У суботу, 11 жовтня 2025 року о 12:00 год в Івано-Франківській ратуші в рамках презентації мультимедійного проєкту «КРИМ І КАРПАТИ. ТРАДИЦІЇ І СУЧАСНІСТЬ», відбудеться урочисте відкриття виставки унікальної колекції авторських робіт художника-кераміста Сергія Дутки та кримськотатарської художниці Тензілє Топалової. Окрім цього відбудеться прем’єра документального фільму, який є візуальним літописом проєкту.
Відкриття експозиції буде супроводжуватися урочистим заходом за участі керівництва Івано-Франківської області, представниками кримськотатарського народу, представниками мистецької, наукової, освітянської еліти та масмедіа.
На виставці будуть представлені артоб'єкти, що символізують єдність та відновлення. Ця колекція є потужним свідченням здатності мистецтва зцілювати рани історії, будувати мости між поколіннями та культурами.
Кожна робота – це вікно у світ традицій та особистих переживань митців.
«Як оптичні лінзи заломлюють світло, так само і митці пропускаючи через свою призму історію, культуру, емоції, транслюють їх, щоб донести певні меседжі. Участь у цьому проєкті важлива тим, що дає можливість розповісти про те, у що вірю, про те, що болить, про те, що важливо для мене» - коментує мисткиня Тензілє Топалова.
Весь процес створення артколекції став основою для створення документального фільму. Ця стрічка стала розповіддю митців про пам’ять, втрату, силу, спадок і мрії про майбутнє, втілені в глині та живописі. Документальний фільм запрошує поглянути на мистецтво як на міст, що поєднує минуле й сучасність, відновлює обірвані зв’язки та надихає на переосмислення спільної культурної спадщини України.
Сергій Дутка зазначив:
«Проєкт для мене — це своєрідна сцена. З її допомогою я можу не лише презентувати свою творчість, а й поділитися власним баченням розвитку традиційного мистецтва. Це можливість показати, як традиційні форми можуть переосмислюватися і трансформуватися в сучасному контексті.
Для мене важливо говорити з глядачем зрозумілою йому мовою: не лише відкривати приховані й забуті сенси, але й творити нові, актуальні для нашого часу».
Творча група сподівається, що цей мультимедійний проєкт стане яскравим прикладом того, як мистецтво може служити потужним інструментом для глибшого пізнання культури та побудови міцнішого майбутнього, основаного на взаємоповазі та спільних цінностях.
Куратор проєкту, голова Івано-Франківської кінокомісії – Віктор Вінтоняк додав:
«Культура відіграє надзвичайно важливу роль, особливо під час війни. Цей проєкт цінний тим, що ми прагнули показати, якою великою, різноманітною й чарівною є наша країна.
Адже підтримання власних традицій — це спосіб зберегти нашу ідентичність і силу. Наша культура - джерело сили! Культура і традиції - наша опора.»
Експозиція буде відкрита для відвідувачів протягом 10 днів, після чого буде передана на постійне зберігання в Косівський Центр карпатської культури.
Документальний фільм «Крим і Карпати. Традиції і сучасність» з’явиться в етерах Обласної телекомпанії «Галичина» та ТРК «Вежа» в другій половині жовтня 2025 року.
Проєкт створений за підтримки Українського культурного фонду.
Про проєкт:
«Крим і Карпати. Традиції і сучасність» - це мультимедійний проєкт, який створюється за підтримки Українського культурного фонду. Він об’єднує двох митців — художника-кераміста з міста Косів та кримськотатарську художницю.
Через глину та живопис вони створюють мистецький діалог між двома регіонами, традиції яких мають глибоке історичне коріння, але дуже різний досвід тяглості. Таким чином народжується візуальний діалог про пам’ять, втрату, силу, спадок та уявлення про майбутнє.
Над створенням артоб'єктів працювали:
Сергій Дутка - художник-кераміст, викладач художньої кераміки, культурний діяч та організатор мистецьких заходів.
Сергій працює в галузі художньої та прикладної кераміки. Для реалізації власних проєктів, завжди в пошуках нестандартних креативних рішень.
Автор кількох персональних виставок. Його роботи брали участь у творчих конкурсах, бієнале художньої кераміки та групових виставках митців. Кераміст часто експериментує з традиційною косівською керамікою, в пошуках сучасних та актуальних рішень.
Ці спроби втілюються в серії ужиткового посуду та художньої виставкової кераміки. Адже вважає, що косівська кераміка має бути не лише традиційно, але й сучасною.
