Альма-матер правників

 

Він – молодий лідер, який уже має багато досягнень. Він перспективний і професійний, дуже сучасний, але водночас упевнено конкурує з класичними професіоналами. Він крокує вперед, ставлячи перед собою нові і все вищі цілі... Це Юридичний інститут Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, який за правом вважається професійною кузнею юридичних кадрів.

 

 

Інститут як бренд

Потужний професорсько-викладацький склад, високий рівень навчальної та матеріально-технічної бази, здобутки студентів Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника дають підстави пишатися вузом не тільки в освітньому полі Прикарпаття чи Західного регіону, а й усієї України. Окрім шести професійних кафедр, в інституті працює Центр відновного правосуддя, Криміналістичний центр, Лабораторія вивчення проблем корпоративного права, Юридична клініка, Лабораторія з проблем злочинності та Прикарпатський центр законодавчих ініціатив, у яких професійні юристи безпосередньо навчають студентів та консультують населення з правничих питань.

Ключовими засадами його розвитку й лідерства Юридичного інституту є  колектив та вдале поєднання навчального процесу, наукової роботи,   нормотворення та оволодіння практичними навиками професії. І тільки їх раціональне поєднання є пріоритетним для виховання доброго юриста.

 

 

Практика як пріоритет

У багатьох вузах панівною складовою навчального процесу вважається теорія дисципліни, практика ж відходить на задній план, тож студент набуває практичних навичок здебільшого, коли після 5-го курсу потрапляє «у вільне плавання» з дипломом на руках. Натомість у Юридичному інституті пріоритети розставляють доцільніше, тож і ефект помітніший. Студент-правник упродовж п’яти років навчання має змогу повною мірою набути практичний досвід у галузі юриспруденції.

 

Скажімо, Юридична клініка при інституті має велику динаміку запитів на правничі консультації, в яких беруть участь і студенти, і викладачі вишу. Окрім консультацій, тут готуються процесуальні документи, фахові акти. І хоча на початках Юридична клініка визначалась як база студентських практик і консультаційна установа для малозабезпечених сімей, сюди без будь-яких застережень може звернутися будь-хто за допомогою чи порадою – керівництво вузу вітає відкритість закладу до співпраці з населенням.

 

А ще студент має змогу повністю ввійти у роль судді, адвоката чи прокурора й позмагатися в такому собі судовому реаліті-шоу, умови якого максимально наближені до умов справжнього судового процесу – окрема судова зала з відповідними місцями, як у судовому процесі, справжні кримінальні чи процесуальні справи, свідчення і покази. Розігрується театралізований «суд» у присутності професійних правників-практиків – це чи не найкраща база виховання справжнього юриста вже з першого курсу навчання. 

 

 

 

Студентська автономна республіка

Від сесії до сесії живуть студенти весело. В Юридичному інституті нудно може бути хіба що байдужому. Студентське самоврядування, поставлене за європейським зразком, дає змогу розвиватися не тільки в плані професійному, а й особистісному. На початку навчального року керівництво університету та інституту разом зі студентами спільно визначають пріоритетні кроки на найближчий період в плані навчання, наукової роботи, виховних заходів. Але загалом студенти самоорганізовуються в дозвіллі довкола команди КВК, ансамблю народного танцю із влучною назвою «ТанцЮрист», в роботі газети «Юрфакти Плюс» – про життя Юридичного інституту та його здобутки.

 

Студенти-платники, які перебувають на перших місцях рейтингу успішності інституту (він, до речі, неабияк стимулює до навчання), мають змогу отримувати окремі щомісячні стипендії. Їх забезпечує юридична компанія «MorisGroup», «Процик, Сольський і партнери», «Юридичний центр», з якими Юридичний інститут успішно роками співпрацює у сфері розроблення законопроектів, випуску наукових публікацій, досліджень у правовій сфері та ін.

 

Популярність – наслідок затребуваності

Успішність навчання в Юридичному інституті пов’язана з тим, що, по-перше, щороку 150 ліцензованих місць займають свідомі молоді люди, які хочуть здобути якісну правничу освіту. А по-друге, існує конкурс при вступній кампанії – слабші, з меншими знаннями залишаються за «бортом», і, таким чином, відбувається рейтинговий відбір найкращих.

 

Популярність закладу відкриває нові перспективи потенційно можливого збільшення кількості державних місць для абітурієнтів. Адже сучасний підхід Міністерства освіти до вступної кампанії ґрунтується на тому принципі, що державне місце слідує за студентом, а не навпаки: абітурієнт, подаючи заяву до вузу, повинен визначити пріоритетність навчального закладу. І тоді, залежно від кількості охочих вчитися саме в цьому вузі, розподіляється державне замовлення. У рейтингу навчальних закладів за результатами всеукраїнської олімпіади з правознавства Юридичний інститут впродовж п’яти років займає призові місця. «І це мені дає надію, що при цьогорічному перерозподілі державних місць, зважаючи на високий рейтинг інституту, в нас їх буде значно більше», – зазначає Валентина Васильєва, директор Юридичного інституту.

 

Перспективні плани

В інституті стрімко розвивається підготовка магістрів, збільшується кількість спеціалізацій, зокрема в галузі цивільного й кримінального, а також перспективного екологічного права.

 

В Юридичному інституті планується відкрити спеціалізовану вчену раду із захисту кандидатських дисертацій із юриспруденції і, таким чином, здійснювати підготовку висококваліфікованих юристів-науковців.  Такий крок Юридичного інституту буде не тільки стратегічно далекоглядним, а й неабияк престижним.

 

Шлях у Європу Юридичний інститут вже має проторований довгими роками співпраці із провідними європейськими вузами Польщі, Німеччини, Австрії. Найкращі студенти Юридичного інституту активно беруть участь у науково-практичних заходах за кордоном, у спільних проектах подвійних дипломів. А з 1 вересня цього року в рамках виграного гранду віденські професори читатимуть курс лекцій франківським студентам-правникам з європейського комерційного права. І надалі планується ширше розвивати викладання курсів іноземними мовами, що стане ще одним ключем до воріт у Європу...

 

Юлія ІРИЦЮК, ГК


21.07.2015 1574 0
Коментарі (0)

11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

335
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

791
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2113 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3196
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2660 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5425

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

535

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

705

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1180
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8531
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10992
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5379
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

787
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

630
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22698
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

992
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5521
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1177
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1156
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1413
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1711