Вступна кампанія, формат занять та безпека: ректор ІФНМУ розповів, наскільки заклад готовий до початку навчального року (ФОТО)

Цьогоріч через повномасштабне російське вторгнення на територію України вступна кампанія до вишів зазнала чимало змін. Замість традиційного ЗНО випускники складали національний мультипредметний тест (НМТ).

Наразі до кінця невідомо, в якому форматі навчатимуться українські студенти.

Журналістка Фіртки поспілкувалася з Миколою Рожком, ректором Івано-Франківського національного медичного університету, та дізналася, наскільки заклад зараз готовий до початку навчального року, як готуватимуть майбутніх медиків у сьогоднішніх умовах в Івано-Франківську та як до повномасштабної війни адаптовуються працівники та студенти університету.

Незабаром мине рік, як Миколу Рожка обрали член-кореспондентом Національної Академії медичних наук за спеціальністю стоматологія. Між іншим, в Україні таких всього троє науковців.

Крім того, ректор ІФНМУ також заслужений діяч науки і техніки України, лауреат державної премії, доктор наук і повний кавалер орденів «За заслуги», тобто І, ІІ та ІІІ ступенів.

До слова, сьогодні на Прикарпатті є один академік НАН України – Євстахій Крижанівський, ректор ІФНТУНГ. Також в області є ще два член-кореспонденти: колишній ректор ПНУ ім. Василя Стефаника Богдан Остафійчук та Микола Рожко, чинний ректор ІФНМУ.


Розкажіть, будь ласка, про свою наукову діяльність.


Станом на сьогодні офіційно вже захищені 61 кандидати та доктори наук під моїм керівництвом. Це мої люди, яких я підготував. Зараз в мене на столі є ще сім дисертацій, які будуть захищені найближчим часом.

Я віддаю роботі вихідні, бо у будні рідко коли є можливість присвятити себе науці. Хіба що з 7 до 8 години, й то, якщо ніхто не прийшов з якимись робочими питаннями. У суботу вранці моє авто завжди стоїть під стоматфакультетом. 

Крім того, я практично не їжджу у відпустки. Раніше, якщо й їздив, то брав з собою підручники. Відтак, на сьогодні під моїм авторством приблизно 12 підручників, понад 70 навчальних посібників, приблизно 50 інформаційних листів, понад 250 патентів і вже десь 1 300 наукових статей.

Найбільше моє досягнення – то за моєї безпосередньої участі роль нашого журналу «Галицький лікарський вісник» у міжнародній системі Web of Science, студенти-стоматологи вчаться за моїми підручниками і посібниками.


Над чим у науці працюєте зараз?


У Києві видаємо атлас для лікарів-стоматологів і зубних техніків. Ну й від весни мені вдалося видати п’ять монографій і десь приблизно 50 статей у базі даних «Scopus». Я цим займаюся, бо мені це подобається. Я роблю свою роботу, а люди оцінюють.

Але якби мені колись сказали, що я чогось досягну у науці, то я все одно зробив би так само, як свого часу – пішов би в технікум фізкультури. Бо це неймовірна школа виживання. Спорт я досі не залишив і не планую, це моє найбільше хобі.

До речі, зовсім не вживаю алкоголь. І своїх студентів завжди мотивую до здорового способу життя. Зараз у свої роки я підтягуюся 30 разів, граю футбол на рівні з молодими.


Наскільки зараз медичний університет готовий до початку навчального року?


У нас є людина, яка відповідає за цю підготовку. Словом, бригади працюють, зокрема заклали піском вікна там, де немає укриття. Нам дали певні рекомендації, і згідно з ними ми й працюємо, щоб було безпечно.

Багато об’єктів у нас вже готові, тобто вже маємо акти, які ДСНС підписала. До початку навчального року всі корпуси та укриття готові.

Навчальних корпусів у нас 32. Найбільше наше сховище у центральному корпусі. Воно протирадіаційне, професійне і передбачене для ситуації, якби навіть, не дай Боже, була атомна небезпека. Ми зробили там ремонт та облаштували згідно зі всіма вимогами. Коли зараз лунає повітряна тривога – до нас заходять люди з міста. Там можна сховати приблизно тисячу людей.

Ми також розробили маршрути, і деякі кафедри з морфологічного корпусу йтимуть у центральний під час повітряної тривоги. По часу ми вписуємося. Там дають 10 хвилин, або не більше 500 метрів. І наші діти, якщо треба буде, переходитимуть в укриття у центральному корпусі.

