Життя європейців: транспорт у Великій Британії (фото)

 

Як живуть люди у Європейському Союзі? Яким є їхнє повсякденне життя, життя "на дотик"? Якими є звичні практики їхнього щоденного існування? Що дали їм реформи, які Україна ще має зробити? Що в них краще, а що гірше, ніж у нас?

Ми часто говоримо про європейські стандарти, європейську інтеграцію та європейські реформи, але не часто задаємо собі цих простих питань. І якщо задаємо, то не завжди маємо поруч людей, які можуть відповісти.

Понад 70% громадян України ніколи не були за кордоном, і дуже малий відсоток наших співвітчизників бачили країни Європейського Союзу на свої очі.

"Життя європейців" -  пробує трохи відкрити цю завісу. Кожна публікація з цієї серії на "Українській правді. Життя" ґрунтується на одному, або двох інтерв’ю із жителями Європи, в якому вони вільно розповідатимуть про свій досвід. Цього разу – розповідь про транспорт у Великій Британії.

Розповідає Ксенія Джонс, менеджер

 

Ксенія прожила у Великій Британії вісім років, за першою освітою філолог, отримала другу бізнес освіту в Лондоні. Працює регіональним менеджером у великій аудиторській компанії. Мешкає з чоловіком та сином на заході Англії, в 40 хвилинах від Бристоля.

Автівки у Великобританії

За статистикою, дорогами Великої Британії, де проживають близько 63 міліонів чоловік, їздять майже 32 мільйони автівок. Але упродовж останніх років володіння приватним автотранспортом у Лондоні поступово втрачає популярність.

Першою причиною того, що мешканці столиці дедалі більше віддають перевагу громадському транспорту, є велика кількість заторів на дорогах міста.

По-друге, в столиці існує обов'язкова щоденна плата за проїзд центром міста – 11,50 фунтів стерлінгів, тобто близько 14,5 євро на день.

Водночас, поза Лондоном авто залишається найпоширенішим засобом пересування.

Зазвичай у британській родині дві машини на родину. "Я і мій чоловік працюємо в різних містах, тому кожному потрібна своя власна автівка, щоб зранку їхати на роботу. Ми мешкаємо у невеликому селищі, де особистий транспорт є абсолютною необхідністю", – розповідає Ксенія.

На відміну від інших країн Європи та Америки, британці завжди мали лівосторонній рух: ця традиція склалася ще з часів Середньовіччя і лицарських турнірів, адже супротивника зручніше атакувати зліва, тримаючи спис у правиці.

"Зазвичай людині, яка звикла до правосторонньої їзди, вистачає кількох днів, щоб "переключитися" на лівосторонній рух, – розповідає Ксенія,– але декому щастить менш. Мені, наприклад, довелося вчитися знов, незважаючи на попередній дворічний досвід водіння в Україні".

Посвідчення водія, видане в Україні, є дійсним у Великій Британії, як і скрізь на території країн Європейського Союзу, протягом перших дванадцяти місяців, після чого кожен водій має скласти місцеві іспити і отримати посвідчення країни, в якій мешкає.

Іспит містить дві частини – теоретичний тест та практика водіння з інспектором. Нерідко потенційні водії успішно складають іспити лише з другої або навіть третьої спроби, адже кількість прийнятних помилок дуже обмежена.

Велосипеди

У Великобританії велосипед є популярним та дешевим засобом пересування. Особливо це стосується мешканців великих міст, таких як Лондон, Бірмінгем або Манчестер. Майже 10% британців щонайменше раз на місяць сідають на велосипед, більше 7 % обирають велосипед для щоденних подорожей в офіс, в магазин або під час візитів до друзів або родичів.

Якщо людина не має власного велосипеда, його можна орендувати. Так, наприклад, в Лондоні за програмою мера міста Бориса Джонсона у 2010 році було запроваджено систему оренди велосипедів для мешканців міста і туристів, які згодом стали називати 'Boris bikes'.

'Boris bikes', велосипеди напрокат у Лондоні. Фото Dave Catchpole

В місті з'явилися стоянки з велосипедами загального користування і та велосипедні доріжки на головних вулицях.