У 2018 р. Сергій започаткував проведення в Косові міжнародного пленеру керамістів «Золоте горно». Спільно з друзями керамістами тричі проводив міжнародний пленер керамістів та втілив проєкт «Мобільне горно», піч для випалу кераміки на колесах. Учасник та організатор багатьох мистецьких акцій, лекцій, воркшопів та подій.
В Центрі Карпатських ремесел «Килимарка», м. Косів, можна відвідати майстерню кераміки «Горно» та оглянути всю експозицію робіт кераміста.
«Коли я зрозумів, в який спосіб можу поєднувати глину, традиції і світ всередині мене — я почав розмовляти мовою кераміки!
Своїми роботами я досліджую минуле, розказую про теперішнє і намагаюсь творити майбутнє».
Цитати Сергія Дутки:
«Мене з дитинства оточували традиції та культура мого народу, і неймовірна краса природи довкола. А ще з малечку я любив творити, малювати, ліпити, спостерігав із захопленням, як творять інші. Спочатку це були олівці та папір, а згодом я взяв до рук глину. Коли я зрозумів в який спосіб можу поєднувати глину, традиції і світ всередині мене - я почав розмовляти мовою кераміки!
Своїми роботами я досліджую минуле, розказую про теперішнє і намагаюсь творити майбутнє… Війна накладає свій слід на здатність творити, іноді вогонь всередині ледь жевріє.
Проте саме сьогодні, коли найбільше відчуваєш життя, його цінність, а разом з тим і відповідальність перед тими, хто поклав своє життя за нашу боротьбу - маємо творити з новою, небаченою досі жагою! Ми є, ми живі і ми боремось!»
«Для мене цей проєкт — це не лише можливість розповісти про власну творчість, а й нагода показати живу спадщину косівської кераміки. Адже косівська кераміка — це значно більше, ніж локальне ремесло. Це цілісне культурне явище, яке виникло, розвивалося, збереглося й продовжує жити сьогодні.
Це своєрідний історико-культурний зріз. Кераміка для мене — мова, якою говорили попередні покоління і якою я, як митець, можу розмовляти сьогодні».
«Сьогодні, у цей непростий час, подібні проєкти мають особливу цінність. Вони дають змогу акцентувати на тому, за що ми боремося. Це можливість показати багатство та різноманіття нашої культури, історії й традицій — того, що ворог століттями намагався знищити.
Синергія минулого і сучасного, культурне розмаїття та жива традиція здатні стати світлом і дороговказом для майбутніх поколінь. Адже ми не лише зберігаємо спадщину, ми живемо, боремося і творимо».
Тензілє Топалова — кримськотатарська мисткиня та авторка блогу qirim.photoarchive
Вона говорить мовою фактури й тиші. Її мистецтво — це не просто картини. Це внутрішній голос народу, що пережив вигнання і нескінченну тугу за рідною землею. Кожна її робота — акт пам’яті.
Майстриня не прикрашає дійсність — вона говорить про біль і красу, про витримку й ніжність. Її творчість — це спроба зберегти не лише зображення як таке, а й душу.
Мистецтво Тензілє Топалової — це про ідентичність. Про те, що не можна забрати, поки жива пам’ять.
Цитати Тензілє Топалової:
«Я народилася в Криму, зростала біля Чорного моря та серед вузьких вуличок рідного міста. З самого дитинства разом із Кримським повітрям, ароматом солоної морської води та бабусиними розповідями я вдихала традиції і культуру рідної землі. Сьогодні, відірвана від Батьківщини, слово «Крим» я промовляю з величезною тугою, але, у той самий час, з неосяжною любовʼю, які я трансформую у свою творчість.
Полотна і олійні фарби - це мова, яку я обрала для того, щоб пронести памʼять і розповісти історію свого народу світові. Попри спроби позбавити нас голосу - ми говоримо, попри бажання стерти нашу історію - ми пам’ятаємо, якою б міцною не була рука, що намагається вирвати наше коріння, ми стаємо сильнішими».
«Проєкт «Крим і Карпати. Традиції і сучасність» - для мене це можливість познайомити більшу кількість людей з історією мого народу, моїх предків, це можливість пронести історію людей, яких я зображаю на своїх портретах із минулого у сьогодення».
«Важливість цього проєкту, насамперед, у тому, що він демонструє які ми різні, але при цьому, об’єднанні спільною метою, спільною боротьбою за збереження своєї ідентичності, свободи та відновлення справедливості».