Аби хоч синиця, але в руці: Випускники вишів у пошуках першого робочого місця

/data/blog/39427/207f7c76cd37486ec3718fb32d706ff0.jpg

Літня пора для випускників загальноосвітніх шкіл, вищих навчальних закладів та професійно-технічних училищ — як рубікон у їхньому молодому житті. Перше робоче місце для молодої людини — стартовий щабель у трудовій біографії, початок її життєвої самостійності. І посадової кар’єри, хотілося б додати. Втім, у сучасних умовах не одному з тих випускників навчальних закладів, котрі не мають направлення на роботу, світить перспектива втомливого пошуку свого першого місця праці — їм аби хоч синиця, але
 
 

Ще не працював жодного дня, а вже безробітний

Звичайно ж, юнак чи дівчина звертається по допомогу в працевлаштуванні на «біржу». Але тут далеко не завжди на випускника ВНЗ чи ПТУ чекає вакансія саме за його спеціальністю, тож молодій людині, яка ще ні дня не працювала, нададуть статус безробітного. Перебування в цьому статусі для неї може розтягнутися на довгі місяці. Хіба що зрідка від окремих роботодавців у центри зайнятості надходить скупа інформація про вакансії, що з’явилися на їхніх підприємствах, у фірмах та установах, і притому стосуються фахівців не таких модних серед молоді спеціальностей, як економіка, фінанси чи правознавство. Працівники тих центрів кажуть: коріння проблеми — у невідповідності сьогоднішнього ринку освітніх послуг ринкові праці, себто реальним потребам роботодавців у фахівцях певних спеціальностей.


Тим же випускникам шкіл, котрі з якихось причин не стали студентами, працевлаштуватися взагалі проблемно: хлопцям і дівчатам без будь-якої спеціальності на «біржі» можуть запропонувати хіба що некваліфіковану роботу або направити їх на курси для опанування якоїсь нескладної, але потрібної сьогодні на ринку праці спеціальності.


На 1 серпня ц. р. кількість зареєстрованих обласною службою зайнятості безробітних становила 16 791 особу, з них 8 139, тобто майже половина, — молодь до 35 років. Більшість із цих молодих людей має дипломи про закінчення ВНЗ та закладів профтехосвіти. Дехто вже встиг десь попрацювати, але є й чимало таких, яким не щастить з першим робочим місцем. Зокрема через те, що сучасні підприємці відмовляються брати на роботу хлопців та дівчат без трудової книжки. Виходить, не довіряють тим знанням і навикам, що випускник здобув у навчальному закладі, свідомо чи несвідомо ставлять під сумнів якість фахової підготовки молоді в ньому. Але ж спершу десь потрібно набути отой бодай мінімальний досвід роботи із записаної в дипломі спеціальності, і де «оперитися» молодому фахівцю, якщо його, направленого з центру зайнятості, «відфутболює» то один, то другий підприємець?


Та ще більший парадокс цієї прикрої ситуації полягає ось у чому. З одного боку, гріх було б нарікати на недостатність законодавчої бази щодо підтримки державою трудової зайнятості молоді, а з другого — начебто сприятливі для неї норми тих законів через їх невиконання чи неможливість виконання роботодавцями за нинішніх реалій часто нагадують холості постріли. 

Як виглядає, для забезпечення вчорашнього учня чи студента першим робочим місцем слід передусім створювати їх додатково, а не сподіватися на вивільнення існуючих. Уряд чомусь покладає надії на те, що болючу проблему працевлаштування молоді в Україні зможе розв’язати шляхом подальших удосконалень чинного законодавства. На проведеному нещодавно в обласному центрі зайнятості круглому столі за участі представників ВНЗ, роботодавців, департаменту освіти, науки, сім’ї, молоді та спорту ОДА, ради профспілок області розмову вели навколо двох нових підзаконних актів — травневих постанов Кабінету Міністрів України, які мають на меті відрегулювати державне замовлення на випускників ВНЗ та ПТУ шляхом внесенням відповідних змін у чинне законодавство. 

