Вплив воєнних дії в Україні на водні ресурси та стан довкілля

Як війна впливає на екологію України, особливо на територіях, де тривають активні бойові дії? Яких збитків вже зазнало довкілля, зокрема на сході країни на Херсонщині та Донеччині? Наскільки тривалими можуть бути наслідки та чого варто очікувати жителям країни? Яка ситуація з станом рік, водною інфраструктурою та питною водою — більше у матеріалі.

Війна руйнує екологію країни: якими можуть бути наслідки?

Внаслідок нападу росії, на жаль, можемо констатувати факт екологічної катастрофи на території України. Окрім замінованих ґрунтів, спалених лісів та забрудненого повітря, отруюються й водні ресурси. Наслідки цього можуть бути значно серйозніші, ніж ми собі це уявляємо. Перелік захворювань, які виникають через вживання забрудненої води — величезний.

Мова про: пошкодження емалі зубів через надлишок фтору, надмірна кількість заліза в організмі, що може призвести до порушення формування кісткової тканини, загроза розповсюдження гепатиту, через бактерії чи кишкову паличку та інші інфекційні захворювання.

Воєнні дії суттєво впливають на якість водних ресурсів України, до них потрапляє велика кількість забруднюючих речовин через підриви нафтосховищ, складів паливно-мастильних матеріалів, а також через руйнування агресором інфраструктури підприємств та очисних споруд. Чого тільки вартує масштаб катастрофи підриву Каховської ГЕС російськими окупантами.

Звідки українці отримують питну воду?

Приблизно 80% питної води в Україні отримується з поверхневих водойм, зокрема, річка Дніпро є найбільшим джерелом водопостачання для українців. Тому якість води, яку ми вживаємо щоденно, безпосередньо залежить від стану водних ресурсів у річках та, значною мірою, від інтенсивності ситуації на фронті, рівня відповідальності підприємств-забруднювачів та нашого ставлення до екології. Водні ресурси страждають від забруднення промисловими та комунальними стоками, які містять важкі метали, органічні та бактеріологічні забруднювачі.

Важливо здійснювати ефективний контроль і постійно удосконалювати систему водопостачання, щоб забезпечувати громадян чистою водою, адже це має прямий вплив на здоров’я людини.

Враховуючи географічне розташування України, запаси води на її території розподіляються нерівномірно. У випадку, якщо на заході України водних ресурсів вистачає вдосталь, то на півдні та сході їх часто недостатньо для задоволення потреб мешканців та забезпечення функіонування цих регіонів. Така ситуація вимагає раціонального використання водних запасів, а також їх захисту від забруднення. Адже вода, найперше – це цінність, та вичерпний ресурс.

Що робити, аби вберегти річки?

За оцінками експертів, за роки незалежності Україна втратила приблизно 10 тисяч малих річок. Такий стан речей становить серйозну загрозу не лише для нашого довкілля, але й для всесвітньої екологічної безпеки.

Ще у 2017 році уряд прийняв рішення щодо обліку поверхневих водних об'єктів в Україні. Інформацію про стан річок та інших водойм можна отримати за допомогою інтерактивної карти "Чиста вода", в яку внесено найбільші річкові басейни України. Особливістю є те, що на карті позначені підприємства, що мають найбільший вплив на забруднення річок в кожній області. Користувач може подивитись, які саме об'єми забруднених стоків скидає кожне окреме підприємство у річки.

Для покращення стану водойм експерти рекомендують насаджувати дерева біля водойм, відновлювати затоплені землі, регулярно перевіряти гідротехнічні споруди та зміцнювати береги, щоб не допустити втрати річок. Важливо, щоб кожен розумів свою особисту відповідальність по відношенню до довкілля, бережно ставилася до природи та не забруднювала її сміттям й іншими відходами.

«Про стан річок України та шляхи його покращення»

4 жовтня у м. Звягель відбулося виїзне засідання Екологічного комітету ВРУ на тему – «Про стан річок України та шляхи його покращення». Окрему увагу на засіданні приділили впливу воєнних дій на водні ресурси України, в результаті яких до вод потрапляє велика кількість забруднювальних речовин через підриви складів паливно-мастильних матеріалів і сховищ нафтопродуктів, а також через руйнування росією інфраструктури підприємств, пошкодження і руйнування очисних споруд, потрапляння стоків у водойми та пошкодження ґрунтового покриву.

До підсумкового рішення, ухваленого комітетом, увійшли й мої пропозиції: звернутися до Прем'єр-міністра України з метою відновлення планових перевірок, зокрема об'єктів водогосподарської галузі; необхідність внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення режимів роботи водних об’єктів; рекомендація органам місцевого самоврядування посилити контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій, за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів (за створенням незаконних водних об’єктів, використанням водних об’єктів без дозвільних документів, самовільним створенням гідротехнічних споруд тощо).

Відповідальність — перш за все!

Дотримання обмежень у сфері господарської діяльності в прибережних захисних смугах, водоохоронних зонах та зонах санітарної охорони є важливим аспектом збереження екосистем водних ресурсів. Забруднення та недоцільна експлуатація цих територій можуть серйозно пошкодити природу та загрожувати якості води, яку ми споживаємо.

Щоб створити екологічно стабільний стан річок в Україні необхідно посилити відповідальність за порушення режимів роботи водних об'єктів, а також забезпечити контроль споживання водних ресурсів. Це допоможе уникнути перевищення природних можливостей водних ресурсів та їх надмірного використання.

Є регіони, де якість роботи очисних споруд та зон санітарної охорони бажають кращого, міста й райони, де відсутнє централізоване водопостачання, десь відсутні засоби для дезінфекції води. Ці й інші фактори призводять до того, що промислові і побутові відходів, які виливаються у річки, залишаються без необхідного очищення або не відповідають санітарним нормам.

Наша головна мета зараз, звісно крім перемоги над ворогом і збереження нашої країни та громадян, зберегти довкілля на рівні, що дозволятиме жити здорове життя та відбудовувати і розвивати міста зараз та після перемоги. Тому навіть сьогодні, коли начебто питання екології програє питанню збереження життя, мусимо працювати, щоб знизити негативний вплив людей, підприємств тощо на водні ресурси. З огляду на те, що вони все-таки вичерпні, а недбайливе користування шкодить довкіллю і здоров’ю. Наразі ситуація досить невтішна, адже всі ріки України потребують комплексного очищення та приведення їх екологічного стану до відповідного рівня й стану. Це фундаментальні завдання, які вимагають нашої спільної уваги та зусиль, тому продовжуватиму відстоювати важливість цього питання на рівні Екокомітету і ВРУ.


01.11.2023 Едуард Прощук 11944
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

171
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

695
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2034 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3112
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2586 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5346

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

465

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

627

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1100
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8446
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10921
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5306
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

692
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

556
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22617
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

915
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5437
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1073
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1073
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1345
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1636