Коли люди говорять про нього, то слова чесний та порядний звучать у першу чергу. Армійці додають: «полковник». Він – небагатослівний. Спілкуватися з ним непросто – як непросто взагалі мати справу з принциповими людьми, які мають свою позицію і не намагаються вам сподобатись за будь-яку ціну.
Він палить і не приховує цієї звички: «Я є таким, який є». Говорить стримано і по суті – дається взнаки минуле кадрового військового. Видно, що не має заготовлених відповідей, а обмірковує питання. Він не є типовим українським політиком, і це, вочевидь, пояснює його рейтинг, що зростає в країні, яка втомилася від популістів.
Упевнений вихід Анатолія Гриценка до другого туру президентських виборів 2019 року і перемога в них – ось тема, яка вочевидь напружує владу і активно обговорюється в експертному середовищі. Ми спілкуємося з паном Анатолієм у перерві між його поїздками Україною. Графік щільний, і тем для обговорення – безліч.
Пане Анатолію, про що вас найчастіше запитують на зустрічах?
АГ: Питання очевидні. Завершення війни. Встановлення справедливості. Економічне зростання в широкому сенсі: і як можливість гідно працювати, і як високі стандарти життя в країні, і впевненість у майбутньому...
Тоді давайте одразу почнемо з першого: коли завершиться війна?
АГ: Війна завершиться зі зміною влади. А для реінтеграції Донбасу знадобиться від трьох до п’яти років.
Знаю, що країна втомилася, і ми всі хочемо миру. Але не за рахунок поразки. Надто висока ціна нами сплачена за ці роки. Є дипломатичний шлях, який дозволяє повернути Донбас за допомогою наших західних партнерів. Сам алгоритм реінтеграції такий: відновлення контролю над кордоном, введення миротворчого контингенту, встановлення українських адміністрацій на місцях, згодом – проведення місцевих виборів. Разом із розмінуванням території це забере близько п’яти років. Повернення Криму триватиме довше, там ситуація складніша. Я гарантую: Україна повернеться в кордони, які існували станом на початок лютого 2014 року.
Але чинна влада війни не завершить. Із нею ніхто не хоче розмовляти, бо не вірять. На Заході все частіше лунають голоси про те, чи варто допомагати повертати Донбас режиму, який плодить лише корупцію. Нас готові підтримувати за умови адекватних зусиль із нашого боку. А ця влада таких зусиль не демонструє навіть близько.
А ще – постійна загроза війни вигідна владі, щоб тримати суспільство в напрузі та списувати на неї свої провали...
АГ: Так, це правда. Війна вигідна цій владі.
Я бачу армію на 100% професійною, в яку люди йдуть свідомо
Як змінилася наша армія за роки війни?
АГ: Чи стала українська армія кращою? – Так. – Чи достатньо цього рівня, щоб протистояти такому ворогові, як Росія? – Ні.
Тоді якою має бути наша армія?
АГ: Скажу по суті. Наша армія має стати такою, щоб ціна прямої агресії для супротивника була настільки високою, що він ніколи не наважиться її сплатити. Для цього Україні потрібна високопрофесійна армія XXI сторіччя, з сучасними озброєннями та технікою. Армія має бути мобільною та керованою, здатною відповідати супротивнику асиметрично. Рівень підготовки солдатів та офіцерів має бути на порядок вищим, ніж у нашого противника. Кадрова армія повинна мати серйозний резервний компонент, здатний до швидкого розгортання.
Я бачу армію на 100% професійною, в яку люди йдуть свідомо. За соціальним престижем, за покликанням. І повинно бути належне грошове забезпечення. Вважаю, що зараз забезпечення для рядового не може бути менше 20 тисяч гривень. Обов’язково – надбавки за бойові, кваліфікацію, звання, вислугу.