Досі держзамовлення на них формували зверху в Міністерстві освіти і науки й розподіляли по регіонах, не особливо переймаючись тим, наскільки реально відповідають їхнім потребам плани набору учнів і студентів на новий навчальний рік. Уряд пропонує погоджувати з регіональною службою зайнятості обсяги набору молоді до місцевих навчальних закладів за всіма спеціальностями. 

Є в цьому, звичайно, своя логіка. Але якщо йдеться не про ПТУ й коледжі, що перебувають у віданні управління освіти і науки облдержадміністрації, а про навчальні заклади, підпорядковані Міністерству освіти і науки чи Міністерству охорони здоров’я України, то далеко не все так просто, як видається на перший погляд.

Бо досі ВНЗ подавали у міністерство на кожен навчальний рік свої орієнтовні цифри набору студентів на державні місця, які там коригували відповідно до можливостей фінансування, враховували заявки і з інших областей на підготовку спеціалістів за держзамовленням. Тепер, виходить, обласний центр зайнятості мав би диктувати міністерству, які плани набору студентів доводити вищим навчальним закладам їхньої області. Але навряд чи міністерство допустить таке «переступання» субординації. Хіба що Кабмін встановив би порядок, за якого «рідне» для обласних центрів зайнятості Міністерство соціальної політики збирало б відповідну інформацію, узагальнювало її і передавало Міністерству освіти і науки.

Та, зрештою, є простіший шлях — постійного тісного контакту вищих навчальних закладів з регіональним центром зайнятості для вивчення потреб ринку праці в їхніх випускниках різних спеціальностей, для об’єктивного визначення співвідношення між пропозицією і попитом на них. Це й дозволить навчальним закладам подавати на затвердження у міністерство більш реальні, ніж сьогодні, в сенсі працевлаштування майбутніх спеціалістів орієнтовні показники набору студентів у державні групи.


А нинішню ситуацію із працевлаштуванням випускників ВНЗ і ПТУ перший заступник директора обласного центру зайнятості Тарас Басюга охарактеризував так:


— Для ринку праці як області, так і держави нині характерні професійно-кваліфікаційні і територіальні диспропорції між попитом і пропозицією робочої сили. Виникає феномен залишкової освіти, коли працівникам з вищою освітою нічого не залишається, як виконувати малокваліфіковану роботу. Серед незайнятих громадян, які звернулися до обласної служби зайнятості у першому півріччі нинішнього року, 22 455 осіб, або 51,2%, — то молоді люди віком до 35 років. із них ми працевлаштували 9 412 осіб. Хоча це приблизно на півтори тисячі осіб більше, ніж за аналогічний період торік, відсоток тих, кому ми змогли підшукати роботу, залишається досить низьким.


На жаль, багатьом випускникам вищих та професійно-технічних навчальних закладів, котрі звертаються в центри зайнятості області, тут не можуть одразу допомогти з працевлаштуванням, і ці юнаки та дівчата отримують статус безробітних. Таких у першому півріччі перебувало на обліку 2 074 особи. і лише 317 із них вдалося працевлаштувати.



Коли доводиться 
клин клином вибивати...

Нинішні диспропорції між попитом і пропозицією робочої сили пов’язані насамперед зі змінами в структурі прикарпатської економіки за останні два десятиліття. Припинили свою діяльність чимало підприємств. Опинилися за воротами заводів і фабрик висококваліфіковані робітники, втрачено високооплачувані робочі місця, а отже, й можливості працевлаштування для випускників ПТУ. Наслідком падіння престижу робітничих професій стали зміни в ментальності випускників загальноосвітніх шкіл та їхніх батьків, що зумовили масову відмову від здобуття цих професій.

