Немає доказів, що вакцина Oxford/AstraZeneca викликає утворення тромбів. То чому люди переживають?

Медичний працівник тримає вакцину Oxford/AstraZeneca у вакцинаційному центрі в Баррі, штат Уельс. Фотографія: Метью Горвуд/Getty Images 

В природі людини виявляти закономірності в даних. Але нам слід бути обережними щодо пошуку причинно-наслідкових зв’язків там, де їх взагалі не існує.

Повідомлення про те, що у людей утворюються тромби незабаром після прийому вакцини Oxford/AstraZeneca, стали джерелом тривоги серед європейських лідерів.
Після повідомлення про смерть та три госпіталізації в Норвегії, які виявили серйозне згортання крові у дорослих, які отримали вакцину, Ірландія тимчасово призупинила кампанію з вакцинації.
Деякі занепокоєння щодо нової вакцини зрозумілі, і слід враховувати будь-які реакції. Але в нинішніх обставинах нам потрібно думати та протистояти встановленню причинно-наслідкових зв’язків між подіями, коли таких не може бути.
Як підкреслив заступник головного лікаря Ірландії Ронан Глінн, немає жодних доказів того, що ця вакцина викликає утворення тромбів. Це загальнолюдська тенденція приписувати причинний ефект між різними подіями, навіть коли такого немає: миємо машину, а наступного дня птах полегшує себе на весь капот. Типово.
Або, що серйозніше, у когось діагностують аутизм після отримання вакцини MMR, тож люди припускають причинно-наслідковий зв’язок - навіть коли його немає. І зараз люди скаржаться на тромби після вакцинації, що викликає занепокоєння щодо того, чи не вакцина є причиною утворення тромбів.
Назвемо це вдачею, випадковістю чи долею - важко визначитися. Отже, коли Європейське агентство з лікарських засобів заявляє, що відбулося 30 «тромбоемболічних подій» після приблизно 5 мільйонів щеплень, найважливіше питання, яке потрібно поставити: скільки їх слід очікувати у звичайному режимі?
Тромбози глибоких вен (ТГВ) трапляються приблизно в однієї людини на 1000 щороку, і, можливо, більше у людей старшого віку, яким роблять щеплення. Працюючи на основі цих цифр, з 5 мільйонів людей, які отримують щеплення, ми очікували б значно більше ніж 5000 ТГВ на рік, або принаймні 100 щотижня. Тож зовсім не дивно, що у звіті йдеться про 30 випадків.
Було б набагато простіше, якби у нас була група людей, точно таких, як щеплених, але яких не щепили. Це допомогло б нам визначити, скільки серйозних наслідків нам слід очікувати.
На щастя, у нас є така група. У ході випробувань, які призвели до затвердження вакцин у Великобританії, розподіляли добровольців для отримання або активної вакцини, або ін’єкції плацебо.
Потім усі повідомляли про будь-яку шкоду, яку вони зазнали, але, що найважливіше, ніхто не знав, чи отримував він вакцину чи плацебо.
Порівнюючи кількість звітів з обох груп, ми можемо побачити, скільки насправді було «реакцій» на активні інгредієнти та скільки скарг пов’язано з процесом вакцинації.
Про якісь небажані явища повідомляли 38% тих, хто отримував вакцину, але, що дивно, 28% тих, хто отримував плацебо, також повідомляли про побічний ефект.
Це свідчить про те, що сам процес вакцинації завдає близько двох третин усієї зареєстрованої шкоди.
З понад 24 000 учасників менш як 1% повідомили про серйозні побічні явища, і з них 168 людей отримали плацебо. Тож не було доказів підвищеного ризику від прийому вакцини AstraZeneca. Випробування Pfizer мали подібні результати з легшими або помірними побічними явищами у групі вакцин, але майже однаковою кількістю серйозних наслідків.
Випробування є короткими та порівняно невеликими, і, як правило, включають здорових людей, тому нам потрібно збирати реальні дані, коли вакцини розповсюджуються.
У Великобританії про побічні реакції повідомляють за допомогою системи “жовтих карток”, яка бере свій початок з тих часів, коли лікарі заповнювали жовті картки, щоб повідомляти про побічні ефекти.
До 28 лютого зареєстрували близько 54 000 жовтих карток для вакцини Oxford/AstraZeneca з приблизно 10 мільйонів щеплень (вакцина Pfizer має трохи нижчий показник).
Отже, для обох вакцин загальний показник звітності становить приблизно три-шість звітів на 1 000 доз.
Це означає, що у випробуваннях повідомляється про набагато більшу кількість побічних ефектів, ніж за допомогою системи жовтих карток (звичайно, одним із факторів у цьому недооцінюванні може бути вебсайт жовтої картки, який, як видається, призначений для медичних працівників, а не для пацієнтів, які відчувають побічні ефекти).
Переважна більша кількість побічних ефектів, про яку повідомляється за допомогою системи жовтих карток та при рандомізованих дослідженнях, - це повідомлення про прямі реакції на щеплення, таке як біль у руках, або подальші загальні грипоподібні форми головного болю, лихоманки, інші, які стихають за декілька днів. Найбільш серйозною проблемою є анафілактичні реакції, зумовлені ​​тим, щоб не вводити нікому, у кого раніше були алергічні реакції на попередні введення вакцини, чи її інгредієнти.
Наразі ці вакцини показали себе надзвичайно безпечними. Можливо, дивно, що ми не чули більше історій негативних наслідків. Цілком може статися якась надзвичайно рідкісна подія, яку спричиняють вакцини проти Covid-19, але про це поки немає даних. Ми можемо просто сподіватися, що це повідомлення потрапить до тих, хто все ще вагається через розповсюджену дезінформацію про передбачувану шкоду вакцин та безкорисні коментарі деяких європейських політиків.
Чи зможемо ми колись протистояти бажанням знайти причинно-наслідкові зв’язки між різними подіями? Одним зі способів зробити це було б просування наукового методу та забезпечення розуміння всім цього основного принципу.
Перевірка гіпотези допомагає нам зрозуміти, які припущення є правильними, а які ні. Таким чином, рандомізовані дослідження довели ефективність деяких методів лікування коронавірусу та врятували величезну кількість життів, а також показали нам, що деякі надмірні твердження щодо лікування, такі як гідроксихлорохін та реконвалесцентна плазма, були неправильними.
Але я не думаю, що ми коли-небудь зможемо повністю раціоналізувати себе з основного і часто творчого потягу знаходити закономірності навіть там, де їх немає. Можливо, ми можемо просто сподіватися на якесь базове смирення, перш ніж стверджувати, що знаємо, чому щось сталося.
Девід Шпігельгалтер - голова Вінтонського центру з питань ризику та доказів у Кембриджі
за матеріалами The Guardian