Кожен лондонець отримав можливість орендувати велосипед на кілька годин або цілий день, сплативши за користування кредитною карткою.

Успіх збірної Великої Британії в олімпійських велотрекових змаганнях 2012-го року також сприяв популяризації велоспорту серед людей різного віку. Багато людей беруть участь у місцевих або регіональних аматорських вело-змаганнях.

Подеколи любов британців до велоспорту стає справжньою одержимістю. Наприклад, нещодавно навіть з'явився новий термін MAMIL, "middle-aged man in lycra". Ним визначають чоловіків, які, наближаючись до кризи середнього віку, купують дорогі велосипеди та обов'язкові атрибути професійного велосипедиста – шолом, тісні легінси і майку з лайкри – і вирушають в імпровізований Тур де Франс з друзями.

"У мене є колега, який раптом вирішив, що йому бракує в житті лише класного велосипеда. Він його купив та записався до участі у національних змаганнях. Зараз він заповзято тренується до велотуру між найпівнічнішою та найпівденнішою координатами Великої Британії, відстань між якими складає понад 1500 кілометрів!" – розповідає Ксенія.

Метро

Найпопулярнішим засобом пересування центром Лондона залишається метрополітен або "the Tube", як його у розмовах називають мешканці міста.

Лондонське метро є найстарішим у світі, адже першу гілку було відкрито ще у 1863 році. Сучасний метрополітен в столиці Великої Британії має 11 гілок загальною довжиною 402 кілометри, минулого року ними подорожували 1.23 мільярди пасажирів.

На відміну від київського метро, підземка в Лондоні набагато заплутаніша, з численними коридорами і тунелями. Станції теж здаються меншими: мабуть, тому що багато з них було збудовано ще в ХІХ-му столітті так званим "круговим методом" – тунелі прокладали у формі кола діаметром 3,1 метри, яких вистачало для проходження потягу повз невеликого перону для пасажирів. Звідти й ім'я "the Tube" – з англійської "труба, тунель".

Фото Au Morandarte 

Проїзд в лондонському метро не з дешевих: кожна поїздка коштуватиме мінімум 4,70 фунтів, тобто 5,90 євро. Але якщо маєш проїзну картку, "Oyster card", вартість однієї поїздки становить 2,20 фунтів. Oyster можна придбати у будь-якій станції метро за три фунти, і вона має необмежений термін користування, її лише треба регулярно поповнювати. Фактично, вона стає платіжною карткою для будь-якого міського транспорту в Лондоні.

Також діють системи пільг для дітей, студентів, пенсіонерів та інвалідів і, що цікаво, для безробітних та учнів майстрів, apprentices.

Міські автобуси

Для мешканців столиці легендарні двоповерхові автобуси є повсякденністю. Червоні дабл-декери – з англійської "double-decker bus", "двоповерховий автобус" – пересуваються містом швидше, аніж того можна було б очікувати, завдяки спеціально відведеним смугам, якими можуть користуватися лише автобуси й таксі.

Проїзд коштує 2,40 фунтів готівкою або 1.45 фунти карткою Oyster і сплачується при посадці.

Фото Magnus D 

Мережа автобусів є дуже розгалуженою. Багато маршрутів такі довгі, що тривають годинами. На деяких маршрутах автобуси працюють цілодобово.

"Коли я навчалася в Лондоні, нічні автобуси були нашим улюбленим засобом пересування після клубу або вистави – зручно й набагато дешевше ніж таксі", – розповідає Ксенія.

Залізничний транспорт

Найшвидшим та найнадійнішим засобом міжміського сполучення є залізниця.

Англія була першою країною в світі, яка побудувала залізницю – першу ділянку ввели в експлуатацію ще в 1825 році. У 80-х роках минулого століття англійську залізницю приватизували, і сьогодні залізничне сполучення здійснюють декілька приватних компаній-операторів, які беруть участь у регулярних тендерах Міністерства транспорту. Такі тендери проводяться раз на сім-вісім років.

