Здається, що прийшов час розбиратися з поняттям революції

 

У військовій тактиці найскладнішою операцією є бій з маршу – тобто не припиняючи маршу розгортати бойові порядки і дати бій.

Простішою є традиційна окопна війна, яка показала свою безперспективність ще під час Першої світової.

Вона якийсь час була тактикою Майдану, який забарикадувався на Майдані Незалежності.

З тактичної точки зору це дитяча помилка його лідерів.

Або свідчення їхнього задавненого страху – комплексу покори.

Друга Світова вже була наступальною. Наступали фронтами.

Однак підготовлений наступ фронтом це одне.

А бій слабкими силами колони на марші набагато складніший.

І саме це ми спостерігаємо як тактику Майдану кількох останніх тижнів.

Але це тільки тактика.

Причому тактика перехідна.

А де ж стратегія?

Стратегія революції, яка, і всі це чудово розуміють, потрібна суспільству.

А стратегія потребує розуміння, що ж таке революція.

Тому тішуся, що на Майдані, хоч і спорадично, проте пробує діяти Університет Майдану.

Пізнувато, правда. Особливо для тих, хто вважає себе полководцями. Проте.

Тому прошу зарахувати цей блог моїм рефератом для цього Університету – і записати в залікову:)

Отож:

Розумію, що не час читати. Тай хто б то читав, коли на вулиці революція. Чи принаймні її передчуття.

Але окопна війна затягується. І воюючи з нудьгою та вошами можна кинути оком на пару тез.

Тому пропоную, для початку, кілька тез Артємія Маґуна з його роботи "Подія революції. Досвід та поняття революції".

Вона має чудовий епіграф:

"Here's the fine revolution, if we had the trick to see't.

Гамлет (розглядаючи людський череп)

Справжня тобі революція – шкода тільки, що не можемо спостерігати за всіма фазами її розвитку.

(Пер. Ю. Андрухович) "


Переклад красивий, проте не точний:)

Отож, от ці кілька тез:

"Ключовими моментами у визначенні революції є:

1. Усунення сакралізованої влади та наступна секуляризація.

2. Точка зору політичного та історичного суб'єкта, який прагне опанувати рух історії. Заснування та леґітимація нового, іманентного суспільству ладу.

А. Революція – це не магічна основа нового соціяльно-політичного ладу, а спроба оволодіти тим ладом, котрий вже почав формуватися...спроба заднім числом оволодіти поступовим процесом і здетонувати запал суспільного спротиву.

Б. Революційні режими неухильно тяжіють до демократії як автономії, оскільки згідно з логікою революції відмовляються від будь-яких зовнішніх принципів леґітимації: залишається лише спільнота як така, що нарешті залишена на саму себе.

В. Юридична основа нової держави, яка здається звичайною формальністю, насправді відіграє важливу роль у революційній кризі, оскільки вводить фікцію цілковитого розриву суспільства зі своїм минулим і спонукає соціюм до боротьби зі самим собою як із "пережитком" "старого ладу".

3. Перехід кризи всередину суспільства, вибух, слабшання та розпад соціяльних зв'язків.

А. Прогнилий лад зазвичай падає легко, і суспільство на короткий час консолідується у боротьбі проти суверена... Ключова фаза революції починається пізніше, коли конфлікт і криза усвідомлюються як внутрішні і їх не можна більше приписувати владі, відчуженій і зовнішній до суспільства.

Б. Для революційних суспільств характерні ті чи инші антропологічні форми самозаперечення: меланхолія, застій, дискурс страждання і поневіряння. Виступи якобінців 1792-1794 років пронизані страхом застою і гальмування, образами боротьби народу і революціонерів з самими собою. Мішле пише про "болото суспільної байдужости", яке вже в 1792 році, тобто ще до приходу якобінців до влади, панувало в Парижі. Якобінський терор був уже відповіддю на цю деполітизацію, спробою сколихнути суспільство виглядом відрубаних голів (які також, як зауважував пізніше Геґель, стали банальними і могли тільки навіювати нудьгу).

4. "Перевертання" символічних структур сторчма, зміна "плюса на мінус" і "мінуса на плюс".

Ця інверсія, як правило, минуща і змінюється почуттям взаємної зворотности цінностей, релятивізмом, цинізмом і формуванням ідеологій (тобто просто формальних символічних структур, байдужих до власного змісту: так, одні "вибирають" собі ліберальні цінності, инші – соціял-демократичні і т. ин.).

А...Революція має і практично-політичний, і епістемологічний характер. Вона перевертає наші уявлення про минуле і майбутнє, визначає епоху, яка завершилася ("старий лад"...), залишаючи в ній левову частку людських сподівань. У той же час революція сама по собі рідко висуває дійсно нові ідеї і програми. Навпаки, вона ніби блокує суб'єктові доступ до власного майбутнього, і він більше не знає, чого чекати від самого себе. Але, парадоксально, саме як перешкода чи навіть глухий кут, як обвал, який закриває видноколо, революція опосередковано робить можливим творення цілком нового, невідомого – точніше, дозволяє визначати речі, які знову з'являються як цілком нові.

Б. Важливим рушієм і результатом будь-якої революції є, по-перше, мілленаристські ідеї про кінець історії і про нове тисячолітнє царство і, по-друге, ідеї реставрації далекого минулого... Ставлення до майбутнього, яке відкривається, залишається при цьому максимально невизначеним...

5. Революція – це політична подія, що ставить питання про істину.

Заперечення трансцендентно-сакральних традицій суспільства і спроба обґрунтувати автономію, самовладність суспільства над собою призводить до пошуку останнього, самоочевидного фундаменту влади і непорушних неподільних елементів, атомів суспільної структури. Порив нескінченної руйнації і розчинення шукає в просторі і в часі крайніх меж. У той же час революція позбавляє інтелектуалів автономного соціяльного статусу "при владі", автоматичного права на авторитетне висловлювання і змушує їх пов'язувати питання про істину з питанням про владу. Саме тому починаючи з ХІХ сторіччя поняття революції стало для сучасности точкою зіткнення політичного і філософського дискурсів. Філософський дискурс далі дозволить нам звести воєдино історичні визначення революції і вибудувати її просте поняття."

Більше про історію поняття "революція" та внутрішню форму слова "революція" тут

Якщо є час та бажання, звісно:)


11.01.2014 Тарас Возняк 1943 2
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

409 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

1718
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1200
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6742
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1829
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

2215

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

258

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

823

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

920

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1508
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

582
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1658
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1550
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

475
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3545
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3688
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7265
16.06.2025

В Івано-Франківську з 15 по 20 червня відбуватиметься Шекспірівський фестиваль, організатором якого є Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка.   

486
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

267
16.06.2025

Більше довіряють Президенту мешканці Заходу — серед них 73% довіряють Володимиру Зеленському проти 61-63% в інших регіонах.  

990
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

396
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

605