Активний грязьовий вулкан, вогняна свердловина і мамонти: що відомо про природну пам'ятку у Старуні

Грязьовий вулкан у селі Старуня на Прикарпатті може претендувати на внесення до списку об’єктів ЮНЕСКО. Такої думки доцент кафедри екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти й газу Денис Зорін.

За його словами, єдиний у Карпатському регіоні активний грязьовий вулкан діє з 1977 року та потенційно може допомагати прогнозувати землетруси на відстані до трьох тисяч кілометрів.

Голова Богородчанської громади, на території якої розташований вулкан, Ростислав Заремба каже, що доступ до цієї локації хочуть покращити — у 2026 році планують заасфальтувати центральну вулицю села, що веде до туристичного об’єкта.

Про унікальність вулкана, палеонтологічні знахідки та перспективи розвитку туризму в Старуні повідомляє Суспільне, пише Фіртка.

«Навіть коли в Ірані є землетрус, він реагує»

Зі слів краєзнавця Ярослава Титиша, вулкан діє з 1977 року і є єдиним у Карпатському регіоні. Він може потенційно допомагати прогнозувати землетруси на відстані до трьох тисяч кілометрів. Існує дві гіпотези виникнення вулкана — природна та антропогенна, каже чоловік.

Вулкан

«Коли у масиві Вранча в румунських горах 1977 року був сильний землетрус, він (вулкан — ред.) почав працювати. Час від часу він реагує на землетруси. Навіть коли в Ірані є землетрус, він реагує — починають більше виділятися грязеві водогазосходження. І є друга версія — господарська діяльність людини.

Тут було багато шахт і копалень парафіну, нафтобурових від Австро-Угорщини до радянського періоду, після 1960-х років. І пов'язують це з тим, що він виник через різницю тиску в земній корі», — розповідає Ярослав Титиш.


«Може претендувати на загальне значення як об'єкт ЮНЕСКО»

Зі слів доцента кафедри екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти й газу Дениса Зоріна, висота вулкана становить приблизно три метри, а діаметр жерла — орієнтовно 30 сантиметрів. Із нього на поверхню виходить суміш нафти, ропи та озокериту.

Через високу концентрацію солей навколо кратера майже не росте рослинність. Загалом, за його словами, на цій території є десяток діючих мікрократерів та ще 12 — неактивних.

Фото

«Це такий унікальний об'єкт, який може навіть претендувати на загальне значення як об'єкт ЮНЕСКО. Він може прогнозувати землетруси на відстані приблизно три тисячі кілометрів — від Румунії до Середньої Азії.

Навіть за декілька днів можна передбачити землетрус. Для цього треба, наприклад, поставити якийсь геофон, датчик або нахиломір, щоб міряти, як змінюється рельєф. Елементарно — поставити термометр. За допомогою зміни температури можна вже дізнатися, що відбуваються зміни в земній корі», — пояснює Денис Зорін.

Андрій Коваль з донькою


«Люди натрапили на шерстяного носорога, повністю збереженого»

Зі слів науковця, у 1984 році територію Старуні офіційно визнали геологічною пам’яткою природи загальнодержавного значення. Площа охоронної території становить приблизно 60 гектарів. Наприкінці ХІХ — у першій половині ХХ століття там працювали озокеритні копальні.

Під час їхньої розробки у 1907 році там знайшли залишки мамонта та добре збереженого волохатого носорога, розповідає краєзнавець Ярослав Титиш.

Вулкан

«Люди натрапили на шерстяного носорога, повністю збереженого, яким він був у природі. І вони довго мучилися, щоб його витягнути. Це було декілька тонн ваги», — каже Ярослав Титиш.

Краєзнавець додає: у 1929 році у Старуні знайшли рештки ще трьох носорогів, оленя та інших тварин, що жили понад 25 тисяч років тому. Вони були природньо законсервовані в озокериті. Сьогодні ці рештки зберігаються в музеях Львова і Кракова.

У краєзнавчій кімнаті Старунського ліцею можна побачити фрагмент зуба мамонта і знаряддя праці людей, які жили там десятки тисяч років тому.


«Я ще застав будиночок, де жив майстер, який провів собі трубу й опалював хату»

Ярослав Титиш розповідає, що зараз на території можна бачити залишки озокеритових копалень. Їх будували недалеко одна від одної. Вони заглиблювалися на 20–30 метрів.

Андрій Коваль  донькою

«З часом, коли озокерит вибирали, шахти залишалися. Це — благодатне місце, одне з перших у районі, де добували озокерит. У нас багато таких місць у цьому районі, де видобували нафту, а тут почали добувати її на промисловій основі», — говорить Ярослав Титиш.

Вулкан

Він розповідає, що неподалік вулкана розташована стара бурова установка «Надія». Оскільки свердловину свого часу належним чином не законсервували, з неї й досі виходять нафта та газ. Щоб газ не накопичувався, місцеві мешканці періодично підпалюють його.

«Процеси не дуже добре законсервували, і вони виходять на поверхню. Я ще застав будиночок, де жив майстер, який провів собі трубу й опалював хату», — каже Ярослав Титиш.