Вартість залізничного квитка у Великій Британії залежить не лише від відстані, а й від часу, коли здійснюється подорож. Наприклад, квиток на потяги в "години пік" в декілька разів дорожчий за квиток посеред робочого дня або на вихідних.

Британська залізниця вважається однією з найдорожчих у світі – так, наприклад, місячний проіздний квиток від Бристоля до Лондону – відстань 190 кілометрів, менш ніж дві години подорожі – коштує 725 фунтів, це близько 910 євро. Тому багато людей обирають автобуси міжміського сполучення для нетермінових подорожей, або намагаються уникати "годин пік".

Проте, незважаючи на високі ціни, залізниця залишається переважним засобом щоденного транспорту для тисяч людей, які мешкають поза Лондоном та іншими великими містами. Термін "commuters" став частиною англійського життя, адже в багатьох родинах принаймні один з батьків регулярно commutes на роботу залізницею або іншими засобами міжміського транспорту.

"Декілька років тому ми переїхали на захід Англії, але я ще протягом року продовжувала працювати в Лондоні, розповідає Ксенія. – Мені довелося кожного дня їздити потягом в Лондон на роботу. Подорож забирала майже дві години в один бік, і я познайомилася з багатьма пасажирами, які здійснювали таку ж саму щоденну подорож до столиці, де вони працювали. Дехто з них робили це вже протягом 10 років".

Тунель під Ла-Маншем та потяг Eurostar

Велика Британія – острівна країна, тому для неї завжди було важливим мати добре транспортне сполучення із європейським континентом. Окрім численних аеропортів по всій країні та паромів, на яких можна дістатися континенту, одним із найшвидших та найзручніших способів сполучення є тунель під проливом Ла-Манш, так званий Channel Tunnel.

Тунель відкрили 1994-го року, його загальна довжина становить 51 кілометр, з яких 39 – безпосередньо під дном моря.

В цьому тунелі ходить спеціальний потяг Eurostar, який з'єднує центр Лондона із Брюсcелем у Бельгії та з Парижем у Франції. Британські родини нерідко сідають на цей потяг, щоби відвідати європейські столиці на вихідних, або заради того, щоби почати довшу подорож на континенті. В потязі Eurostar можна перевозити навіть приватні автівки.

Потяг Eurostar. Фото Timothy E Baldwin

Тунель під Ла-Маншем є найдовшим в світі тунелем під дном моря, та другим за довжиною тунелем із залізничними коліями.

Швидкість потяга досягає 334 кілометрів на годину, тому поїздка з Лондона до Парижа триває всього 2 години 16 хвилин. Коштуватиме така подорож від 69 фунтів, це 86 євро, в обидва боки.

"У мене є друзі в Брюсселі, і одного разу я сіла на цей потяг, коли хотіла відвідати їх, розповідає Ксенія. – Подорож виявилася надзвичайно простою та зручною. Треба пройти митний та паспортний контроль в Лондоні, сісти на потяг – і вже за дві години ви опиняєтеся в іншій країні. Я настільки захопилася книгою, яку взяла почитати під час подорожі, що навіть не помітила 50 кілометрів, які ми проїхали під водою!".

 

Тетяна Огаркова

Фото Jean-Marc Astesana (з flickr.com)


05.07.2014 3075 0
Коментарі (0)

10.04.2026
Павло Мінка

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

2242 1
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

897
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2250 1
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

5262 1
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

4081 1
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

5182

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

714

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

609

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1434

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

4294
07.04.2026

Великдень цьогоріч відзначатимуть 12 квітня. Яким має бути традиційний великодній кошик і що не варто нести до церкви — пояснив священник.

9193 1
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

6060 1
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6690
06.04.2026

В Івано-Франківській області відбулася перша екскурсійна поїздка для родин загиблих захисників та зниклих безвісти військових. Ініціативу організувала Івано-Франківська обласна військова адміністрація.  

979 1
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1938 1
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1559
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8418
03.04.2026

Уже цих вихідних, 4–5 квітня, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представить прем’єру вистави «Маруся Чурай» за однойменним романом у віршах Ліни Костенко.

1232
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

524
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

483
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1493 1
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

1080