«Вверх по драбині що веде у прірву»

 

 

Український владний режим Януковича, зі своїми «проФФесіоналами» у зовнішній та внутрішній політиці, загнав себе і країну, яку представляє, у глуху безвихідь. Янукович став заручником своїх власних фобій та інстинктів. Розпочавши тотальний наступ на згортання укорінених в українському суспільстві демократичних цінностей, цинічно знехтував свободою слова, правами людини, правом громадян на мирні зібрання, мітинги і маніфестації, кримінальне переслідування опозиції та її лідерів, Юлію Тимошенко та Юрія Луценка зокрема, Янукович підірвав свій і без того мізерний міжнародний авторитет, авансом дарований йому світовою спільнотою.

 

Результатом цієї примітивної, чисто донецької політики, стала реальна загроза відмови Європейського Союзу від можливого підписання з Україною, на грудневому саміті «Україна-ЄС», договору про асоційоване членство України в ЄС, та вступу України до Зони вільної торгівлі (ЗВТ). Європа, США та Канада понад два місяці демонстративно ігнорують президента Януковича і його прем’єра у зовнішніх зносинах, нікуди не запрошують, натомість публічно вказують на цілком очікувані наслідки для останнього його безперспективно утопічного шляху в нікуди.  Останній красномовний виклик Януковича у Варшаву на розмову з президентом Польщі, у статусі «приватного візиту», говорить сам за себе. Броніслав Коморовський висловив ультимативну позицію Європейського Союзу щодо дій Януковича в середині країни, запропонувавши «батіг і пряник». Що вибере Янукович, почекаємо побачимо.

 

         З іншої сторони, відверті провали задекларованої політики Януковича-Азарова у зближенні України з Росією, результатом якої мало стати суттєве зниження ринкової ціни на газ, збільшення товарообігу, кооперація та поступ, після ратифікації Верховною Радою України т.зв. «Харківських угод», сподівань не виправдало. Росія начхала на очікувану вдячність наївних політиканів з Печерських пагорбів, за пролонгацію перебування ЧФ РФ в Севастополі до 2042р., і почала ультимативно вимагати від України продовження здачі своїх стратегічних галузей економіки та газо-транспортної інфраструктури, негайного вступу України до Митного Союзу (РФ, Білорусь, Казахстан), подальшого інтегрування у структури СНД, відмови від будь-якої інтеграції до європейських інституцій, від вступу у ЗВТ, від асоційованого членства в ЄС, негайно запровадити на більшій території країни російську мову, як другу державну і т.п. Адже в Росії наступного року президентські вибори. Путін і Медвєдєв розігрують свою гру для свого внутрішнього споживача. Боротьба за вплив на електорат загострюється.

 

           Оприлюднена «дешева» ціна за російський газ для українських споживачів, у четвертому кварталі ц.р., у 500 доларів США за 1000 м.куб., почала отверезвлювати навіть Януковича-Азарова. Тепер режим «проФФесіоналів» знаходиться між створеним ними молотом та ковадлом.

 

           З суб’єкта зовнішньої політики Янукович перетворився на об’єкт політики. Ним грають потужні політичні гравці, як гросмейстери шаховими фігурами на своїй дошці. Янукович-Азаров, як пішаки, приречені рухатися виключно по визначеній чужим інтелектом геополітичній траєкторії. Доти, доки не почнуть керуватися не власними егоїстичними інстинктами самозбереження при владі, після президентських виборів 2015 року за будь-яку ціну, а виключно стратегічними національними інтересами свого народу і держави України.

 

        Режим повинен нарешті визначитися у справжніх зовнішньополітичних та внутрішньополітичних пріоритетах країни. Зайняти чітку, зважену політичну позицію. Це виключно Євроінтеграційний курс розвитку, вступ до асоційованого членства в ЄС, приєднання до ЗВТ, поступове розмороження відносин з НАТО, з метою подальшої активізації приєднання України до Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ), збереження своєї ГТС, денонсація Харківських угод, тим більше у випадку, якщо Росія не перегляне газову складову традиційного українсько-російського газавату.

 

         Але без дотримання в Україні загальновизнаних норм міжнародного права, свободи слова і прав людини, припинення переслідування політичної опозиції, всі ці дії, так само ні до чого не приведуть.


03.09.2011 Юрій Романюк 2206 1
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

170
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

694
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2032 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3111
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2585 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5345

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

464

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

626

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1099
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8445
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10919
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5305
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

691
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

555
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22616
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

914
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5436
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1072
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1072
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1344
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1635