Як впоратися з емоціями, коли рідні на фронті: прикарпатцям дали поради

Внаслідок повномасштабного російського вторгнення в Україну чимало українських родин сьогодні розділені. Понад 700 тисяч осіб стали на захист країни.

Природно, що ми хвилюємось за близьких, які женуть окупанта на передовій. Нелегко й захисникам, які боронять Україну на фронті. Як українським родинам впоратись з таким випробуванням — ми поцікавились у фахівчині.

Журналістка Фіртки поспілкувалась з психологинею Наталією Сігурйонссон про те, як рідні військовослужбовців можуть подбати про свій психологічний стан.

Так, каже фахівчиня, коли близької людини немає поруч, ми відчуваємо цілий спектр емоцій: від гордощів та любові до страху, злості, безсилля та вразливості.

"Відчувати це все — природно. Однак, важливо якомога обережніше для своєї психіки переживати ці емоції, щоб знайти стан психологічного балансу, психологічної стабільності й завдяки цьому підтримати себе та своїх рідних.

Наша внутрішня опора – це віра, надія, любов, здоров’я. Без внутрішньої опори майже неможливо отримати зовнішню опору. Важливо кожному знайти в собі той стан внутрішнього балансу, з якого ми приймаємо оптимальні рішення, діємо чітко, виважено та мудро. Саме в такому стані з’являється інтуїція та ресурси.

Згадайте, коли в останній раз ви відчували цю внутрішню опору та стабільність, які емоції ви тоді переживали. Коли ви це згадаєте, запам’ятайте цей стан, зрозумійте, що в той момент відчувало ваше тіло. За допомогою тренувань ви можете навчитися викликати цей стан в собі у будь-який момент".

Разом з тим, додає психологиня, не треба тікати від емоцій та забороняти собі відчувати. З її слів, якщо ми забороняємо прояв негативних емоцій, вони накопичуються в тілі та можуть призвести до психосоматичних захворювань. 

"Так, на ваші плечі лягли додаткові турботи, тому слідкуйте за тим, який ресурс у вас є та як ви можете його поповнювати. Зокрема, розставте пріоритети на завдання та виконуйте їх, прислухаючись до себе. Не робіть більше, ніж ви можете, не виснажуйте себе. Відкладіть те, що зараз можна відкласти.

Важливо турботливо та екологічно для себе та інших проживати емоції. Щоб легше впоратися з емоцією, потрібно визнати її, проговорити, що саме ви зараз відчуваєте, назвати цю емоцію та почати спостерігати за нею. Треба надати цій емоції місце. Емоції проживаються тілом, тому є доречним зосередитися, де саме в тілі я відчуваю цю емоцію і назвати її.

Наприклад, я відчуваю тривогу. Вона у горлі, ніби важкий клубок. Починайте спостереження за цим місцем. Таким чином ви відокремите себе від емоції, і вона не накриє вас з головою. Стежте, що відбувається в тілі, як змінюється цей клубок у горлі. Через декілька хвилин ви відчуєте, що емоція вщухає та йде з тіла. Можна також вести щоденник емоцій". 

Також, продовжує Наталія Сігурйонссон, впоратися з емоціями допомагають різноманітні тілесні практики, практики дихання, медитації. Швидко допоможуть прожити та відпустити негативні емоції активні рухи суглобами, практики спочатку напруження, а потім розслаблення всіх м’язів, масаж…

"Посміхайтеся навіть тоді, коли немає настрою. Штучна посмішка діє на мозок таким же чином як і справжня. Через пару хвилин ви відчуєте, як ваш настрій поліпшується. Прийміть ситуацію. Важливо усвідомити,  що є речі, на які людина не може впливати та контролювати. Ви можете впливати лише на ваш особистий стан та на тих, хто знаходиться під вашою опікою: діти, люди похилого віку, домашні тварини.

Разом з тим, враховуйте, що ваш стан впливає на дітей. Нам часто у складних ситуаціях хочеться стати дітьми, щоб прийшов хтось з дорослих та розв’язав всі проблеми. Але зараз необхідно пам’ятати, що ми самі – вже дорослі. А доросла людина завжди знайде вихід з будь-якої ситуації та дасть собі раду.

Дотримуйтеся інформаційної гігієни. Намагайтеся зменшити надходження новин. На противагу – робіть інформаційний детокс. Визначте для себе певний час в день, коли ви можете дозволити собі тривожні думки: «як там зараз». В інший час протягом дня займайтеся поточними справами, хобі, розвитком, відволікайтесь різними приємними дрібничками для себе".

