Автомобільні дороги з Калуша на Бурштин через село Сівку Войнилівську та з Калуша на Цвітову через село Мошківці фактично наразі ведуть у глухий кут: рух через міст на Дністрі обмежили, а міст через Сівку — тимчасовий і ненадійний.
Виявляється, що для розв’язання актуальної сільської проблеми замало повноважень Калуської районної та Івано-Франківської обласної державних адміністрацій, замало у першому випадку трьох-п’яти років. Бо востаннє ще наприкінці березня цього року сесія Сівко-Войнилівської сільради вирішила звернутися по допомогу і до прем’єр-міністра України, і до першого заступника глави Адміністрації Президента України. Може, селяни вірять, що Микола Азаров та Ірина Акімова зможуть оперативніше замінити кілька тижнів тому вкрадену металеву тритонну плиту на мості через Дністер та прискіпливіше придивляться до вкритої іржею мостобудівної техніки ТзОВ «Київська мостобудівна компанія МСУ» у Мошківцях, яка не перший рік бовваніє на березі Сівки?
А кілька тижнів тому міст через Дністер між Калуським і Галицьким районами став ще небезпечнішим, ніж був, повідомляє ”Галичина”. Невідомі з відомих причин просто і нахабно вкрали з прогону тритонну металеву плиту. Тепер на цьому місці просто діра, так-сяк убезпечена кількома кавалками бетонної плити, а рух через міст зробили одностороннім з восьмитонним обмеженням для вантажівок. Водії рейсових автобусів, щоб не ризикувати, довозять пасажирів до моста, а відтак порожняком долають небезпечну переправу, щоб вже на другому березі дочекатися людей. Поряд — мостовий довгобуд, який, як кажуть, залишилося тільки розпочати й завершити. Попри те, що у своєму плануванні соціально-економічного розвитку ще на минулий рік виконком Сівко-Войнилівської сільради інформував Калуську РДА про ситуацію, пропонуючи звернути увагу на завершення цього об’єкта за кошти Державного бюджету.
«Найбільш гострою потребою є добудова моста на автодорозі Галич—Цвітова, який з’єднує села Сівку Войнилівську і Мошківці, що належать до однієї сільської ради. Цей міст був зруйнований повінню у 2008 році, але будівництво не завершено. Чинний пішохідний перехід ми своїми силами покривали дошковим настилом, а проїзний тимчасовий місток навіть за незначного підняття рівня води може бути зруйнований», — наголошує сільський голова Сівки Войнилівської Оксана Галка.
А селяни просто в розпачі, бо як лише задощить, то вода відтинає під’їзні шляхи до тимчасового моста. Тоді жителі Сівки Войнилівської не можуть поховати своїх рідних на спільному цвинтарі, що в Мошківцях, а мошківчани позбавляються доступу швидкої медичної допомоги чи іншого спеціального транспорту. Проте навколо — як на виставці мостобудівної техніки. Все завмерло — нема фінансування. і не перший рік. А чималі кошти, витрачені на вже виконані роботи, очевидно, може «змити вода». Таке господарювання в області нам уже відоме. Наприклад, у часі будівництва «скандального» моста через річку Свічу в селі Міжріччі Болехівської міської ради. Тому що навіть неозброєним оком на мосту через річку Сівку ми вже помітили небезпечні сліди руйнування бетонної конструкції, пишуть Вікна.
