Оскільки протокольні правила проведення інавгурацій в Україні законодавчо не затверджені, кожен наступний президент влаштовує цей процес по-своєму.
Леонід Кравчук. 1991 рік
На відміну від наступних інавгурацій, перший президент України на прийнятті своєї присяги майже не побачив представників інших країн. Приїхали тільки два посли — Польщі та Канади, що було зумовлене великими українськими діаспорами в цих країнах.
“А по телефону мене привітав Борис Єльцин”, - згадує Кравчук.
Вся інавгурація була фактичною імпровізацією – не було не те що розробленої процедури церемонії, а навіть національного гімну країни – замість нього хор імені Верьовки виконав „Боже великий, єдиний”.
При тому перший президент прагматично ставився до процесу інавгурації, кількості прибулих делегацій, тощо. „Є речі, які називаються «театралізоване дійство». Воно не заважає, не перешкоджає, але нічого не додає. Хто хоче, хай робить”, - заявив колись в інтерв’ю Леонід Кравчук.
Леонід Кучма. 1994 рік
Перший прихід Леонід Даниловича до влади теж видався доволі скромним – його, до речі, готували в адміністрації Леоніда Кравчука. Присягу Кучма складав у стінах Верховної Ради. До речі, під час інавгурації мав місце курйоз – коли Кучмі вручили булаву - символ президентської влади, він, потримавши її в руках, замість передати офіцерові, якого забули біля нього поставити, поклав регалію на стіл – що, за етикетом, символізує зречення. Кількість іноземних делегацій теж була незначною.
Леонід Кучма. 1999 рік
Свою другу інавгурацію поки що єдиний двократний президент України вирішив провести помпезно. Величезний, більш ніж на 3,5 тисячі місць зал Національного палацу "Україна" був заповнений вщерть.
У 1999 р. на інавгурацію президента в Україну прибула 21 іноземна делегація, вісім з них очолювали президенти.
Серед них президент Узбекистану Іслам Карімов, Словаччини Рудольф Шустер, Польщі Олександр Кваснєвський, президент Молдови Петро Лучинський, спікер парламенту Польщі Либуше Бенешова, держсекретар МЗС Фіндяндіі Валтасааі, прем'єр-міністр Росії Володимир Путін, президент Туреччини Сулейман Демірель, державний міністр Грузії Вахтанг Лордкіпанідзе, віце-президент Болгарії Кавалджіев.
Президенти Литви Валдас Адамкус, Азербайджану Гейдар Алієв, Білорусії Олександр Лукашенко, а також міністр територіального управління та оперативних питань Вірменії Карен Арутюнян і прем'єр- міністр Казахстану Касимжомарт Токаєв, виконавчий секретар СНД Ярів і його попередник Борис Березовський.
На церемонії приведення Леоніда Кучми до присяги були присутні також екс-прем'єр- міністр Росії Віктор Черномирдін, глава РАО "Газпром" Рем Вяхірєв, керівник правління РАТ "ЄЕС Росії" Анатолій Чубайс.
Віктор Ющенко. 2004 рік
Третій президент України Віктор Ющенко провів свою інавгурацію не скромніше ніж Кучма - з концертом, феєрверком, Майданом.
На церемонію прибуло 64 іноземні делегації, що в три рази більше, ніж на другу інавгурацію Кучми. Серед спецгостей були колишні президенти Чехії та Польщі Вацлав Гавел і Лех Валенса.
На інавгурації були присутні 8 делегацій президентського рівня, 3 - прем'єрського, 5 голів парламенту, 2 віце-прем'єрські делегації, одна делегація на чолі з віце-спікером. Інші делегації очолили міністри закордонних справ або глави відповідних відділів.
Також на інавгурації Ющенка був президент Польщі Александер Кваснєвський та екс-держсекретар США Колін Пауелл, який прибув в якості спеціального посланника президента США. Канаду представляв на церемонії глава держави генерал-губернатор Адрієн Кларксон, а Грузію - голова парламенту Ніно Бурджанадзе.
Віктор Янукович. 2010 рік
Представники президента-втікача Віктора Януковича хвалилися, що його інавгурація пройде “максимально скромно”. Тодішній голова МЗС, а тепер вже новий президент України Петро Порошенко розповідав, що на інавгурації Януковича буде більше ста делегацій.
