Хто відвідував Грузію кілька років тому, той ризикує зараз вже не пізнати цю країну, настільки там все змінилося.
З проведеними реформами стикаєшся вже в тбіліському аеропорту - красивій сучасній будівлі зі скла, сталі й бетону. Кордон - як у європейській країні, отримання візи займає від сили 15 хвилин.
Сам Тбілісі блищить новими підсвіченими фасадами і чистотою.
Економісти і політичні експерти, що побували в Грузії, практично всі сходяться в одному: Михайло Саакашвілі і його колеги провели ліберальні реформи, які можуть увійти в підручники економіки як найшвидший курс радикальних перетворень в історії.
Судіть самі. У рейтингу легкості ведення бізнесу, який щороку випускає Всесвітній банк, Грузія з незавидною компанії країн колишнього СРСР цього року злетіла на 11-е місце у світі, випередивши Фінляндію, Швецію і Японію!
Це викликало просто вибухове зростання торгівлі, туризму, будівельної та обробної галузі. У результаті структура економіки дуже швидко змінилася в кращу сторону.
Кілька місяців тому американський журнал Forbes, щорічно оцінює легкість сплати податків в усьому світі, і зовсім назвав Грузію найбільш ліберальним режимом Європи та четвертим у світі після Катару, ОАЕ та Гонконгу.
Всього за шість років злиденне і напівзруйновану держава перетворилася на бурхливо розвивається, яка притягує інвесторів з усього світу. Увечері на центральній вулиці Тбілісі, проспекті Шота Руставелі, горять вивіски готельних мереж Marriott, Radisson і Sheraton. На підході - Kempinski.
Підтягуються регіони. Американський журнал Time написав, що грузинський курортне місто Батумі "розвивається з такою швидкістю, яка змусила б почервоніти навіть Китай". Перелік об'єктів з макетами, що підлягають здачі в Батумі вже в наступному році, нагадує рекламну брошуру Дубая.
Американське Агентство міжнародного розвитку (USAID), оцінюючи зміни бізнес-клімату в Грузії, назвало ці перетворення "самими великими, глибокими і швидкими реформами, проведеними будь-якої з країн в світі за останні 50 років".
Давайте подивимося, що ж вони зробили таку, що призвело до таких успіхів.
Автори реформ стверджують, що рецепт грузинського дива простий. Його інгредієнти - залізна політична воля, різка лібералізація і параноїдальне знищення всіх проявів корупції.
Після революції троянд Саакашвілі запросив очолити міністерство економічних реформ успішного підприємця Каха Бендукідзе. Прихильник Лібертаріанська поглядів, Бендукідзе взяв за основу досвід Сінгапуру і Гонконгу, головною метою задавши максимальну економічну свободу і максимальне спрощення будь-яких взаємодій громадян з державою. А влада створила всі умови для втілення цих реформ в життя.
Отже реформи проходили в двох напрямках:
- Боротьба з корупцією і зміни у сфері державного управління,
- Максимальна свобода для економічної діяльності.
Історія ліберальних перетворень почалася в 2004 році, коли в країні зникла санепідемстанція. За нею канула в Лету пожежна інспекція. Потім були ліквідовані десятки відомств і сотні дозвільних процедур. Кількість чиновників без жодного жалю було скорочено в 20 разів!
"Коли ми закрили санепідемстанцію, всі думали, що скрізь будуть таргани", - розповідає Саакашвілі. "Але цього не сталося. Тому що ресторани самі не були зацікавлені в тому, щоб у них були таргани, - адже до них більше ніхто не прийде! "- Сміється він і тут же емоційно додає:" Та й санепідемстанція в Грузії ніколи не стежила за санітарними нормами. Вони просто ходили і збирали мзду ".
За кілька місяців країна скоротила кількість ліцензій та дозвільних документів, що регулюють ведення бізнесу, з 1 тисячі до 150. Команда реформаторів разом з профільними відомствами перебрала всі патенти і ліцензії і залишила лише ті, для існування яких у чиновників знайшлися вагомі аргументи. Основою майбутньої системи дозвільних документів став досвід Швеції та Нової Зеландії.
Компанію будь-якої форми власності можна відкрити протягом 13 (!) Хвилин - це норматив. І для цього навіть не обов'язково йти до держорганів, досить звернутися до найближчого відділення банку, де є уповноважений Мін'юстом співробітник.
