Забери мене, мамо!..

Анничці 17 років, вона навчається в Інституті мистецтв. У неї велика родина – дідусь, бабуся, батько, тітка, двоє молодших сестричок. Батько Ані помер, коли їй було лише вісім, а мати через рік поїхала до Англії на заробітки.

 

Відтоді вона жодного разу не змогла навідатися на Батьківщину, але щодня спілкується з  сім'єю  телефоном. Аня каже, що зовсім не почувається обділеною. Вона хоче бути з мамою, але чудово розуміє ситуацію та сподівається ... невдовзі також податися за кордон.

 

Діти у слухавці

За даними Державного комітету статистики, торік з України виїхало близько 15 тисяч заробітчан. Неофіційно – чи не вдвічі більше. Багато з них уже не повернуться. У той час, коли на державному рівні еміграцію називають негативним явищем, з яким принаймні декларують намір боротися, діти емігрантів також мріють виїхати, вслід за батьками.

Студентці медичного університету Наталі 18 років. Батько дівчини поїхав шукати кращої долі у Сполучених Штатах,  коли його доньці було лишень чотири. Наталя живе з мамою, має старшу сестру, яка мешкає окремо. За ці роки дівчина звикла жити без тата, хоча й зізнається, що сумує за ним, тим паче вони часто спілкуються в інтернеті. Своє майбутнє дівчина бачить не в Україні. “У Німеччині медицина на значно вищому рівні і своє професійне майбутнє я б хотіла реалізувати саме там”, - пояснює Наталя.

Дещо схожа історія у Лесика. Хлопцеві шістнадцять, він навчається у  професійно-технічному училищі №3 і обожнює малювати. Лесикова мама виїхала на заробітки до Ізраїлю шість років тому. В Україні жінка залишила двох синів та чоловіка. Лесик згадує, що перший рік без мами був важким. Однак потім хлопці навчилися самостійно поратися із хатніми справами – створили таке собі “чоловіче коло” із власними домашніми правилами. “Багато маминих знайомих виїхали до Канади, - розповідає Лесик. - Кажуть, там багато українців, зовсім інший рівень життя, ставлення до людей. Я б хотів поїхати туди на навчання і трішки заробити грошей, але жити хочу в Україні”.

 

Материнський хрест

Більшість дітей уявляють собі далекий закордон у рожевих кольорах, тоді як їхнім батькам доводиться знайомитися з іншою стороною “щасливого життя”.

Франківчанка Ірина Данильчук вісім років тому виїхала на заробітки в Італію і пробула там вісім місяців. В Україні жінка залишила двох десятирічних доньок і чоловіка. В Італії пані Ірина доглядала стару жінку, яка не могла самостійно ходити. Щонеділі стареньку навідували близькі родичі.

“Коли вони приходили, я годувала маленьких онуків цієї пані, - розповідає Ірина, - і дивлячись, як вони їдять, плакала, бо думала, а що їдять мої діти? Адже їм ніхто нормально не приготує. Знаєте, як то чоловік нашвидкуруч щось зварить чи зісмажить, та й усе. А малюкам потрібне повноцінне харчування. Телефоную додому – по один бік слухавки плачу я, по інший плачуть діти... Я не витримала такого життя, повернулася додому. Хоч грошей завжди не вистачає, але краще бути з дітьми, ніж з грошима”.

 

Одвічна проблема

Психолог Тетяна Кулішка пояснює, що багато заробітчанських дітей планують виїхати за кордон, бо прагнуть до батьків. “Всім дітям потрібні мама й тато, і це нормально. Малеча сумує за батьками найбільше, а старші хочуть емігрувати, бо не бачать в Україні перспектив для життя і кар'єри. Неабиякий вплив мають телебачення та інтернет, які показують молодим людям красиве життя поза межами нашої держави”.

 

Із кожним роком кількість людей, які хочуть покинути Україну, зростає. Їдуть батьки, потім діти... а хто ж залишиться?

 

Роман Кравець


24.05.2011 Роман Кравець 2076 0
Коментарі (0)

19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

179
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

1619
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1166
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6569
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1787
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

2123

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

246

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

798

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

897

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1469
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

550
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1636
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1527
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

436
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3532
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3657
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7235
16.06.2025

В Івано-Франківську з 15 по 20 червня відбуватиметься Шекспірівський фестиваль, організатором якого є Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка.   

444
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

199
16.06.2025

Більше довіряють Президенту мешканці Заходу — серед них 73% довіряють Володимиру Зеленському проти 61-63% в інших регіонах.  

947
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

373
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

581