Всупереч логіці

 


 

За що людині посилаються нещастя? Як один Бог може бути в Трьох Особах? Чи не протирічить свобода волі людини всемогутності Бога?


Людина, котра навертається до Церкви, може подумати, що там є однозначні відповіді на будь-які запитання, а сама Церква володіє універсальним ученням на всі випадки життя. Але такої логічно стрункої системи Церква не має. Чи потрібна вона?

 

Будь-яке вчення про Бога намагається описати реальність, яка значно перевершує можливості пізнання людини. Чи можемо ми уявити, що означає існувати поза часом? Бог, по великому рахунку, не піддається опису людською мовою. Недарма Діонисій Ареопагіт до всього, що говориться про Бога, волів додавати префікс «над-»: Надблаго, Надсутність, Наджиття, Надмудрість. Навряд ці слова точніше кажуть про Бога, ніж просто «життя», «мудрість» «благо» — вони просто не дають забути, що це таке життя, така мудрість, про які ми й уявлення не можемо мати. Тому навряд можна очікувати, що така реальність виявиться підвладною законам людської логіки.

 

Павло Флоренський узагалі вважав, що будь-яка істина обов’язково антиномічна, тобто складається із взаємовиключних тверджень. Можливо, отець Павло надто схематично підійшов до питання, та безсумнівно, що Божественна істина, виражена людськими словами, необов’язково повинна бути витримана в канонах людської логіки.

 

Біблійні автори ніколи не переймалися несуперечливістю того, що вони писали. Апостол Павло міг написати: зі страхом та тремтінням виконуйте своє спасіння, бо то Бог викликає у вас і хотіння, і чин за доброю волею Своєю (Флп. 2, 12-13). В одній частині фрази він закликає до вільного та відповідального звершення свого спасіння, а в — іншій вказує на те, що від людини прагнення спасіння не залежить, а саме Бог творить в людині прагнення до спасіння. Автори Святого Письма завжди більше переймалися динамікою стосунків з Богом, а не систематизацією вчення. Якби наше спасіння залежало від стрункої доктрини, то вона неодмінно містилася б у Біблії. Проте ми її не знайдемо там.

 

Побудовою несуперечливих систем вчення про Бога зайнялося шкільне богослов’я. Здається, за поняттями європейської культури, воно вчинило стосовно Творця світу дещо неввічливо. Виховані люди не стануть говорити про присутню людину в третій особі. А вчення про Бога, утверджуючи Його всюдисущість, міркує про Нього в третій особі так, ніби Його немає поруч.

 

Писання каже, що поводитися так, ніби Бога тут немає, — божевілля та нечестя. Коли читаємо: безумний говорить у серці своїм: «нема Бога» (Пс. 13, 1), слід розуміти, що йдеться не про класичного атеїста, котрий заперечує існування невидимого духовного світу взагалі. Йдеться або про того, хто пристав до язичництва й каже: «Немає Елогіма, проте є астарти та ваали», або ж про нечестивого, котрий каже: «Елогім далеко, Його тут немає, Він не чує і не відплатить». Дух такого нечестя — нечутливості до присутності Божої — відчутний у всіх ученнях про Бога. «Отечник» доніс до нас правдиве спостереження одного з древніх отців: «Читання тонких досліджень про Бога висушує сльози та проганяє від людини розчулення». Автори книг Святого Письма, думаючи про Бога, відчувають подив перед Його могутністю та мудрістю, трепет від своєї нечистоти на тлі святості Бога, розкаяння у своїх гріхах. Думка про Бога для них завжди на перше місце виводить живі стосунки з Богом.

 

Це знають і подвижники. Йосиф Ісихаст так писав в одному з листів: «Якщо не бачиш сліз, що течуть щоразу при згадці про Бога, то ти хворий на невідання, від якого народжуються гордощі та стає жорстокішим серце». Неможливо думати про Господа й займатися вибудовування системи, а не власних стосунків із Ним. Саме тому найкраще богослов’я — молитва. Про це ще в давні часи сказав авва Євагрій: «Якщо ти богослов, то будеш молитися істинно, а якщо істинно молишся, то ти богослов».

 

Ставлення Бога до людини — це, в першу чергу, любов. Про любов найкраще може сказати поезія та музика, а не наука. Здається, саме це мав на увазі отець Александр Шмеман, коли писав: «Богослови пов’язали свою долю — зсередини — з „ученістю“. А їм значно більше по дорозі з поетами, з мистецтвом».

