Зайві антибіотики: Супрун розповіла про розумний підхід у лікуванні COVID-19

У порівнянні з аналогічним періодом минулого року, українці почали приймати антибіотики у 3,5 раза частіше. Це, безумовно, є наслідком того, що лікарі почали частіше виписувати антибіотики пацієнтам з легким перебігом COVID-19 без нагальної потреби для “перестраховки”.

Про це пише ексочільниця МОЗ Уляна Супрун, інформує Фіртка.

Водночас самі пацієнти, призначають собі антибіотики також, коли мають COVID-19, і без консультації з лікарем п’ють ці ліки “про всяк випадок”. Ситуацію погіршує те, що антибіотики можна придбати в будь-якій аптеці без рецепта лікаря.


Чому це відбувається?

Передусім, бо пацієнтам складно повірити у те, що специфічного лікування COVID-19 не існує. Це працює на додачу до усталеного уявлення, що “якщо я хворію, то маю пити пігулки!”. І байдуже, що вони не мають ефективності чи можуть спричинити побічні дії чи небезпечні ускладнення. Головне щось робити. Це яскравий приклад когнітивного упередження, яке називається “commission bias” — коли люди впевнені, що краще робити що-небудь, ніж не робити нічого. https://bit.ly/36trMx0

Саме тому у разі хвороби “зробити КТ” чи “пропити антибіотик” здається більш рішучою дією, ніж просто залишатися вдома, пити багато рідини та відпочивати.

Це когнітивне упередження притаманне й медикам. Зараз лікарі частіше стикаються з вибором прописати чи не прописати лікування. І, як бачимо зі збільшенням кількості вживання антибіотиків, схильні обирати першу опцію. Знову ж таки, у ситуації з COVID-19 лікарям складно усвідомити, що умовна бездіяльність (наприклад, не виписати ліки), значно краща і безпечніша для пацієнта, ніж швидка дія (виписати ліки, аби було хоч якесь лікування). Це веде до непотрібних призначень ліків чи процедур, які зараз масово відбуваються не лише в Україні, а й у всьому світі. Що робити?<Дуже зважено та стримано підходити до призначення лікування.

Зараз говорять про підхід “sensible medicinе”. https://bit.ly/3eRLAhp

Цей підхід пропонує ретельний та уважний погляд на доступні варіанти лікування та їхню ефективність, зокрема включає обов’язковий суворий аналіз наукових даних. Це своєрідний баланс між дією та бездіяльністю, а також вивченням наукових даних щодо того чи іншого лікування.

Такий підхід особливо важливий у ситуації з COVID-19 — коли є велика кількість пацієнтів, які захворіли, водночас надшвидко з'являються нові результати наукових досліджень, не всі з яких є надійними. Особливо “sensible medicinе”, стосується лікування тяжкого перебігу хвороби, коли від лікування залежить чи житиме пацієнт чи ні, і є спокуса застосувати експериментальне лікування, аби його врятувати, попри інші ризики цього лікування.Це не означає, що лікуючи важкохворого пацієнта, взагалі нічого робити не потрібно.

Робити потрібно, але з усвідомленням того, які це може мати наслідки, та обирати той варіант лікування, який має найвищу наукову обґрунтованість, доцільність використання, а головне — не принесе шкоди пацієнту.


Як виглядає і на чому базується “sensible medicinе” у лікуванні COVID-19?

Перш за все, важливо усвідомити, що специфічного ефективного лікування COVID-19 не існує.

На сьогодні обмежена кількість препаратів показала ефективність у лікуванні важких форм COVID-19. До всього, ця ефективність у порівнянні з не прийомом цих препаратів була дуже незначною. Вже не кажучи, про побічні дії цих препаратів. Це розуміння допоможе більш стримано ставитися до нових методів лікування та не чекати від них “чуда”. 

  • Прийняти стратегію, що потрібно (майже) нічого не робити. Це може бути складно усвідомити лікарям через ті ж когнітивні упередження та складну ситуацію з пацієнтами, яким хочеться допомогти, навіть попри сумнівну ефективність і небезпеку того чи іншого препарату.
  • Підхід “sensible medicinе” визнає, що необґрунтоване втручання при експериментальному лікуванні (поза клінічними дослідженнями) може принести більше шкоди, ніж користі. На це треба зважати під час вибору методики лікування.
  • Підхід “sensible medicinе” закликає лікарів підвищити рівень стандартної допомоги за пацієнтами, тобто підтримуючого лікування — наприклад, належного доступу до кисню чи підтримку певних позицій для покращення дихання. Такий догляд також передбачає увагу до хронічних хвороб пацієнта — цукрового діабету чи серцево-судинних хвороб, які кардинально підвищують шанси мати серйозні ускладнення та померти.

Важливо зосереджуватися на високоякісних доказах, а не наукових “сенсаціях”. Зараз мало не щодня з'являються нові наукові дані з досліджень щодо лікування COVID-19, не всі з них є неупередженими, чи проведені за адекватною методологією. У цьому потоці інформації важливо покладатися лише на найбільш якісні дані, бажано рандомізованих контрольованих досліджень. Ще важливіше — не відставати від темпів появи нової наукової інформації з високою доказовістю та не випереджувати наукові докази швидкими необґрунтованими діями. Приклади останнього, це включення препарату гідроксихлорохін в протоколи лікування COVID-19 МОЗ України, коли ще жодне дослідження не показало його ефективності, та й ще не в межах клінічних досліджень. https://bit.ly/30S4HTp Або ж закупівля та розподіл препарату ремдесивір, коли по факту вже з’явилися дані, що цей препарат не показує особливої ефективності. https://bit.ly/2UfUiN3