Сьогодні можна приїхати до Грузії і всього за один день відкрити тут свій бізнес, зареєструвати фірму, дешево і прозоро купити або орендувати приміщення, і до вечора почати працювати. До вас не прийдуть ні бандити, ні міліціонери.
Уряд різко знизив податки і імпортні мита, і скоротив їх кількість.
Замість 20-ти податків стало 7. Прибутковий податок встановили на рівні 12%. Кількість ставок імпортних мит скоротилася з 16-ти до трьох - 0%, 5% і 12%, причому вони встановлені для чітких груп товарів. Для більшої частини товарів, у тому числі машин і устаткування, діє 0% ставка, а 12% застосовує тільки до деяких видів сільськогосподарської продукції та будматеріалів. Митниця тепер змагається не за кількість зборів, а за терміни як можна більш швидкого розмитнення товарів.
Паралельно уряд почав масштабну приватизацію, включаючи так звані стратегічні підприємства. Порт в Поті купили і відбудували інвестори з ОАЕ, аеропорти в Тбілісі і Батумі придбали та реконструювали турки. Український мільярдер Ігор Коломойський купив гірськолижний курорт Гудаурі. Дистрибуція електроенергії в Тбілісі була продана російській РАТ ЄЕС.
Була проведена і реформа сільського господарства. Головний концепт реформи - найкращий господар для землі - її власник. На приватизацію виставили 460 тисяч гектарів державних земель сільськогосподарського призначення, при загальній кількості близько 700 тисяч гектарів. 300 тисяч вже віддані під оренду, і для викупу потрібно лише заплатити суму, рівну десятирічної орендної плати. Платити можна і поступово. Якщо орендарі готові викупити землю за 5 років, то їм треба заплатити 70% від загальної ціни. За рік - платять 50% ".
Західні економісти стверджують, що безпрецедентна лібералізація дасть величезну віддачу через п'ять-сім років. І перші результати вже в наявності. Доходи грузинського бюджету зросли з $558 млн. у 2003 році до $3,3 млрд. у 2008-му. З 2004-го по 2008-й економіка Грузії зростала зі швидкістю 9-12% на рік. Падіння ВВП ж у минулому, кризовому році в країні склало 3,9% в порівнянні, наприклад, з 15% в Україні. Менший, ніж у сусідів, відкат ВВП пов'язаний саме з диверсифікованістю грузинської економіки.
У результаті реформ середня зарплата в країні зросла з $30 у 2005-му до $240 в минулому році. Непогано для держави, де ще сім років тому водопостачання і світло були розкішшю.
Радник президента Грузії Томас Еймонд-Ларітаз особливо здивований невгасаючим інтересом іноземних інвесторів після війни з РФ у серпні 2008 року. "Давайте будемо говорити прямо: війна з Росією - це серйозний фактор нестабільності, і я боявся, що це просто розполохає всіх інвесторів. Але вони продовжують приходити через вкрай сприятливого бізнес-клімату", - констатує експерт.
Хто спійманий, той злодій
Перший заступник міністра внутрішніх справ Грузії Ека Згуладзе відкриває двері і заходить в кімнату для переговорів в будівлі, яка більше підходить для музею сучасного мистецтва, ніж для місця роботи високих міліцейських чинів пострадянської республіки. 31-річна дівчина - одна з тих, хто за кілька років випалив корупцію на тілі однієї з найбідніших і корумпованих країн світу.
16 січня 2004 Грузія оголосила війну відразу на два широких фронту - хабарникам у держструктурах і злодіям у законі, які до того часу де-факто керували державою.
У цей день був арештований колишній глава залізниці за нецільове використання коштів. Вже на наступний день уряд Грузії під керівництвом новообраного президента Михайла Саакашвілі заарештував колишнього міністра енергетики. Через місяць був закритий потужний конгломерат в Аджарії. Ще через кілька днів на борту літака Тбілісі - Париж був арештований зять Шеварднадзе.
Нова влада не шкодувала нікого, і ранг підозрюваного не було перешкодою. Саакашвілі розповідає, що з моменту його приходу до влади за корупцію були заарештовані декілька міністрів і шість членів пропрезидентської більшості у парламенті.
У антикорупційної кампанії чиновників, бізнесменів і кримінал примушували під страхом кримінального переслідування повертати державі "нетрудові доходи". Ці гроші також були використані при проведенні реформ, поповнивши позабюджетні фонди.