До речі, Міністерство визнало, що у нас найкраще укриття серед медичних вишів України. Крім того, воно ще й протирадіаційне, там також є вихід у скверик.


Як щодо сховищ в інших корпусах?


Ще велике укриття у нас є на Бандери, 79А. Це - новий корпус, який ми купили, теж підготували згідно зі всіма вимогами.

У стоматологічному корпусі є два великі укриття. На фізіології та біохімії теж великі. У гуртожитках є укриття. Але в цілому питання зі сховищами ми закриємо до початку навчального року.


Що думаєте про дистанційне навчання для майбутніх медиків?


Медицина – це особливий вид підготовки спеціалістів, і у нас є велика проблема з тими курсами, які вже два роки вчилися дистанційно. Вони практично не бачили клініки. І нам вкрай необхідно, щоб ці діти з вересня вийшли на очне навчання. В принципі, на це нас зараз й налаштовує міністр.

Ми робимо все для того, аби з першого вересня вийти на повноцінне навчання. Навіть весною ми ініціювали ідею і нас підтримали: наші інтерни виходили на очне навчання. Ми їм за це вдячні.

Звичайно, з цього приводу є різні думки. Але в таких випадках я завжди відповідаю, що нашим хлопцям у гарячих точках не легше. Треба бути свідомим того, що медиками стають біля ліжка хворого.


Чи співпрацює медичний університет з іноземними вишами?


У нас дуже хороші відносини з багатьма польськими університетами, однак найтісніші – з Ополе, і от на днях був представник із Варшавського. Дуже приємно, що, за його словами, у них є два виші в пріоритеті в Україні – це Богомольця і Івано-Франківський. Тепер ми ще чекаємо візиту ректора у вересні, вони привезуть нам велику кількість спеціального обладнання.

Однак, ми хочемо показати не лише те, що вони нам привезуть, але й те, що ми самі вже зробили. Коли у нас була заступниця міністра, то була дуже здивована, яка у нас навчальна база та як вона підготовлена до прийому студентів.


Чи очікуєте цьогоріч на перший курс іноземних студентів?


Що стосується ситуації з іноземцями-вступниками – наразі ще нічого не відомо. Єдине, що можу констатувати точно – великого відтоку поки не було. У нас одиниці поки забрали документи. В основному – це поляки. Але вони, в принципі, завжди так поступали.

Останні роки у нас навчалося приблизно 150 поляків і коли вони закінчували перший-другий курси, брали у нас довідки і їхали у свою країну. Якщо їх там брали на навчання – у нас відраховувалися, якщо ж ні – залишалися в Івано-Франківську. Цього року така ж ситуація.

Найбільша кількість іноземних студентів у нас – то індуси. З ними поки ситуація незрозуміла, ми ще не знаємо, чи нам дозволять проводити з ними заняття у форматі «онлайн». Не варто також забувати, що знову зростає кількість коронавірусних випадків. І це тривожно, бо знову можуть бути певні обмеження.


Який річний бюджет у медичному університеті?


Приблизно 450 мільйонів гривень. 90% коштів скеровуємо на зарплати, далі обов’язкові виплати, тобто податки. Минулого року ми заплатили місту 140 мільйонів податків. Далі комунальні послуги. Наприклад, за минулий рік ми сплатили за комунальні послуги понад 20 мільйонів.

Від держави ми маємо приблизно 100-110 мільйонів гривень, також у нас навчаються 1 900 іноземців, і приблизно 15 тисяч українців. Всі вони навчаються на різних формах: додипломна, післядипломна освіти, спеціалізації, курси й так далі. Ну й від іноземців ми маємо приблизно 180 мільйонів гривень, від українців теж десь так. Річ у тім, що величезна різниця в оплаті.


А якщо цього року іноземних студентів буде менше і, відповідно, бюджет університету теж скоротиться, в чому доведеться обмежитись?


Думаю, ні в чому. Зараз у нас є великий запас грошей. Питань щодо життя університету на сьогодні немає. Поки що ми жодні витрати на працівників не зменшили: це премії і за дисертації, і за підручники.

Сьогодні ми готові й купляти обладнання, і ремонти робимо, маємо запаси будматеріалів, у нас є свої будівельні бригади. До нового навчального року підготувалися ретельно.


Яка ситуація з цінами на комунальні послуги? Вони зростають і чи готовий університет до опалювального сезону?


Так, звісно, ми готові. Цьому питанню ми приділяємо багато уваги. У нас є багато своїх котелень і є пропозиція від Міністерства – проаналізувати доцільність функціонування тих чи інших корпусів. Але про це стане більш відомо восени.


Ви планували викупити будівлю ПрикарпатТрансГазу для облаштування там великої університетської клініки, яка зараз ситуація з цією ідеєю?


Ми над цим працюємо. Кошти для цього задуму в нас також є. Наперед нічого конкретно не говоритиму, але хотіли б облаштувати там клініку на 350 ліжок. Питання важливе, до нього залучили багато інших структур. Ця місія для міста, для населення.


З якого року ви на посаді ректора медичного університету? Які найбільші досягнення окреслили б за цей час?


З 2011 року. Коли я прийшов – бюджет університету був 90 мільйонів гривень. І 30 мільйонів заборгованості по зарплатах. А сьогодні 450 мільйонів гривень і до недавнього часу в нас було ще 200 мільйонів на депозиті. Ми купили корпус на вул. Бандери, 79А. І це не просто для когось, а купили для держави, для університету зокрема.

Минулого року ми набрали на 24% більше студентів, аніж за попередній рік. Я завжди вважав, що рейтинг вишу – це кількість студентів, яка прийшла до вас вчитися. І та кількість грошей, яку ви маєте на казначейському рахунку. Якщо я приймаю якісь складні рішення – то завжди раджуся з вченою радою.

Наш пріоритет – це студент.

На сьогодні ми на п’ятому місці по державному замовленні. В цілому медичних вишів по Україні є 18. Перед нами Київ, Харків, Львів, Вінниця і ми п’яті. Всі інші вже після нас. Вважаю, що цей фактор теж багато про що говорить.

Для мене найкращий показник щодо рейтингів – то кількість студентів. В медичний коледж, до прикладу, ми теж набрали більше, ніж минулого року. Переселенців не так багато серед них. А от у вищій освіті - вже більше.

В цілому університет – це дуже складний механізм. У нас 2,3 тисячі працівників. Фонд заробітної плати в місяць на сьогодні складає 27 мільйонів. Тому все це дуже відповідально.


Багато у вас працівників з високими науковими ступенями?


Так, коли я прийшов – було 70 докторів наук, а зараз 130. Крім того, 600 кандидатів наук. Людей треба мотивувати. Я ж говорив, що ми зберегли всі соціальні виплати. Якщо молодий науковець захистив кандидатську дисертацію – і він, і його науковий керівник отримують по 10 тисяч гривень премії.

Якщо ж захистили докторську – то 15 тисяч гривень. Якщо людина стала доцентом – 5 тисяч премії, професором – 10 тисяч гривень. Написав національний підручник – 15 тисяч гривень. Цим самим ми підтримуємо та мотивуємо наших науковців.


Чи зросли цього року ціни на спеціальності?


Найдорожча – "Стоматологія". Її вартість 49 тисяч за рік. Мабуть, це найдорожча спеціальність в Франківську в цілому, але якщо глянути на стоматфакультет і яке там обладнання, то розуміємо, що ці гроші виправдані. "Медицина" у нас вартує 46 тисяч.

Ми збільшуємо вартість навчання в залежності від рівня інфляції. Усе це контролює антимонопольний комітет. Якщо порівняти з минулим роком, то дуже мала різниця в ціні, а тим більше, зважаючи на ту ситуацію, яка склалася в країні.

Одного разу я звітував у міністерстві і казав, що ціни дуже високі. І один із членів тієї комісії запитав у мене, чи аналізував я, скільки в Україні за рік придбали найдорожчих айфонів. Для мене це питання було несподіваним, відповісти я не міг. А це все має свої певні важелі і певні регулювання. Вартість нового айфону – це вартість року на стоматології.

От, на Бандери в корпусі ми зробили такий унікальний центр для прийому іспитів. Там можуть проходити іспити, а також приміщення можна використовувати як навчально-практичний центр. До нас нещодавно приїжджала заступниця міністра, то говорила, що такого в Україні ніхто не має. Там 800 метрів квадратних. Це цілий поверх для медицини і стоматології. Для стоматології там 12 станцій, де є необхідне обладнання і є можливість чітко виконувати певні маніпуляції. Це все під камерами.

Для того, щоб покращити навчальний процес, ми підписали угоду про співпрацю з лікарнею у Лисці. Лисецька лікарня стане клінічною базою нашого університету. Наші хірурги і терапевти туди зайдуть. Зараз ми там робимо навчальні кімнати, щоб наші студенти могли там вчитися. Лікарня їм за це нічого не платить, але вони натомість займатимуться лікувальною роботою.

Навпаки за лікувальну роботу працівникам доплачуватиме університет. Зате наші студенти вчитимуться бути фахівцями біля хворих. Для мене дуже важливо, щоб ми виховували медиків не по комп’ютерах. Комп’ютер ніколи не замінить пацієнта.


З яких саме країн вчаться студенти в ІФНМУ?


Найкраща співпраця у нас, безумовно, з поляками і чехами. Але в цілому у нас вчаться студенти з 60 країн. 90% у нас – то індуси.

Ми дуже обмежили навчання з арабами з різних причин, зокрема їхнє ставлення до України, нашого закону, який вони часто порушували, невідповідне ставлення до наших жінок і до навчання. Я з цим багато боровся.

Зараз у нас такі країни навчаються: Індія, Польща, Болгарія, Нігерія, Того. Звідти найбільше молодих людей, з інших країн - вже не в такій кількості. Індуси всі вступають на "Медицину", поляки - на "Стоматологію", а болгари - на "Фармацію". Для них проводять заняття англійською або українською мовами. На сьогодні, у нас понад 170 викладачів з рівнем англійської В2 і вище.

Найважливіше для нас – то ставлення до студента. У 2014 році, коли почалась війна на сході України, ми прийняли до себе 800 студентів звідти.

І до честі, жоден з них від нас не повернувся. Вони сказали, що тут найкраще ставлення і немає відкритої корупції.


Як вдається все це контролювати?


Я знаю всіх наших працівників, скільки б їх не було. Дуже часто буваю на кафедрах, особливо там, де проводять ремонтні роботи. Строго не дозволяю звідти щось красти. Але ми не наймаємо чужих людей виконувати роботи, у нас є своя ліцензована будівельна дільниця. Воно вартує мені багато здоров’я, але зате університет не переплачує.

Для кафедри мовознавства і українознавства ми зробили фантастичні умови, бо це наше рідне. На Бандери у корпусі віддали два поверхи лише під мовознавство.

Але зараз, на жаль, дуже скоротили години на вивчення мови та історії, хоча ми постійно боремося за це. Так само щодо фізичного виховання. Всі хочуть здорову націю, але і ці години теж «пообрізали».

Хоча ми єдиний виш в Івано-Франківську, що має свій закритий басейн, який працює. Також корти, футбольні поля, закриті зали для волейболу, баскетболу, важкої атлетики, боротьби. Це все для наших дітей.

А ще ми єдиний виш, де студенти мають свій актовий зал. Це на Пасічні і він повністю в їхньому розпорядженні. До дистанційного навчання вони часто проводили там концерти, збори. Там у них цілий простір. Вони також мають свої кімнати, де зберігають інструментарій. У мене фантастичні діти.


Скільки набрали студентів цього року? Яка ситуація в порівнянні з минулим роком?


Цього року згідно з ліцензійним обсягом ми можемо прийняти приблизно 1800 студентів. На іноземців зараз я не дуже розраховую і не дуже буду на них залишати місця, бо потім можна залишитися без нічого. Є ймовірність, що на перший курс вони таки не прийдуть.

У цілому нам надали таку кількість державних замовлень цього року:

  • 270 - медичний факультет;
  • 29 - педіатрія;
  • 5 - стоматологічний факультет.

Ми вже набрали 30 абітурієнтів по квотах 1 та 2: це діти-сироти та переселенці. Всі інші до 2 вересня повинні подати оригінали, тоді - зарахування. Опісля - набиратимемо на контракт.

За моїми спостереженнями, цьогоріч набір буде більший, аніж минулого року.


Агенція новин «Фіртка» чинить ворогу інформаційний спротив. Будь ласка, підтримайте редакцію!


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Понад вісім тисяч вступників планують стати студентами ПНУ

Тепер розміщений в Івано-Франківську: які спеціальності пропонує Луганський університет внутрішніх справ

Відомо, чи замінить мультипредметний тест ЗНО в майбутньому

Директор обласного регіонального центру оцінювання якості освіти пояснив, що таке мультипредметний тест


31.08.2022 Тіна Любчик 8121
Коментарі ()

19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

167
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

1606
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1160
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6554
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1784
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

2112

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

243

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

796

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

891

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1468
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

546
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1632
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1525
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

432
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3529
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3650
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7227
16.06.2025

В Івано-Франківську з 15 по 20 червня відбуватиметься Шекспірівський фестиваль, організатором якого є Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка.   

437
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

191
16.06.2025

Більше довіряють Президенту мешканці Заходу — серед них 73% довіряють Володимиру Зеленському проти 61-63% в інших регіонах.  

943
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

370
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

577