 

Поезія це не римовані рядки. Поезія — це геніальна здатність у стислих та містких образах схопити й передати саму сутність. Усе Святе Письмо є грандіозним поетичним творінням що в ньому Бог через поетичні образи відкривав Себе людині. Слід направду бути поетом, щоб у ягняті, якого заколювали на Пасху, впізнати жертву Христа, щоб у розкинутих на молитві руках Мойсея побачити образ Хреста, щоб у піднесеному Мойсеєм мідному змії упізнати образ розіп’ятого Месії.

 

Якщо найкраще богослов’я — молитва й поезія, то найкращий богослов сучасності, як на мене, — святитель Миколай Сербський. Певне, в жодного з сучасних церковних письменників немає такої образності і такої молитовності в міркуваннях про Бога та людину, як у святителя Миколая в «Молитвах на озері» та «Думках про добро і зло». Мене давно бентежило питання: навіщо існують таргани, воші, паразити, віруси й інша нечисть? Навіщо благий Бог їх створив? Жодна богословська схема не давала задовільної відповіді. А святитель Миколай пише:

 

«До того часу, поки людина людині — вовк, будуть вовки.

Доки людина людині — п’явка, будуть п’явки.

До того часу, поки душа людська, прив’язана до земного, повзе землею, повзатимуть землею змії.

Одним словом, до того часу, поки людина примножуватиме своє безбожжя та свою аморальність, природа примножуватиме відповідні їм образи зла».

 

У цих образах немає задовільної, за інтелектуальними мірками, відповіді. Та в них відчувається Божа премудрість, премудрість світу, влаштованого Ним на згарищі раю. І запитання саме собою втрачає гостроту, воно більше не потребує відповіді. Той-таки отець Александр Шмеман казав, що Православ’я не дає відповіді на всі запитання і не вирішує проблеми, але знімає їх у досвіді пізнання Бога.

 

Згадується старозавітний праведник Іов. Коли його спіткали нещастя та випробування, Іов нічого так не прагнув, як особисто поставити Богові запитання «чому? за що?». Друзі Іова, «втішаючи», наговорили йому кілька богословських трактатів про праведні суди Божі, про гріх і покарання за гріх, про незбагненність задумів Божих. Та Іова трактати не втішали. Він усе стогнав: «Моє око до Бога сльозить! І нехай Він дозволить людині змагання із Богом, як між сином людським і ближнім його!».

 

Наприкінці цієї історії Бог являється Іову і називає його праведнішим за друзів-богословів. І думаю, саме тому, що друзям було досить їхніх богословських теорій, а Іову був потрібний живий Бог. Але, головне, Бог не дає Іову відповіді на його запитання. Він називає запитання Іова безглуздими і Сам запитує Іова: Де ти був, коли землю основував Я? Розкажи, якщо маєш знання... На чім підвалини її оперто, або хто поклав камінь наріжний її, коли разом співали всі зорі ранкові та радісний окрик здіймали всі Божі сини?

 

«Тільки послухом уха я чув був про Тебе; а тепер моє око ось бачить Тебе; тому я зрікаюсь говореного, і каюсь у поросі й попелі», — так визнає Іов, що він уже не питає Бога про те, за що Він послав йому такі випробування. Ця особиста зустріч з Богом зняла для Іова всі його питання.

 

Навіщо тоді взагалі нескінченні міркування про Бога? Навіщо потрібні богослов’я, катехізис? Вони потрібні не для того, щоб відповісти на всі запитання й вирішити всі проблеми. І не для того, щоб дати людині систему світогляду. Вони потрібні лише для того, щоб улаштувати зустріч людини та Господа, допомогти людині уникнути всіх інтелектуальних пасток, пройти повз ідолів та фальшивих богів — і дійти до істинного Бога.

 

Слід пам’ятати, що досвід стосунків людини з Богом не вкладається в рамки логічних схем. Про цей досвід краще оповідають поетичні образи Писання, ніж наукоподібні побудови. Сократ колись казав, що займається тим самим, що й повитуха, тобто допомагає людям народжувати потрібні думки. А богослов’я та все, що говорить про Бога, повинно бути подібне до підготовки шлюбного бенкету душі людської — і Бога. У Середні віки хтось сказав, що філософія — це служниця богослов’я. Хочеться перефразувати цю думку і саме богослов’я назвати слугою Небесного Отця. Якщо богослов’я не ставить людину перед Богом, якщо розмови про Бога не спрямовані на зустріч із Ним, то всі вони — лише порожнє повторення слова «халва», від котрого солодше не стане.

 

Ієродиякон Савва (Гамалій),

Братство


Коментарі (2)

1 2011.10.20, 01:21
если Бог создал нас с способностью логически мыслить то зачем ему писать Библию не поддающююся этому качеству, тем более, что мы его представители в материальном мире! Зачем ему создавать религию, которая руководствуется догматами, ничего толком не поясняет и сама не выполняет? Просто не надо забывать о Сатане,который любит выдавать себя за ангела света то есть за вестника Иеговы, естественно искажая все...
1 2011.10.20, 01:16
если Бог создал нас с способностью логически мыслить то зачем ему писать Библию не поддающююся этому качеству, тем более, что мы его представители в материальном мире! Зачем ему создавать религию, которая руководствуется догматами, ничего толком не поясняет и сама не выполняет? Просто не надо забывать о Сатане,который любит выдавать
23.05.2026
Вікторія Матіїв

Про те, як сьогодні виглядає епідеміологічна ситуація на Прикарпатті, які інфекції фіксують найчастіше та як їм запобігти, розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету Андрій Процик в інтерв'ю журналістці Фіртки.

1806
18.05.2026
Олександр Мізін

Реальні схеми 2025-2026 років, методи кримінального рейдерства та чому новий Цивільний кодекс №15150 може відкрити епоху масового відбирання нерухомості — ексклюзив від Фіртки.

2083
13.05.2026
Тетяна Ткаченко

Про життєвий шлях, цінності, службу у війську та відданість Україні журналістці Фіртки розповіли мама Тетяна Пуняк та командир взводу Роман Чернов.  

10666
10.05.2026
Тетяна Ткаченко

В Івано-Франківську відбулися два мітинги — проти проєкту нового Цивільного кодексу та на підтримку традиційних цінностей. Що говорили учасники акцій — розповідає Фіртка.  

10925 1
04.05.2026

Місяць тому, в Івано-Франківському міському суді розпочався судовий процес, який ініціював відомий бізнесмен та громадський діяч Богдан Пукіш проти низки місцевих медіа.  

8250
27.04.2026
Діана Струк

Про виникнення конфлікту, позиції сторін, перебіг справи та можливий подальший розвиток подій Фіртці розповів представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий. 

7457

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

697

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

843

Війна  чітко показала хто ворог, і в яких  релігійних структурах він перебуває на території України, ми побачили  хто «розділяв і володарював». 

1375

Івано-Франківськ в колаборації з Буковелем приймають вже третю за сто років Зимову Олімпіаду...

10574 2
25.05.2026

В Івано-Франківську стартувала роздача продуктових наборів для мешканців пільгових категорій. Видачу організували у тій частині центрального продуктового ринку, який раніше повернули у власність громади.  

6352
21.05.2026

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

4654
17.05.2026

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

5699
25.05.2026

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

7812
20.05.2026

У суботу, 24 травня, на Прикарпатті відбудеться свято почитання Погінської чудотворної ікони Божої Матері. Для паломників підготували програму богослужінь, урочисту ходу та молебень перед чудотворною іконою.

945
17.05.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

4220
13.05.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

21495
26.05.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

4140
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

515
12.05.2026

11 травня 2026 року, між фракціями «Зелені — Рожевий список», «Соціал-демократична партія Німеччини» та «Вільні демократи — Вільні виборці» у міськраді Мюнхена відбулося підписання коаліційного договору, що позначає нову віху в мюнхенській та німецькій політичній історії, а також важливий урок для повоєнної України.   

1288
04.05.2026

Всі говорять про нафту, про ціни на пальне, але є ще проблема добрив. Наразі про неї мовчать, адже вона поки що не вдарила по людях, як це відбулося з цінами на пальне…  

1669
29.04.2026

Коли кілька днів тому принц Гаррі з Києва звернувся до Трампа з закликом згадати про Будапештський меморандум та «зробити більше для підтримки України», президент США жорстко відповів та заявив, що саме він говорить від імені Великої Британії більше, ніж сам принц.

1868