Крім того, держава має забезпечити військовим страховки на випадок поранення або загибелі. Бути військовим – це служба високого ризику, і ці люди мають бути впевнені, що держава потурбується про них чи їхні сім’ї. Взагалі з армії необхідно викорінити «радянщину», ставлення до солдата як до раба.
У цивілізованому світі існує базовий принцип – rule of law, верховенство права. Ключовою є людина, її права, свободи і власність, а не держава.
Повернемося до питання про відновлення справедливості...
АГ: Я сказав не про відновлення, а про встановлення справедливості. Саме про встановлення, тому що справедливості в Україні ще не було. Загальне відчуття людей від того, що відбувається у державі, – це відчуття тотальної несправедливості.
У вас воно є?
АГ: Скажу більше: це відчуття є у всіх. У мене. У вас. Давайте зупинимо перехожого і спитаємо в нього – відповідь буде «так». Відчуттям несправедливості пронизане все життя в Україні.
Думаєте?
АГ: Бачу довкола. Солдат сидить в окопах і спостерігає «договорняки», як хтось робить гроші, прикриваючись високими словами про захист країни. Це справедливо? Ні! Пенсіонер замерзає взимку через високі тарифи. Це справедливо? Ні! А в цей самий час президент країни, що стікає кров’ю, відпочиває на Мальдівах за 500 тисяч доларів. Справедливо? Ні! Ти створив виробництво, дав роботу людям, робиш внесок в економіку, а якась мерзота з «корочкою», з купленим рішенням суду приходить і забирає в тебе все. Це теж несправедливо.
Подивіться: тарифи, податки, закони, ставлення чиновників до громадян, безправність. Несправедливість оточує нас всюди. Вона починається з президента виснаженої війною країни, який став мільярдером, перебуваючи на посаді. І далі по вертикалі йде вниз, до кожного містечка України. Хто відповів за Іловайськ? За розстріли Небесної сотні? За панамські офшори? За вбитого в поліції Ігоря Індила? За інших жертв? За збитих мажорами на дорогах? Ніхто.
Відчуття тотальної несправедливості й штовхає мене у велику політику. Так неможливо жити. Це принизливо. Я йду, щоб це змінити.
Як саме ви збираєтеся встановлювати справедливість?
АГ: Йтиму такими шляхами. Перше. У цивілізованому світі існує базовий принцип – rule of law, верховенство права. У нас він помилково перекладений як «верховенство закону». Я вважаю, якщо закон несправедливий, не відповідає інтересам суспільства – він має бути скасований. Ключовою є людина, її права, свободи і власність, а не держава.
Друге. Президент є гарантом прав і свобод людини. Там, де порушені базові права громадянина, президент має відновити справедливість, якщо закон «гальмує». Коли я стану президентом, усі закони України пройдуть тест на відповідність справедливості.
Третє. Чесний суд і невідворотність покарання за злочини. Правила будуть одні для всіх. Не залежно від рангу, статусу, грошей.
Наше завдання – за простотою ведення бізнесу увійти до першої п’ятірки країн світу.
Як президент Анатолій Гриценко забезпечить економічне зростання України?
АГ: Сповідую такий принцип. Держава має турбуватися про тих, хто цього потребує (приміром, пенсіонери), і не втручатися в життя інших. Це стосується всього, не тільки економіки.
Тепер щодо економіки. Нам потрібне не просто зростання, а ривок уперед. Інакше ми приречені на животіння. Цей ривок забезпечується певними механізмами. Зменшенням податків і спрощенням податкової системи. Кардинальним скороченням державного апарату. Ліквідацією перепон для ведення бізнесу й економічного розвитку загалом. Стимулюванням пріоритетних галузей, які забезпечать майбутній ривок. Масштабними інфраструктурними проектами.
Про це говорять ледь не всі...