Якщо хабарництву в держорганах новий уряд переламав хребет досить швидко, то в особі злодіїв у законі Згуладзе та її колегам довелося боротися з самими підвалинами грузинського суспільства. Заступник міністра МВС згадує: результати опитувань дітей у школах на початку 2000-х років показували, що 75% хлопчиків мріяли стати злодіями в законі, а близько половини дівчаток мріяли вийти за них заміж. На злодіїв у законі в Грузії дивилися як на Робін Гудів - людей, які чинили опір системі, пояснює вона.
"Держави як такого тут тоді не було. Країною керували злодії в законі, корумповані міліціонери і чиновники-феодали", - описує Згуладзе масштаб завдань свого відомства того часу.
Новий уряд пішов на екстраординарні заходи. У 2005 році в Грузії набув чинності закон, що дозволяє засуджувати до тюремного терміну всіх, хто визнає себе «злодієм у законі», навіть якщо немає доказів його провини. Згідно із неписаним кодексом честі злодій в законі не може заперечувати свій кримінальний статус і зобов'язаний відповідати ствердно на пряме запитання. Паралельно МВС розіслало всім регіональним шефам міліції циркуляри, що попереджають про те, що через місяць буде звільнений кожен, у чиїй зоні відповідальності залишиться хоча б один злодій. Посипалися арешти.
Згуладзе, якій під час початку реформ було 27 років, згадує, що тоді грузинські злодії зібралися на сходку в Москві, де - з огляду на обставини, що склалися - вирішили зробити виняток для злодіїв в Грузії і дозволити їм відповідати "ні" на запитання про свою причетність до організованої злочинності. Це не допомогло. Всього за останні роки в країні було арештовано 214 злодіїв. Повстання в тбіліській в'язниці було придушене силою, семеро ув'язнених загинули. Організації по захисту прав людини вимагали розслідування. Уряд залишалося непохитним.
Згідно з даними Згуладзе, на сьогоднішній день в Грузії не залишилося жодного злодія в законі. Якщо раніше в республіці крали близько 50 автомобілів на день, то сьогодні - один на півроку, і машини ніхто не закриває, з гордістю додає вона.
Нині в Тбілісі вечорами популярна серед молоді вулиця Шарден битком набита хлопцями і дівчатами, безтурботно танцюючими в клубах і потягуючими коктейлі на відкритих майданчиках ресторанів. У безтурботності є своя ціна. Нові закони в Грузії прирівнюють навіть дрібні правопорушення і корупцію до серйозних злочинів, які можуть призвести до тривалого ув'язнення. У результаті за останні роки кількість ув'язнених в країні виросло вчетверо, з 5 тис. до 20 тис., а республіка заробила репутацію держави з одним з найвищих у Європі показником кількості ув'язнених на душу населення - третім після Росії та Білорусі.
"Зараз за крадіжку мобільного телефону можете отримати сім років. А якщо забудете мобільний телефон у барі, доженуть і повернуть, ще і попросять, щоб забрали", - розповідає Тетяна Федорченко, генеральний директор компанії Тавазі, яка переїхала до Грузії з України понад 15 років тому.
Еймонд-Ларітаз може порівнювати Грузію та Україну. Француз, який кілька років пропрацював в Україну в якості президента Фонду Віктора Пінчука, тепер є радником президента Грузії та голови нацради з безпеки Грузії.
"Якість грузинської та української політичної еліти незрівнянні. Це просто різні планети", - захоплюється він кавказької республікою.
Каральні заходи зі знищення паразитуючих на бізнесі перевіряючих органів були не єдиним засобом досягнення високої якості грузинської еліти. Влітку 2005 року влада провела свою найгучнішу реформу - тотальну чистку держапарату. В один день були звільнені 14 тис. даішників, чимала сила для країни з населенням в 4,5 млн чоловік. За кілька годин ДАІ, як одна з найбільш корумпованих державних служб, була просто ліквідована. Молоді чиновники МВС почали набір у нову службу - тепер вже поліцію.
"Три місяці машини на дорогах не контролював ніхто. Всі боялися: що ж буде?" - Згадує перший заступник міністра внутрішніх справ Грузії Ека Згуладзе. - "Не сталося нічого. І ви знаєте, було навіть непогано".
За три місяці уряд сформував поліцію з новими зарплатами - мінімум $400 проти колишніх $30, новою формою та новими машинами Volkswagen Passat.
Згуладзе, яка до роботи в уряді вчилася в США і кілька років працювала в інвестиційному фонді, говорить, що вона і її колеги хотіли запропонувати людям "повністю новий продукт".