 

Як же намагаються виправити кваліфікаційний і територіальний дисбаланс на прикарпатському ринку праці? Молодих осіб до 35 років, багато з яких уже мають дипломи про закінчення ПТУ чи базового коледжу, обласний центр зайнятості залучає до опанування на кількамісячних курсах — коштом Фонду загальнообов’язкового соціального страхування на випадок безробіття — ще однієї, затребуваної сьогодні на ринку праці професії. Скажімо, в ці серпневі дні безробітних навчають азів таких спеціальностей, як «перукар», «касир торговельного залу», «агент з організації туризму», «основи адміністрування бухгалтерського обліку», «основи малого підприємництва». 
Та, звичайно, то радше вимушений, аніж оптимальний шлях послаблення професійних диспропорцій на ринку праці. Мимоволі згадуєш народну приказку «Клин клином вибивають» — у цьому разі «вибивають» другою професією безробітного першу, на яку нині немає попиту. Але ж на її здобуття юнаком чи дівчиною було витрачено немалі гроші — державні чи батьківські. 

Аби  надії молодої людини щодо її професійного самовизначення не обернулися у близькому майбутньому глибоким розчаруванням, найкраще, звісна річ, своєчасно ще на профорієнтаційному етапі скоригувати перекоси в ментальності молодих людей щодо престижності певних професій. Обласний центр зайнятості уклав з управлінням освіти і науки ОДА угоду, відповідно до якої працівники цієї служби в загальноосвітніх школах разом з педагогами-організаторами проводять профорієнтаційні заходи, привертаючи увагу учнів до найбільш потрібних сьогодні на ринку праці професій, проводять для них «дні відчинених дверей». Певно, завдяки й цьому в області навіть дещо зріс відсоток випускників 9-11 класів загальноосвітніх шкіл, котрі обирають їх для продовження свого навчання. Хоча до показника найкращих для профтехосвіти часів, коли 15-16% випускників шкіл вступали до ПТУ, нині так далеко, як від Землі до Місяця. 

 

 

Хто подарує сільському ПТУ комбайн?

Про нинішній стан професійно-технічної освіти на Прикарпатті заступник начальника управління освіти і науки ОДА ігор Гаврилюк такої думки:
 — Попри всі негаразди, яких зазнала система профтехосвіти через економічні кризи, її нам вдалося переважно зберегти. Нині в області 20 профтехучилищ, а два — в Бурштині й Івано-Франківську — торік стали базовими вищими навчальними закладами I рівня акредитації. Турбує нас те, що тепер ПТУ скорочують набір щороку загалом на 100-150 учнів, хоча в цьому разі йдеться не про відповідне зменшення попиту на кадри робітничих професій, а про негативну демографічну ситуацію, що склалася на Прикарпатті за останні два десятиліття. Сьогодні у профтехучилища йдуть хлопці й дівчата переважно з неповних чи неблагополучних сімей, батьки яких не мають можливості платити за їх навчання у ВНЗ. Та чи в нинішніх ПТУ молодь може належно опанувати робітничі професії? Нема на чому її вчити. За останні майже чверть віку прикарпатській профтехосвіті ніхто не дав жодного верстата, автомобіля чи комбайна. Мав я нагоду побувати в «школі заводовій» (по-нашому — ПТУ) в сусідній Польщі. і там дізнався, що саме цьому й іншим закладам профтехосвіти німецький завод передав перші сто автомобілів нової модифікації, що зійшли з конвеєра. Учні цей легковик розбирають по деталях і назад складають. А після занять хлопці ходять працювати на станції техобслуговування.


Чехарда з кадрами майстрів виробничого навчання та викладачів у наших ПТУ теж позначається на якості знань і навиків учнів. Якщо майстер з вищою освітою має оклад 1420 грн., то довго він тут не працюватиме. На цю посаду йдуть або люди дуже молоді, або, навпаки, пенсіонери.


З яких ще причин знизилася  у нас престижність робітничих професій в очах молоді? Колись випускникові ПТУ надавали не тільки місце праці, а й місце в гуртожитку, на підприємстві його ставили на квартирну чергу, заводив він сім’ю — без проблем влаштовував дитину в дитсадок, та й путівку на базу відпочинку чи в санаторій міг отримати. Тепер цього «соціального пакета» немає. Дитину з пересічної сім’ї заманити в ПТУ практично неможливо. До того ж  студент, який навчається в державній групі базового коледжу, має стипендію 500 грн., а учень ПТУ — лише 275.