АГ: У тому і проблема, що тільки говорять, а не роблять. Я спитаю: що, складно написати простий податковий кодекс, який здатні зрозуміти люди? Прочитавши який, старшокласник міг би усвідомити, хто які податки сплачує і для чого. Ні, це не складно. Для підприємців – перехід від дозвільної системи до повідомної. Максимальне спрощення процедур. Наше завдання – за простотою ведення бізнесу увійти до першої п’ятірки країн світу.
Або державний апарат. Є певна функція чиновників. Якщо країна може обійтися без цієї функції – ліквідовуємо. Якщо функція дійсно необхідна – намагаємось її реалізувати в автоматичному режимі. Якщо все ж таки потрібна людина на посаді, тоді залишаємо, але так прописуємо правила, щоб максимально прибрати корупційні ризики. І щоб чиновник винятково у цих правилах і процедурах міг діяти. Як кажуть – «крок праворуч, крок ліворуч розцінюється як спроба втечі». Але гідні чиновники, які залишаться працювати, мають отримувати гідні зарплати.
Країна не настільки багата, щоб годувати купу чиновників-нероб. Ми скоротимо витрати на них, приберемо корупційні втрати. Завдяки цьому збільшимо суми на армію, пенсії, охорону здоров’я, освіту.
Але для того, щоб все це запрацювало, мають бути справедливі, непорушні, єдині для всіх правила гри. А гарантувати їх повинен президент.
Риба гниє з голови
А що робитиме президент, оточений чиновниками «старої школи»? Не боїтеся саботажу?
АГ: Риба гниє з голови. Норми поведінки встановлює той, хто нагорі, в даному випадку – президент. Якщо він – корупціонер, то і вся вертикаль живе за правилом «якщо йому можна, то чому мені – ні?» Корупційність найдрібнішого місцевого чиновника, поліцейського, судді – віддзеркалення ситуації, яка є сьогодні у «верхах». Якщо всі побачать, що при владі чесна і порядна людина, – ситуація зміниться. Значна частина людей – на держслужбі, в поліції, на митниці – хочуть жити чесно.
Наведу конкретний приклад, свій досвід у Міноборони. Нас прийшло п’ятеро в команду. І ми не звільняли всіх гамузом, просто ті, хто не зміг працювати за чіткими прозорими правилами, через деякий час звільнилися самі. Так буде і на рівні всієї держави.
Дамоклів меч невідворотної відповідальності висітиме над чиновником будь-якого рівня завжди. Буде система punishments and incentives – покарань і стимулів. Хто працюватиме чесно – на того чекає кар’єрне зростання. Хто не здатний – на вихід. Але жодного телефонного права, коридорного права чи ще якогось іншого посадового права не залишиться.
Ми, громадяни, хочемо впевненості у завтрашньому і післязавтрашньому дні. Нормального життя. Розуміння, куди рухається країна, якою буде її місце у ХХІ столітті. «По-новому» ми вже пожили, будемо жити по-чесному
Чим ви можете пояснити свій високий президентський рейтинг?
АГ: Тим, що українці втомилися і хочуть змін. Більшість розуміє: якщо нічого не зміниться на цих виборах, на нас чекає суцільна «сіра зона» і животіння. Конфлікт на сході, який тліє, економічна стагнація, життя в корумпованій державі «третього світу». Але я скажу ще більш різко: на Україну чекає прірва. Працездатні люди і далі виїжджатимуть, надходження до держбюджету скорочуватимуться. Вже сьогодні у бюджеті важко знаходити гроші на пенсії та інші витрати, а згодом їх не буде взагалі.
У нинішньої влади немає плану розвитку держави, а є лише бажання законсервувати своє становище.
А ми, громадяни, хочемо впевненості у завтрашньому і післязавтрашньому дні. Нормального гідного життя. Розуміння, куди рухається країна, якою буде її місце у ХХІ столітті. «По-новому» ми вже пожили, будемо жити по-чесному.
Якщо коротко, якими є три головні принципи для вас?
АГ: Справедливість, Честь, Воля.
Гриценко тролль дешнвый......пусть сегодняначтнает брать Крым