Окрім того, вкрай важливо дотримуватись режиму дня, харчування, сну. Протягом дня запитуйте себе, чого вам хочеться та як ви можете це отримати. Навіть зміна пози на зручнішу вже надасть сил. Шукайте ресурси, що будуть вас надихати, надавати вам сил та енергії жити та діяти. У кожного є те, що його наповнює: від розмови з близькими до прогулянки на природі.

"Відтак, важливо не відмовлятись від підтримки близьких, разом обговорювати труднощі та ділитися тривогами, не тримати все у собі й не намагатися бути сильнішими, ніж ми насправді можемо бути. А також – не соромитися дозволити іншим допомогти вам. Знайдіть однодумців, приєднайтеся до волонтерської діяльності.

Допомагайте тим, хто потребує допомоги. Насправді бути корисними для інших дуже допомагає емоційно та допомагає під іншим кутом поглянути на своє життя та проблеми.

Кожного дня робіть практику «подяки». Перерахуйте, за що ви можете подякувати собі, своєму оточенню та світу. Окрім цього, пам’ятайте, заради чого та заради кого ви живете. Ваші особисті життєві цінності нададуть вам сил та енергії.

І, звісно, якщо відчуваєте потребу, звертайтеся до фахівців".


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!

Війна: як пережити смерть рідних 


Коментарі ()

24.04.2026
Вікторія Матіїв

«Він був не лише військовим, а передусім людиною — справедливою та принциповою. Упродовж усього життя вірив у незалежну Україну і вважав, що її потрібно відстоювати — у різні періоди й різними способами. Навіть ті, хто не поділяв його поглядів, розуміли: він діє не зі злості, а з глибокого переконання, — пригадує Наталія Савченко свого чоловіка, полеглого воїна Сергія Савченка.

2770
20.04.2026
Вікторія Косович

Сьогодні Артем Жицький поєднує фітнес і відновлення, працюючи з військовими, які повертаються до цивільного життя. Про мотивацію, виклики реабілітації та те, чому відновлення після війни є процесом без фінальної точки, ветеран розповів в інтерв'ю журналістці Фіртки.

1317
14.04.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалась з лікарем-генетиком, професором кафедри медичної біології та медичної генетики Івано-Франківського національного медичного університету Русланом Козовим про те, що насправді означає «спадковість», які генетичні дослідження сьогодні доступні в Україні, що хвилює пацієнтів, та як правильно планувати вагітність, щоб мінімізувати ризики.

3797
10.04.2026
Михайло Бойчук

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

3798 1
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

2451
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

3603 1

Проблема України й українського народу не нова — і багато хто в світі цього не розуміє, тому й думають, що все «вирішиться саме собою». Такі твори, як «Тигролови», кажуть про абсолютно протилежне — все вирішимо лише ми самі.

492

В Івано-Франківську про літературний Станіславський феномен говорили його патріархи Володимир Єшкілєв та Тарас Прохасько.  Володимир Єшкілєв, який власне придумав бренд літературного «Станіславського феномену», уявляв собі його як «мікрорайон в місті».

3221

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

1648

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

1460
24.04.2026

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

4553
20.04.2026

Регулярне вживання алкоголю призводить до серйозних порушень роботи шлунково-кишкового тракту, печінки, підшлункової залози, органів дихання, нирок і статевих залоз.

9614
16.04.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

8822 2
22.04.2026

У суботу, 2 травня, у відпустовому Марійському центрі «Цариці вервиці» в селі Погоня відбудеться особлива молитовна зустріч біля чудотворної ікони Богородиці.

1137
20.04.2026

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

5836
15.04.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

6175
12.04.2026

Священник наголошує: значення Великодня неможливо зрозуміти без усвідомлення ролі Воскресіння. Отець нагадав слова апостола Павла: «Якби Ісус не воскрес, то намарна була б наша віра і намарною була б наша проповідь».

1868
22.04.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

3230
20.04.2026

В Болгарії в неділю, 19 квітня, переконливу перемогу (44,7%) отримала коаліція "Прогресивна Болгарія" на чолі з колишнім президентом країни Руменом Радевим, якого вважають проросійським політиком.

705
15.04.2026

Минулої неділі в Угорщині відбулися вибори парламенту. Цікаво, що всі три партії, які пройшли до парламенту є правими, — жодної лівої чи ліберальної партії в угорській політичній реальності «немає».

1604
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

1811
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

1738