Загальне про Майдан-и

 

Враження від Майдану,  майданів і навколомайданні рефлексії.

Спочатку, що імпонує. Те, що чимала кількість українців все-таки може, може виявляти волю не тільки у віртуальних режимах і те, що вони дійсно не хочуть миритися зі статусом єраЗЗомбі на своїх теренах і в своїй свідомості найперше,  прагнуть, хто як розуміє,  інкорпоруватися в цивілізації, що хоча не є якимсь абсолютним добром, благом чи автоматичною запорукою економічного  й культурного процвітання, та все ж, де людина важить набагато більше, ніж свинцева гільза калаша чи клапоть  паперу зі столу чванливого, тупого бюрократа з вигадливо заниканим конвертом баксів в кабінетній шухляді.

Не імпонує, що до стягів України і Європейського Союзу на Майдані додалися партійні транспаранти з відповідними гаслами, розрахованими на натовп і поділ на кшталт « ми більше любимо Україну !». Подобається, що на головній сцені побільшало журналістів, які традиційно не входять до когорти провладних. Однак, що досі дьогтю кидає в бочку меду, то це навіть не, приміром,  відверто паскудні і сміхотворні «ораторії» Турчинова чи, коли уважно придивитися, сонцесяйні обличчя тих політиків, котрі ще не так давно не знали,  яку тему для вогню  підкинути своїм потенційним виборцям, а той факт, що вкотре вододіл проходить між тими, хто вище і тими, хто нижче.

Задля унаочнення демократизації опозиційної контреліти, варто було б допускати для виголошення промов не лише «своїх», «перевірених»  і «відомих облич», але й простих громадян України, не «зафільмованих», так би мовити, але тим не менше  з громадянською позицією. Звичайно, перед тим чітко поцікавитися в них, чи ті справді підтримають  вибір в Європу і оперативно перевірити, чи охочі, якщо такі, звісно, будуть(а, певно, що будуть ) не мають з собою якихось небезпечних предметів і чи не є відвертими провокаторами.

От кажуть очевидці, на майдані одного з обласних центрів (не Франківська) звичайний чолов’яга, який ні на волоцюгу, ні на п’яницю аніскільки не схожий, підійшов до організаторів і попросився, аби йому дали два слова сказати на підтримку вступу України до Європейської спільноти, ще й текст показав – на смартфоні, запропонувавши пристрій в заставу на п’ять хвилин. Та йому, не дивлячись ні в очі, ні в смартфон, відразу видали «рахуночок» на предмет: з якої партії, на яку кантору робить і кого знає. Той сказав: ні з якої, ні на яку, нікого. Тому дали чітко зрозуміти: вибачай, старий, нічим помогти не можемо, це клуб для обраних…

Питання: що знову, мля ? Знову  закамуфльовані «любі друзі» дорвалися на трибуни і зробили спробу проникнути в суспільну свідомість ? Чи  - це ті, хто не припиняв бути «любими друзями», просто тепер іншого татуся. Татусів. Якщо горланити чи по суті говорити можна тільки ВІП-персонам області/ всієї України, то це називається всяко, лиш не демократією.

Надати пересічним слово це лишень мінімальний, мініатюрний навіть приклад демократії. У випадку відсутності такого дріб’язку, про що тоді можна говорити…, про які-такі макроприклади народовладдя. Хіба тільки знову залишається «говорити, говорити», до безкінечності.

 Втім, навіть ОЦЕ краще, ніж ОТО, лай-НО. Воно… начебто ще стовідсотково не вирішило, кому і за скільки  продатися, чи МОСКітам , чи китайцям в обмін на мільярди для знедолених – тисячі українських гектарів, чи американцям за сланці і геополітичні танці, чи таки європейцям, щоб імовірно  за рік  весну зустріти в стані «покращення» і «продовження».  Начебто не вирішило..

І тільки одне цікаво: що і як вирішить український народ: а) ще на цих Майданах; б) на Майданах (?) трохи більше, ніж за рік.  Бути великим безмовним стадом галасливої політичної  зграї, чи потроху починати                                самоорганізовуватися, тримаючись одної стратегічної лінії та різних тактичних ліній, буквально примушуючи іменитих парламентарів рахуватися  - саме з їхнім словом, як остаточним і вирішальним, і  водночас переконуватися, хто «слуга народу», а хто «прислужник собі – діючому режимові». Запасатися палатками, терпінням чи зброєю та безкомпромісністю. 

А можливо, народу слід вирішити, що засоби досягнення своєї цілі повинні бути різні, але між тим єдині і невід’ємні один від одного , як Схід і Захід, як Північ і Південь; як зима і літо.  Та існує все-таки закон «невпіхуємості невпіхуємого», якого, як у Верховній Зраді, не відмінити, хоча, знову ж таки, завжди спробувати можна, і таки добитися бажаного.

 Як там буде далі, достеменно відомо хіба що одному Богові, та вже дещо здогадуватися можна і смертним, мабуть.  В зв’язку з цим, цілковито праві ті, котрі стверджують, що на майданах  «Молитва» повинна звучати в сполученні з «Гімном» чи то пак вже з двома «Гімнами» і «Одою Радості».  І це думка, погодьтеся, не  праворадикалів чи, навпаки, боягузливих.


26.11.2013 Яв Назар 1880 0
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

180
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

703
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2036 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3114
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2588 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5354

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

468

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

631

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1105
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8450
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10923
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5309
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

699
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

558
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22622
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

918
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5442
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1078
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1076
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1349
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1638