"У день, коли ми вивели на вулиці нових поліцейських, перехожі були в шоці. Вони зупинялися, дивилися на них, підходили, розмовляли, їм здавалося, що повинен бути якийсь підступ".
Молодим людям сподобалося працювати в поліції. Принципово не брали колишніх працівників правоохоронних органів. При прийомі на роботу нові кандидати проходили психологічні тести, розроблені спільно із західними фахівцями. Це дозволило підвищити середній інтелектуальний рівень працівників, відібрати психологічно стійких, з неагресивними установками.
Поліцейські перестали брати гроші. Тих, хто брав хабарі, тут же виганяли. C цим строго, так наприклад, у всіх машинах встановлені камери і ведеться запис розмов екіпажу, а також місця події - поліцейські мають право затримувати і опитувати людей тільки в певному секторі огляду камери своєї машини. Виїзд на лінію машини зі зламаним обладнанням спостереження може призвести до звільнення екіпажу і працівника, котрий випустив машину на лінію.
Звільнившись від таких непотрібних функцій, як збір лівих доходів для себе і вищестоящих, поліція стала якось добрішими. Поліцейські доброзичливі, часто обмежуються попередженням, усною або письмовою. Установка на толерантне ставлення до громадян, на те, що стосовно дрібних правопорушень поліція в основному застосовує попередження, доводиться до особового складу керівництвом міністерства.
За кілька років рівень довіри до поліції в Грузії з декількох відсотків виріс до 82%.
Еймонд-Ларітаз називає це шокуючим показником, який перевищує аналогічний у його рідній Франції.
Реформи будуть продовжуватися.
Саакашвілі не збирається зупинятися. Зараз шлях з Тбілісі до Батумі по залізниці займає вісім годин. Після будівництва швидкісної магістралі, за словами президента, дорога буде займати два з половиною години. Радник президента Еймонд-Ларітаз говорить, що на черзі реформи освіти, охорони здоров'я та судової системи.
Навчальний процес у школі буде розбитий на дві частини за європейським зразком - до п'ятого класу і після. Величезний акцент буде зроблений на вивченні англійської мови і комп'ютеризації. Уряд вже розробляє програму щодо залучення до Грузії носіїв англійської мови для викладання в школах. Одночасно всім школярам видаватимуть безкоштовні лептопи з підключенням до інтернету.
В охороні здоров'я уряд візьметься за приватизацію лікарень, впровадження страхової медицини і кампанію з пропаганди здорового способу життя, розповідає Еймонд-Ларітаз. У судовій системі - за введення судів присяжних.
Вінцем ліберальних економічних перетворень повинен стати Акт економічної свободи, мета якого - конституційно закріпити ключові елементи реформ.
Саме про нього сьогодні йдуть дискусії в країні. Положення Акту досить цікаві для розуміння того, що саме грузини вважають досягненнями у сфері економічної політики. Отже:
- Державні витрати не можуть перевищувати 30% ВВП.
- Дефіцит держбюджету не може перевищувати 3% ВВП.
- Державний борг не може перевищувати 60% ВВП.
- Створення позабюджетних фондів обмежено.
- Прив'язка бюджетних доходів до бюджетних витрат обмежено.
- Свобода від бюрократичного втручання:
- Збільшення загальної кількості ліцензій та дозволів заборонено.
- Створення нових регулюючих органів, на додаток до існуючих в даний час регуляторам у фінансовій сфері, інфраструктурі і зв'язку, заборонено.
- Ціновий контроль будь-якого роду, включаючи контроль процентних ставок, заборонений.
- Володіння державою банками та іншими фінансовими інститутами посередницькими заборонено.
- Будь-які обмеження повної конвертованості національної валюти заборонені.
- Будь-які обмеження руху капіталу, включаючи репатріацію прибутків та інвестованого капіталу, заборонені.
- Ні один новий податок не може бути введений, жодна ставка податку не може бути збільшена іншим способом, окрім як за допомогою більшості голосів громадян Грузії, отриманих на національному референдумі.
Сам же Саакашвілі вважає, що Грузія вже стала моделлю для наслідування в усьому світі. Нещодавно в Бухаресті на саміті НАТО він заявив, що його держава власним прикладом довело, що:
"Немає країни, якій не підходить демократія. Немає народу, якому не підходить бурхливий розвиток. І не існує культурних особливостей, які можуть стати перешкодою на шляху свободи".