«Я не очікував, що тут видобували нафту, і що тут такий вогонь горить, який не гасне»

12-річний Максим Бінівський з Київської області приїхав до Старуні разом із батьками. Хлопець каже, що хотів побачити діючий грязьовий вулкан та вогняну свердловину.

«Ми були вражені, що в Україні є такий вулкан. Я не очікував, що тут видобували нафту, і що тут такий вогонь горить, який не гасне», — ділиться враженнями Максим Бінівський.

Максим Бібнівський

Андрій Коваль приїхав у Старуню з Франківська разом із семирічною донькою.

«Вона прочитала про вулкан і захотіла його побачити. Взяла із собою олівці, фломастери, листочки і хоче відмалювати його. Дорога з Франківська у Старуню — непогана. Я тут був останній раз років 15 тому — було важче доїхати», — говорить Андрій Коваль.

Його донька Євгенія Коваль каже, що здивована виглядом нафти.

«Я думала, що вона чорна чи біла, але, виявляється, що вона жовтувата. Мені дуже подобається цей вулкан. Цікаво, що він горить. І я навіть чую, що булькає. Я думаю, що там вода», — говорить Євгенія.

Малюнок

Голова Богородчанської громади Ростислав Заремба розповідає, що грязьовий вулкан у Старуні може стати туристичним об’єктом, однак для цього необхідна краща інфраструктура. Цьогоріч у громаді планують заасфальтувати центральну вулицю села. Проєкт оцінюють у 21 мільйон гривень.

Ростислав Заремба

Голова громади додає, що й Старуня може стати науково-туристичним центром. У 2004 році науковці університету нафти й газу розробили концепцію створення рекреаційно-наукового комплексу «Парк льодовикового періоду», проте наразі немає інвесторів для реалізації проєкту.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Курсуватиме через Івано-Франківськ: у червні в Україні планують запустити міжнародний потяг до Болгарії


Коментарі ()

23.05.2026
Вікторія Матіїв

Про те, як сьогодні виглядає епідеміологічна ситуація на Прикарпатті, які інфекції фіксують найчастіше та як їм запобігти, розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету Андрій Процик в інтерв'ю журналістці Фіртки.

1821
18.05.2026
Олександр Мізін

Реальні схеми 2025-2026 років, методи кримінального рейдерства та чому новий Цивільний кодекс №15150 може відкрити епоху масового відбирання нерухомості — ексклюзив від Фіртки.

2090
13.05.2026
Тетяна Ткаченко

Про життєвий шлях, цінності, службу у війську та відданість Україні журналістці Фіртки розповіли мама Тетяна Пуняк та командир взводу Роман Чернов.  

10678
10.05.2026
Тетяна Ткаченко

В Івано-Франківську відбулися два мітинги — проти проєкту нового Цивільного кодексу та на підтримку традиційних цінностей. Що говорили учасники акцій — розповідає Фіртка.  

10930 1
04.05.2026

Місяць тому, в Івано-Франківському міському суді розпочався судовий процес, який ініціював відомий бізнесмен та громадський діяч Богдан Пукіш проти низки місцевих медіа.  

8266
27.04.2026
Діана Струк

Про виникнення конфлікту, позиції сторін, перебіг справи та можливий подальший розвиток подій Фіртці розповів представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий. 

7464

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

705

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

850

Війна  чітко показала хто ворог, і в яких  релігійних структурах він перебуває на території України, ми побачили  хто «розділяв і володарював». 

1379

Івано-Франківськ в колаборації з Буковелем приймають вже третю за сто років Зимову Олімпіаду...

10579 2
25.05.2026

В Івано-Франківську стартувала роздача продуктових наборів для мешканців пільгових категорій. Видачу організували у тій частині центрального продуктового ринку, який раніше повернули у власність громади.  

6400
21.05.2026

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

4660
17.05.2026

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

5712
25.05.2026

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

7826
20.05.2026

У суботу, 24 травня, на Прикарпатті відбудеться свято почитання Погінської чудотворної ікони Божої Матері. Для паломників підготували програму богослужінь, урочисту ходу та молебень перед чудотворною іконою.

959
17.05.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

4226
13.05.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

21499
26.05.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

4158
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

520
12.05.2026

11 травня 2026 року, між фракціями «Зелені — Рожевий список», «Соціал-демократична партія Німеччини» та «Вільні демократи — Вільні виборці» у міськраді Мюнхена відбулося підписання коаліційного договору, що позначає нову віху в мюнхенській та німецькій політичній історії, а також важливий урок для повоєнної України.   

1296
04.05.2026

Всі говорять про нафту, про ціни на пальне, але є ще проблема добрив. Наразі про неї мовчать, адже вона поки що не вдарила по людях, як це відбулося з цінами на пальне…  

1675
29.04.2026

Коли кілька днів тому принц Гаррі з Києва звернувся до Трампа з закликом згадати про Будапештський меморандум та «зробити більше для підтримки України», президент США жорстко відповів та заявив, що саме він говорить від імені Великої Британії більше, ніж сам принц.

1873