Парадоксально, але й ті чотири прикарпатські заклади профтехосвіти, які фінансують з Державного бюджету (решта — з місцевого), зовсім не купаються в грошах, не живуть краще від інших, як дехто думає. Вони гостріше від ПТУ, утримуваних за рахунок місцевого бюджету, відчувають, скажімо, проблему оплати енергоносіїв. Торік на це їм виділили лише 9% коштів до потреби. Тож директор калуського ПТУ, аби в холодну пору року не припиняти навчальний процес у закладі з 960 учнями, перекинув на оплату комунальних послуг кошти з інших статей. А тепер після перевірки фінінспекція направила матеріали на нього в суд: мовляв, директор ПТУ не мав бюджетного призначення, але й далі брав теплову енергіюѕ Чи винен він? Напевно, що ні. Бракує профтехучилищам грошей і на виплату стипендій учням. У зв’язку з цим навіть виникла цікава колізія. Місцеві органи прокуратури вимагають від директорів профтехучилищ: ви повинні відповідно до закону виплачувати стипендію всім учням, а з Міністерства освіти і науки вони чують інше: не виплачуйте всім.

 

Іван ГАВРИЛОВИЧ "Галичина"


15.08.2013 Іван ГАВРИЛОВИЧ 1683 5
Коментарі (5)

politolog 2013.08.15, 14:32
Давно не секрет, що наш чудовий ПНУ ВИМАГАЄ (!!!) липових довідок про працевлаштування. Особисто моєму курсу поставили ультиматум (так як і всім впринципі), нема липової довідки - не отримаєш на руки диплом. Не будеш мати диплому - не візьмуть на нормальну роботу. Потім приходиш на біржу - а вони розводять руками мовля: "університет подав інформацію, що ти працевлаштований". Давай трудову, чого звільнився? Яка причина? На облік не ставлять. Роботу шукати не допомогають. Зате центр зайнятості виписує прекрасні статті на сайті ОДА про "нібито проведену роботу з шукачами роботи". А чи так є насправді?
міка 2013.08.15, 15:19
гарні роботи забезпечуюють або впливові батьки-родичі чиновники або хабарі за прийняття, хоча останнє і не гарантує "тривалість" працевлаштування
% 2013.08.15, 15:45
Треба старих п_дунів-пенсіонерів на пенсію повиганяти, то й появляться місця для молоді. А то мусолять своїми задами крісла в кабінетах, одержуючи і зарплатню і пенсію. Де ще в світі таке є?
старий пердун-пенсіонер 2013.08.15, 18:38
Дайте старим пердунам-пенсіонерам нормальну пенсію - і вони помчать на пенсію. А в світі скрізь пердуни-пенсіонери працюють, якщо у їх кваліфікації є потреба на виробництві чи установі.ь Якщо той старий добрий, то чому б не використати його досвід замість учити шмаркача довго і безнадійно? Інша справа - якщо старе з розуму вижило, то його й відправити можна. І в світі така практика якраз і є. Та не в нас. У нас приймають по блату і тримають по блату - переважно.
% 2013.08.15, 21:55
Поняття "нормальна" дуже відносне, а межі бажань як відомо немає. В очах якогось камбоджійця пенсія українських пенсіонерів це цілий маєток, а хтось с_ре на золотому унітазі і йому все мало. Тому нікуди ніхто не помчить якщо буде таке чудо щоб одержувати і пенсію і зарплатню разом. Якщо хтось має снагу працювати в пенсійному віці - то пліз будь ласка. Нема питань. Але тоді пенсію нІчого одержувати і безкоштовно в транспорті громадському кататись. Просто цікаво: в якій країні ще пенсіонери і зарплатню і пенсію одночасно одержують??
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

317
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

778
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2104 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3185
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2646 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5415

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

526

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

695

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1169
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8522
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10985
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5373
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

778
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

623
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22684
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

983
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5514
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1168
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1143
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1407
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1702