Коломийський трамвай (назва умовна) — вузькоколійна залізниця, що сполучала Коломию з Рунгурами та Ковалівкою (Івано-Франківська область).
У місті мала ознаки трамвая, а за містом — залізниці, тому розповсюдженою є кваліфікація мережі як «паровий вантажний трамвай».
Складалася з двох гілок — ковалівської (з’єднувала Коломию з Ковалівкою проходила через Сопів) та рунгурської (Коломию з Рунгурами; проходила через Печеніжин і Княждвір).
Коломийський трамвай можна також розглядати як окрему частину мережі карпатських приватних вузькоколійок.
До 1886 року сполучення нафтових копалень (шиб) та дистилярень (рафінерій) на Коломийщині здійснювалось возами. Тому, на початку 1880-их років надінспектор Львівсько-Чернівецької залізниці Людовік Вежбицький запропонував проект будівництва локальної залізниці, що сполучила б Коломию, Печеніжин і Яблунів. Цей проект був підтриманий Станиславом Щепановським, який, працюючи у Британському міністерстві у справах Індії, розробляв будівництво залізниць на Індостані. Щепановський створив консорціум для будівництва залізниці, заручившись фінансовою підтримкою віденської компанії «M.Biedermann&Co». Консорціум розширив проект, включивши у нього будівництво колій і до Княждвора та Слободи Рунгурської.
Будівництво тривало протягом семи місяців 1886 року, і здійснювалося віденською фірмою «Lindheim&Co» під керівництвом інженера Рудольфа Матковського. Відгалуження на Яблунів збудовано не було.
Залізниця була зруйнована в часи війни. Після звільнення краю від німецьких загарбників, нова влада почала відновлювати її — навесні 1945 року з Коломиї в Рунгури прибув товарний потяг. Працівники НКВД арештовували жителів Рунгур та навколишніх сіл, щоб вивезти їх у Сибір. Проте вояки УПА розібрали рейки, зупинили потяг, солдатів Червоної Армії забрали в полон, пов’язали руки, а потім відпустили. Наступного для в село знову прибули війська НКВД, і поклали рейки на місце, після чого потяг таки покинув село.
У повоєнний період було споруджено відгалуження в Ковалівку, де добували вугілля.
Останній рейс відбувся 15 травня 1967 року. Того ж року залізниця була повністю розібрана.