“Будуть присутні більше 100 делегацій. Серед них 11 глав держав, чотири керівника міжнародних організацій, у нас буде більше 15 міністрів закордонних справ, четверо керівників парламентів, і, я думаю, представництво буде достатньо високим. Я можу сказати, навіть безпрецедентним”, - говорив Порошенко.
Тоді в Київ до Януковича прибули президенти Білорусі, Латвії, Литви, Македонії та Чорногорії. Також глави урядів і парламентів Грузії, Ізраїлю, Румунії, Словаччини, Таджикистану, офіційні особи зовнішньополітичних відомств Австрії, Алжиру, Демократичної Республіки Конго, Екваторіальної Гвінеї, Канади, Марокко, Лівії, Німеччини , Румунії, Словенії, Франції, Узбекистану.
Також були присутні лідери Болгарії, Вірменії, Молдови, Польщі, Угорщини, прем'єри Азербайджану, Казахстану, віце- прем'єри Сербії, Туркменістану і керівництво Держдуми Російської Федерації.
Президента США на церемонії інавгурації представляв радник з питань національної безпеки Джеймс Джонс.
Делегація Європейського Союзу була представлена верховним представником ЄС зовнішньої політики і політики безпеки, віце-президентом Єврокомісії Кетрін Ештон, президентом Європарламенту Єжи Бузеком і єврокомісаром з питань зовнішньої політики та європейської політики сусідства Штефаном Фюле.
А ось президент Росії Дмитро Медведєв тоді на інавгурацію Януковича не приїхав, бо планував провести переговори з президентом Ліванської Республіки Мішелем Слейманом.
При тому церемонію скромно проігнорували як перший президент України Леонід Кравчук, так і безпосередній попередник Януковича Віктор Ющенко. До речі, з точки зору світового інаугураційного етикету, це було кричущим порушенням – зримою демонстрацією „розриву”, відсутності спадкоємності влади.
Петро Порошенко. 2014 рік
Щодо новобраного Петра Порошенка, то участь церемонії його інавгурації вже підтвердили близько 20 глав держав і урядів.
Зокрема, свою участь підтвердили президент Польщі Броніслав Коморовський, Литви Даля Грібаускайте, віце-президент США Джо Байден, голова МЗС Швейцарії Дідьє Буркхальтер, президент Європейської Ради Герман ван Ромпей, генеральний секретар ОБСЄ Ламберто Заньєр.
Але за словами директора департаменту інформаційної політики МЗС України Євгена Перебийніса, "це не остаточна інформація, оскільки підтвердження постійно надходять від іноземних держав".
Що стосується Росії, то, за його інформацією, РФ запрошено на інавгурацію на рівні представника посольства в Києві. "Росію запрошено на рівні тимчасового повіреного у справах Росії в Україні", - сказав Перебийніс. При цьому він підтвердив, що президенту Росії Володимиру Путіну не надсилали запрошення на інавгурацію.
При цьому, вдивляючись у списки гостей, новообраному президенту варто не забувати, що вся поважна публіка приїхала висловити респект не тільки – а нерідко й не стільки – конкретно взятому Петру Порошенку.
Справжні причини присутності іноземних високопосадовців можуть бути найрізноманітніші. Хтось хоче виказати повагу народу, який, як не пафосно звучить, кров’ю захистив свою свободу. Хтось – продемонструвати незапрошеному президенту єдність „західного світу” перед лицем відвертої агресії з боку уламку „імперії зла”. А хтось – підсолодити пілюлю майбутньої байдужості чи й геополітичної зради.
Врешті, ні для новообраного президента, ні для решти українців на даний момент все це не так вже й важливо. Головне те, що всі ці люди, почасти, будуть свідками. Свідками того, що Петро Порошенко пообіцяє боронити суверенітет України і дбати про добробут народу. А ще – він пообіцяє дотримуватись законів України і діяти в інтересах всіх без винятку співвітчизників. А ми, співвітчизники, пообіцяємо собі уважно стежити, щоб поважний бізнесмен і ревний християнин Петро не став, бува, клятвопорушником.
