (якийсь), може, щось і говорив. Він знає позицію підприємства. Оскільки я ніколи не був при таких розмовах з мешканцями присутній, не буду заперечувати».
Катерину Оленич найбільше обурило те, що до її проблем в “ЄРЦ” не захотіли навіть прислухатися і повелися з нею доволі брутально. «Раніше я писала в “ЄРЦ” заяви з проханням зробити ремонт. Мені відписали, що мій будинок у списку на капремонт на 2012 рік. Ремонту так і не зробили, а з балансу зняли попри всі мої прохання цього не робити». Зі слів Вадима Войтика випливає, що “ЄРЦ” трохи лукавило щодо капремонту.
«Сам факт перебування на балансі не означає нічого, крім обов'язку сплачувати квартплату. Ремонти, грибки і так далі – все одно за кошти людей, які просто цього не усвідомлюють. На балансі, без балансу - людина мала б вирішувати цю проблему сама, а “ЄРЦ” писав би акти і нараховував 15 грн. за "утримання будинку", - пояснив Войтик і додав, що “ЄРЦ” керується настановами міської ради, де чітко вказано, що пріоритетними для виділення коштів з бюджету є ремонти багатоповерхівок. За останніх три роки коштів на ремонт одноповерхівок місто, за словами Войтика, не виділяло, а побороти грибок працівникам “ЄРЦ” ще в жодному будинку жодними методами не вдалося.
Минулого літа Катерина Оленич на останні накопичені кошти спробувала відремонтувати фасад сама. Майстри його косметично заштукатурили, тріщини замастили. Але попередили, що ця халтурка нічого не змінить, бо будинок потребує капітального ремонту. Сказали, що вся стіна аж здулася і на горищі розійшлися балки. Треба укріплювати фундамент, робити стяжку, на це потрібні великі кошти.
Будинку майже 100 років. Він не має фундаменту та гідроізоляції, цегляні стіни йдуть просто в землю і звідти тягнуть вологу. Одна стіна поїдена грибком. Кілька років тому Катя пробувала боротися з грибком самотужки. Штукатурку обідрали до цегли і закрили вологостійким гіпсокартоном, але незабаром грибок роз’їв вже й гіпсокартон. В сусідній квартирі грибка немає, тому її доволі швидко змогли продати після зняття з балансу.
Катя в розпачі, бо не має іншої квартири, куди могла би перевести жити хворих дітей. Старша донька, алергік, спить недалеко від вологої стіни. Молодша, з інвалідністю, кожних півроку мусить лягати в лікарню. А потенційні покупці квартири, оглянувши тріснуту стіну з грибком, не повертаються. Дізнавшись, що можна в будь-який момент повернутися на баланс “ЄРЦ”, Катя загорілася цією ідеєю, але нові сусіди вже були проти.
«Якби я мала чоловіче плече, на яке можна було б опертись, було би значно простіше, а так я сама зі всіма своїми проблемами», - каже жінка. Нові сусіди вирішили розбудуватися. «Хочуть укріпити свою половину і добудувати над нею ще один поверх. Мені колись майстри казали, що якщо укріпити лише одну половину будинку, друга обов’язково поїде. Якщо моя частина завалиться, хто буде відповідати за життя моїх дітей? Я ж не зможу ні жити в тій квартирі, ні продати її. Я вже взагалі не знаю, що маю робити», - зітхає Катерина Оленич.
Наталка ГОЛОМІДОВА,
ЧИТАЙЕ ТАКЖ:
