3 речі, які цікавлять США в Україні

У Вашингтоні від України забагато не очікують: принаймні зберегла би інститут демократичних виборів і не посадила за ґрати екс-прем’єра за політичними звинуваченнями.

 

Зала на першому поверсі Інституту Брукінгс в американській столиці заповнена майже вщент. Це вже добра новина. Крім англійської лунає українська мова. Тема подіумної дискусії «Тристоронній процес: Вашингтон, Київ, Москва та доля ядерної зброї в Україні» зацікавила експертів і представників громадських організацій, які працюють з українською тематикою. Історія відмови України від третього за величиною ядерного арсеналу у світі змушує згадати про Будапештський меморандум 1994 року з його безпековими політичними гарантіями для України з боку ядерних держав, яким Україна, здивувавши іноземних експертів, так і не скористалась.

 

Натомість українська влада навчилася робити жести, щоби сподобатись іноземним лідерам. Зокрема, торік новообраний тоді президент Янукович  удостоївся зустрічі з Обамою, оголосивши про відмову від 90 кг високозбагаченого урану.

 

Однак успіх у міжнародній політиці вимірюється не кількістю рукостискань, а досягнутими результатами. А вони в української дипломатії явно нижчі за потенціальні – навіть на американському, одному зі «стратегічних», напрямку.


Меморандум невинний

Почати можна з Будапештського меморандуму, який, зокрема, передбачає, що країни – гаранти української територіальної цілісності й суверенітету зобов’язані «утримуватися від економічного тиску» на Україну, спрямованого на те, щоб «отримати будь-які переваги» (п. 3), і пропонує механізм консультацій у випадках, коли українському суверенітету щось загрожуватиме (п. 6). Під час дискусії в Інституті Брукінгса посол України в США Олександр Моцик заявив: «Маємо надію, що Україна може сподіватися сьогодні на отримання від США і юридичних безпекових гарантій». «Найкраща гарантія – це п’ята стаття Північноатлантичного договору, яка передбачає право на колективну оборону країнами – членами НАТО», – парирує ці слова екс-міністр закордонних справ Борис Тарасюк. Джерело у Держдепі США так розтлумачило поняття «юридичної гарантії безпеки»: «Юридична безпекова гарантія – це членство в Альянсі. Ми можемо співпрацювати з Австралією, Новою Зеландією (ці країни не є членами НАТО. – Ред.), але це не забезпечує їм тих гарантій, які надає членство в НАТО. Проте ми поважаємо вибір нинішнього українського уряду».

 

Однак варто зауважити, що у Вашингтоні досі цілком серйозно ставляться і до Будапештського меморандуму. Так, екс-посол США в Україні, директор ініціативи з контролю за озброєннями Інституту Брукінгса Стівен Пайфер переконаний, що документ зберігає свою цінність: «Мене завжди дивувало, що Україна ніколи не намагалася застосувати Будапештський меморандум. Приміром, під час конфлікту навколо Тузли це можна було зробити. Крім того, коли Росія використовує газ як політичний інструмент, можуть виникати передумови для апеляції до нього». Тотально олігархічна держава не може ефективно використати навіть наявний і доступний інструментарій для захисту свого суверенітету й життєвих інтересів. На першому місці, коли йтиметься, скажімо, про газові суперечки, перебуватимуть інтереси конкретних груп і персон впливу. До цього варто додати ще й безглузду фобію бути названим «американською маріонеткою». Морально легше, мабуть, залишатися російською. А зовнішня політика такої держави явно не може похвалитися цілісним баченням реальності, якщо сьогодні ми відмовляємося від членства в НАТО, а завтра просимо юридичні гарантії, які насправді може отримати лише країна – член Альянсу.

 

До держави з такою політикою і ставлення буде відповідне – поблажливо-зверхнє. Так, посадовці Державного департаменту США і в офіційних заявах, і в кулуарних розмовах «вітають той факт, що Україна покращила свої відносини з Росією». При цьому у Вашингтоні всі розуміють, що за це Україна заплатила продовженням перебування Чорноморського флоту в Криму на 25 років у той час, коли глобальна економічна кон’юнктура давала їй змогу домовитися з Газпромом про прийнятну ціну на газ без таких стратегічних поступок. Однак якщо Україна не спромоглася досягти вигіднішого для себе результату, – це її проблеми. Для такої констатації у дипломатів є формула: «ми поважаємо ваш вибір». Простіше кажучи, самі винні.

 

Три критичні питання

Є щонайменше три критичні питання української реальності, вирішення яких визначить статус України: або країна-парія, або передбачливий і перспективний партнер Заходу. Перше – це корупція, друге – це справи проти Юлії Тимошенко, Юрія Луценка та деяких інших екс-урядовців, і третє – це виборче законодавство. Американські бізнесмени та експертне середовище переконані: ситуація з корупцією за перших півтора року президентства Віктора Януковича погіршилася. Хоч 2008 року автору доводилося почути від одного американського бізнесмена, що Україна така корумпована, що далі вже немає куди. Виявляється, насправді є куди. Такому сприйняттю України вельми посприяла оборудка Кабміну з квотами на експорт зерна, коли одні зернотрейдери одержували їх безплатно, а інші – на аукціонах або взагалі нічого не отримували. Найбільші квоти дісталися частково державній таємничій компанії «Хліб Інвестбуд».

 

До кримінальних справ проти екс-урядовців прикута увага і у Вашингтоні, і в європейських столицях. Посадовець держдепартаменту прокоментував це  Тижню так: «Якщо подивитися на звинувачення, висунуті проти Юлії Тимошенко, то цілком очевидно, що це не звинувачення у масштабній корупції, вони скидаються на політичні. Їй, власне, закидають помилки, яких вона припустилася, тобто фактично її звинувачують у тому, що вона, як могла, виконувала свої обов’язки… Те саме з деякими іншими екс-міністрами, як-от із колишнім міністром внутрішніх справ. Якщо все це закінчиться її засудженням, то наша реакція буде, вочевидь, негативною». А як бути зі справою екс-президента Леоніда Кучми? Її в американському зовнішньополітичному відомстві сприймають інакше: «Тоді, коли Григорія Гонгадзе було вбито, в бік Кучми прозвучало багато критичних звинувачень, що він був до того причетний. З тих чи інших причин Віктор Ющенко та Юлія Тимошенко не порушили проти нього справи. Але, взагалі-то, вбивати журналістів – це не політична діяльність, тому ця справа має дещо іншу природу».   

 

І, нарешті, стратегічно важливе для сприйняття України є питання якості виборчого законодавства, яке нині збираються ухвалити. Рецепт базового вдосконалення парламентської виборчої системи відомий давно: запровадити замість закритих відкриті виборчі списки партій і замість єдиного загальнонаціонального – багато менших округів. Отже, з одного боку, збереглася б демократична пропорційна система, з іншого, громадяни могли б впливати на персональний склад виборчого списку партії і знали б, хто персонально в парламенті відповідає за їхній округ. Але натомість Україна, вочевидь, повернеться до змішаної системи часів Леоніди Кучми. Так вирішив президент Янукович, як підкреслював під час обговорень з громадськістю міністр юстиції Олександр Лавринович (див. Демонстраційна демократія, Голос волаючих в Мін’юсті на tyzhden.ua). У Вашингтоні наголошують, що однакові правила гри для всіх – це засаднича передумова демократії. Переписування виборчого законодавства під свою політичну силу – це зовсім інший напрям діяльності. «Тут справді цікавляться тим, що відбувається в Україні, зокрема в економіці. Того року було розпочато важливі реформи. Але наразі не дуже помітний реальний прогрес у їхньому втіленні, – підсумовує Стівен Пайфер. – Коли Віктор Янукович виграв демократичні, вільні вибори, то на нього покладали чимало надій. Але минув рік, і ті самі люди починають сумніватися. Загальне враження таке, що демократія в Україні пішла хибним шляхом. І відповідальність за це покладають на Януковича».

 

Бути чи не бути?

Але, попри всю критику, українські політичні процеси по той бік Атлантики у чорно-білих тонах не розглядають. І це дарує українській владі можливість піти важким, але єдиним гідним шляхом, що приведе країну до статусу передбачливого й надійного партнера Заходу. Це передбачає, зокрема, відмову від перекроювання під владу виборчого законодавства та від переслідування опозиції, вживання реальних антикорупційних заходів. Це важко, але без цього в сучасному світі Україна шансів не має.

 

Тиждень


01.06.2011 970 0
Коментарі (0)

20.04.2026
Вікторія Косович

Сьогодні Артем Жицький поєднує фітнес і відновлення, працюючи з військовими, які повертаються до цивільного життя. Про мотивацію, виклики реабілітації та те, чому відновлення після війни є процесом без фінальної точки, ветеран розповів в інтерв'ю журналістці Фіртки.

869
14.04.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалась з лікарем-генетиком, професором кафедри медичної біології та медичної генетики Івано-Франківського національного медичного університету Русланом Козовим про те, що насправді означає «спадковість», які генетичні дослідження сьогодні доступні в Україні, що хвилює пацієнтів, та як правильно планувати вагітність, щоб мінімізувати ризики.

3408
10.04.2026
Михайло Бойчук

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

3455 1
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

2149
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

3296 1
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

6421 1

В Івано-Франківську про літературний Станіславський феномен говорили його патріархи Володимир Єшкілєв та Тарас Прохасько.  Володимир Єшкілєв, який власне придумав бренд літературного «Станіславського феномену», уявляв собі його як «мікрорайон в місті».

2202

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

1333

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

1133

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1995
20.04.2026

Регулярне вживання алкоголю призводить до серйозних порушень роботи шлунково-кишкового тракту, печінки, підшлункової залози, органів дихання, нирок і статевих залоз.

9353
16.04.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

8585 2
11.04.2026

У сучасному світі ми часто їмо поспіхом, на ходу або перед екраном телефону, не звертаючи уваги на сам процес. Але їжа — це не просто набір калорій. Це досвід, задоволення та спосіб отримати гармонію.  

8121
20.04.2026

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

5555
15.04.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

6001
12.04.2026

Священник наголошує: значення Великодня неможливо зрозуміти без усвідомлення ролі Воскресіння. Отець нагадав слова апостола Павла: «Якби Ісус не воскрес, то намарна була б наша віра і намарною була б наша проповідь».

1644
10.04.2026

Як і кожного року, особливе моління Страсної п'ятниці очолив архієпископ і митрополит Івано-Франківський владика Володимир Війтишин.

1870
19.04.2026

Ростислав Держипільський розповів про трансформацію глядацької аудиторії за роки його керівництва.  

8414
20.04.2026

В Болгарії в неділю, 19 квітня, переконливу перемогу (44,7%) отримала коаліція "Прогресивна Болгарія" на чолі з колишнім президентом країни Руменом Радевим, якого вважають проросійським політиком.

352
15.04.2026

Минулої неділі в Угорщині відбулися вибори парламенту. Цікаво, що всі три партії, які пройшли до парламенту є правими, — жодної лівої чи ліберальної партії в угорській політичній реальності «немає».

1343
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

1544
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

1453