Прикарпатські хлібороби завершили збирати озимі ріпак, пшеницю, ячмінь, а також ярі злакові культури. Вони впорали 78 тисяч гектарів і намолотили близько 320 тис. тонн зерна, що на 110 тис. більше, ніж торік.
Нині ж відразу в усіх районах взялися за ярий ріпак та пізні зернові — гречку, сою й кукурудзу на зерно. Затим настане черга й соняшнику, збиранням якого закінчать жнива. Тож загалом, як очікують в ОДА, валовий збір зернових сягне рекордних показників — 450—460 тис. т, тоді як 2010-го зібрали всього 346 тисяч, пише газета "Галичина".
— Середня врожайність ранніх зернових в області становила 36,5 ц/га, що теж є своєрідним максимумом за останні роки, — розповів на зустрічі з журналістами у прес-клубі «Вектор» в. о. начальника головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Іван Андріїшин. — Але на Городенківщині, де в окремих господарствах збирали й по 60–80 ц/га, той показник значно вищий — 47,7 центнера, а це вже європейський рівень. Доволі висока ця цифра й на Рогатинщині — понад 41 ц/га.
Періодичні дощі, які дещо гальмували темпи зерно-збирання, не позначилися зле на якості зерна — його пекарські властивості належного рівня. На сертифіковані склади області завезено вже понад 40 тисяч тонн продовольчого зерна другого і третього класів, з якого формуємо й регіональні хлібні засіки.
Звичайно, рік видався урожайним. Але вдалося виростити і зібрати стільки завдяки й належній організації зернозбиральної кампанії, чим опікувався вдень і вночі створений обласний штаб. Мабуть, посприяли тому й численні семінари для хліборобів, на яких їх навчали новітніх технологій. Зокрема, очевидно, що аграрії таки дослухалися до наших рекомендацій заробляти у ррунт не будь-яке насіння, чим нерідко грішили минулими роками, а елітне, або ж хоча б першої репродукції.
Ще мала неабияке значення й підтримка держави. Передусім у тому, що навесні було запроваджено так звані форвардні закупівлі збіжжя нового врожаю до Держрезерву. Вони відіграли роль безвідсоткових кредитів. Адже, нагадаю, половину вартості умовно проданого зерна аграрії одержували відразу після укладання відповідних договорів, а ще 20 відсотків — безпосередньо перед жнивами, тоді як решту отримували вже після завезення готового товару на склад. Тобто ті сільгоспвиробники, які скористалися цією послугою, — а за такою програмою аграрії краю отримали сукупно 16 млн. грн. з Держбюджету, мали живі гроші і на сівбу, і на повноцінне підживлення рослин та проведення належного догляду за ними, і на підготовку до збирання. Безперечно, що посприяла тому й державна програма відшкодування вартості відсоткових ставок за банківськими позиками, згідно з якою кредити обійшлися хліборобам не дорожчими за шість відсотків...
Як припустив І. Андріїшин, наступного року, коли в Україні стартує ринок земель, можна очікувати ще кращих результатів з виробництва в нашому краї сільгосппродукції. Нині за його обсягами (за результатами господарювання за сім місяців 2011-го) Івано-Франківщина посідає восьме місце серед 25 регіонів України. Але оскільки зі скасуванням мораторію на купівлю-продаж продуктивних земель можна буде віддавати в заставу для отримання банківських позик і земельні наділи, а не лише майно, якого більшість фермерів та селян-одноосібників не мають, то чимало аграріїв зможуть ліпше реалізувати свої можливості через співпрацю з фінансово-кредитними установами, якої досі позбавлені. Також є сподівання, що завдяки здійсненню й останнього етапу земельної реформи вдасться відновити в області обробіток і решти 47 тисяч гектарів ріллі, яка наразі ще лежить облогом. А це теж дасть додаткові центнери й тонни городини та збіжжя.