15.03.2021 1792
10.11.2025
Катерина Гришко

Суд скасував звернення Івано-Франківської міської ради про посилення інституту сім’ї. Проте, у рішенні не йдеться про заборону абортів.    

713
06.11.2025
Павло Мінка

На Франківщині ситуація гостра: регіон — один із найлісистіших в Україні, з Карпатськими лісами, які є частиною заповідників. 

1939
02.11.2025
Діана Струк

В інтерв'ю Фіртці представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий розповів, як родини безвісти зниклих можуть діяти за особливих обставин, як громади допомагають їм і що змінилося в системі сповіщення.    

1088
29.10.2025
Лука Головенський

Це розповідь про останні роки в Німеччині та загибель гетьмана України Павла Скоропадського.

2213 1
28.10.2025
Вікторія Матіїв

«Немає більшої любові, ніж коли людина віддає життя за своїх друзів», — ці слова з Біблії (Євангеліє від Івана 15:13) найточніше описують Олега Павлишина. Його дружина Світлана Павлишин каже, що саме так він і жив — без вагань залишив усе: родину, спокій, звичне життя, щоб стати на захист України.  

31497
23.10.2025
Вікторія Косович

Як зміниться навчальний процес, за якими факторами поділять ліцеї та чого очікувати вчителям і учням старших класів, Фіртка поспілкувалася з директоркою департаменту освіти й науки Івано-Франківської міської ради, заступницею міського голови Вікторією Дротянко.

8747

Чому у світі так багато ненависті та злості? Над цим думали так само багато філософів. Чи теологів, релігієзнавців, чи вірусологів.

755

Доволі поширеною є думка серед практикуючих християн начебто «жінці в дні менструації не можна заходити до церкви, цілувати ікони та причащатися». Ця ідея настільки довго існує, що багато хто вважає  це каноном. І насправді дуже сумно кол

2007

Терміни отримають нові функціональні значення. До прикладу, агресія - експансія. Або, скажімо, архетип - ресентимент, лобізм - резильєнтність, об'єктивність - голізм, мистецтво - війна...Мистецтво - це війна. Це говорить колективна пам'ять. Чому?

1466

Сьогодні ми є посеред переломного моменту в історії. Нові правила гри не просто формулюються, сама гра передефіньовує себе, дає собі нове означення і сенс.

2646 5
07.11.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

1563
03.11.2025

За даними експертів, те, що одночасне споживання їжі й води негативно впливає на травлення, є міфом.

10574
30.10.2025

Овочі родини капустяних належать до найкорисніших для здоров’я. Дієтологи пояснили, яку користь мають броколі та брюссельська капуста, чим вони відрізняються і яку з них краще додати до свого раціону.

597
08.11.2025

Вінчання — особливий релігійний обряд, який символізує об'єднання двох людей в шлюбі перед Богом.  

8710
04.11.2025

Два досвідчених і дуже майстерних шахових гравців сіли за дошку з чорно-білими клітинами і розставили на ній свої війська.

14404
30.10.2025

Отець Юліан Тимчук розповів про історію походження свята Геловіну та пояснив, чому з християнського погляду воно не є «невинною розвагою». 

668
26.10.2025

Як вказують, молитимуться за припинення війни в Україні.

909
04.11.2025

Актор Івано-Франківського драмтеатру Іван Бліндар зіграв роль Святого Миколая у новому українському фільмі «Вартові Різдва», який вийде в прокат 13 листопада.  

1211
10.11.2025

П'ятого листопада Нью-Йорк обрав собі нового мера. Ним став 34-річний Зогран Мамдані, представник лівого крила Демократичної партії США, популіст та «прихильник ХАМАС».

552
04.11.2025

На саміті АТЕС у Південній Кореї президент Китаю Сі Цзіньпін під час обміну подарунками подарував президенту південної Кореї Лі Чже Мену два флагманських смартфони Xiaomi китайського виробництва.

739
02.11.2025

Китай «західним» розумом і логікою не зрозуміти. Ліберальна західна демократія з її публічністю та відкритістю не притаманна Китаю.

1168
23.10.2025

За кілька останніх днів спостерігаємо різку зміну риторики США щодо Росії. Вперше за другої каденції Трампа США запровадили нові санкції проти Росії, комітет Сенату пропонує визнати Росію державою-спонсором тероризму.

1400