В Україні ситуацію з неконтрольованим застосуванням ліків також посилюють думки деяких поважних “медиків-світил”, які діляться ними на широкий загал. Часто такі люди мають альтернативну думку щодо запобігання чи лікування хвороб, зокрема й COVID-19, яку обґрунтовують виключно власним досвідом чи слабкими даними з сумнівних досліджень, а не якісними науковими даними чи клінічними настановами. Ось лише один з таких прикладів, який детально розібрав MED GOblin https://bit.ly/3loZhqO
 

Тож як пацієнт:
  • Не призначайте собі самостійно лікування будь-якими препаратами (антибіотиками також)
  • Не вимагайте у вашого лікаря прописати вам що-небудь, аби пропити - Не лікуйтеся сумнівними ліками, назви яких ви побачили десь в мережі, навіть якщо вони були згадані у дописі поважного лікаря - Перепитуйте у свого лікаря, чому саме він чи вона призначили вам таке лікування — це абсолютно нормально

Як лікар:

  • Вивчайте наукові докази, вимагайте проведення адекватних клінічних досліджень та базування протоколів лікування на їхніх результатах.
  • Не поширюйте назви ліків для лікування COVID-19 публічно у своїх дописах чи інтерв’ю.
  • Відмовтеся від прописування антибіотиків всім пацієнтам підряд. Пояснюйте пацієнтам чому їм не потрібен антибіотик, якщо вони наполягають на їхньому призначенні.
  • Застосовуйте підхід “sensible medicinе”, як у лікуванні легкого, так і тяжкого перебігу хвороби. Зважайте на ефективність, ризики та безпечність того чи іншого лікування. І пам’ятайте, що умовна бездіяльність, може бути значно ефективніша і безпечніша для пацієнта, ніж дія.

У ситуації з COVID-19 нам всім важливо зберігати здоровий глузд, стриманість та розуміння. Лише так ми зможемо адекватно і зважено реагувати на цей виклик для глобального здоров’я та зрештою захистити себе та своїх близьких.


Читайте також: Як відновитися після тяжкого перебігу COVID-19


12.11.2020 4984
21.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

2506
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

1631
16.02.2026
Вікторія Матіїв

Павло Василів поліг 9 червня 2022 року під час боїв з російськими окупантами поблизу населеного пункту Спірне на Донеччині. Захисник потрапив під артилерійський обстріл і загинув на місці.    

1409
10.02.2026
Вікторія Матіїв

Президентка обласної федерації шахів Наталія Палагіцька поділилася з Фірткою баченням розвитку шахів в умовах обмеженого фінансування, шляхами залучення дітей та роллю шахів у формуванні особистості.  

3829
06.02.2026
Павло Мінка

188 фактичних перевірок, 12, мільйонів штрафів, але фізичного закриття заправок не відбулося — проблема чекає на системне вирішення. 

2674
03.02.2026
Лука Головенський

Німецьке місто Ульм на березі Дунаю відоме своїм Собором, який довгий час вважався найвищим у світі. Поряд із Собором Ульма є велика площа, на яку сходяться міські вулички з багатьма кафе і ресторанами. Не виключено, що в одному з них бували в повоєнні роки український письменник і поет Іван Багряний, генерал армії УНР Андрій Вовк та багато інших українців, які мешкали в окрузі та про яких наша сьогоднішня розповідь.

3204

«12 лютого сего року відбуло ся інавгурацийне представленє нового нашого «Товариства «Українського народного театру ім. І. Тобилевича». Йшла вистава столітньої, та мимо сього все сьвіжої і молодої «Наталки Полтавки», - свідчить 42-е число газети «Діло» 1911-го року.

23

Цьогоріч зима в Карпатах зі снігами і морозами. Як дітям йти в школу, а дорослим на роботу? Не кажучи вже про те – як за таких умов хоронити померлих.

946

Період великого посту — це особливий період в житі практикуючого християнина, адже це час,  самозаглиблення, аскетики, духовних вправ за християнським вченням, які ведуть до духовної досконалості.  

695

У XXI столітті соціальні мережі стали не лише простором спілкування, розваг і самореалізації, але й новим середовищем для релігійного досвіду.

1410
24.02.2026

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 30-50% усіх випадків раку можна запобігти завдяки здоровому способу життя, зокрема правильному харчуванню.  

7092
18.02.2026

Наскільки ефективно працює система захисту прав споживачів у реальному житті, особливо в умовах воєнного стану, коли перевірки обмежені, Фіртка звернулася у Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області.  

1051 1
12.02.2026

Сніданок – це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

7303
23.02.2026

Великий піст у 2026 році розпочинається у понеділок, 23 лютого.  

1531
18.02.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

9370
15.02.2026

Під час зустрічі Святіший Отець особисто привітав Архієпископа і Митрополита Івано-Франківського Володимира Війтишина та українську делегацію, яка перебуває у Римі з робочим візитом.

1363
10.02.2026

Нічні чування відбудуться з 12 на 13 лютого.

1507
20.02.2026

Тарас Прохасько — письменник, інтелектуал та лауреат Шевченківської премії, один із провідних представників «Станіславського феномену».

976 3
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

708
15.02.2026

Зеленський розповів про меседж партнерів зі США, який прозвучав під час багатогодинних зустрічей. За словами президента, російська сторона висуває Україні вимогу самостійно вивести війська з Донбасу, обіцяючи «швидкий мир».

1588
10.02.2026

Словацька партія "Демократи" зібрала необхідні 350 тисяч підписів для оголошення референдуму щодо дострокових виборів у Словаччині.  

1544
31.01.2026

Мін’юст США опублікував на своєму сайті мільйони нових файлів у справі покійного фінансиста Джеффрі Епштейна, якого звинувачували в торгівлі людьми.

2761