Володимир Єшкілєв: Шекспір у підвалі та страчений пам’ятник: хроніки життя міського, місцями культурного

 

Світлина від Oleg M. Golovenskyy.

 

На вихідних Франківськ жив Шекспіром. Обласний театр відчинив свої підземелля задля постановки «Гамлета». Що й казати – ситуація назріла. Бо ж кажуть: якщо в театрі не ставили про принца Данського, то можна вважати, що театр й не відкривався.

 

Тепер, слава Богу, все стало на свої місця. Рука тягнеться написати банальщину. Тягнеться, дотягується до клавіатури і пише: краще пізно, аніж ніколи.

 

Але це все абстракції, головне ж сама постановка.

 

Щоб там не тринділи злобні прихильники архаїки, треба віддати належне директору театру режисеру-постановнику «Гамлета» Ростиславу Держипільському. Лідер місцевих служителів Мельпомени підійшов до справи концептуально. Задля належної презентації уперше в історії задіяли підвал. Великий, прикольний та – о радість! – теплий. Для піару підкреслили, що приміщення знаходиться не де небудь, а під колишнім цвинтарем.

 

Після цього вже нікого не здивувало, що у п’єсі не буде ані Гораціо, ані Гільденстерна з Розенкранцем. Щоправда, хтось дуже вумний згадав, що останніх двох Стен Мітчелл називав «яйцями шекспірівської драми». Але ж хіба то в яйцях справа? Питання риторичне.

 

Замість чуваків з довгими іменами до постановки ввели трьох чорних, наче ворони, богинь помсти (Галина Баранкевич, Надія Левченко та Олеся Пасічняк). Вони ж, сподіваюся за задумом режисера, узяли на себе левову долю драматичного секс-навантаження. В ролі родзинки виступила Ірма Вітовська. Себто в ролі міз Марпл – міз Марпл. Або ж Леся в ролі Лесі, а Рома… Нехай буде в еміграції. Якось так. Неважливо.

 

Один сивий дядько, що сидів на гальорці, сказав, буцім-то актор, що грав братовбивцю Клавдія (Юрій Хвостенко), підозріло подібний на мера міста (присутнього на виставі з квітами і дружиною). Дядькові привиділось. Он, мені Лаерт (Іван Бліндар) нагадав Джона Сноу з «Гри престолів». Й що з того? Скажімо, Даніель Ходовецький уявляв данського короля бородатим піратом. А у Держипільського він без бороди і живчик. В кожного, перепрошую, свої мухи.

 

Як зазвичай пишуть в рецензіях, «щиро порадували» київські актори – Дмитро Рибалевський (Полоній) та Анастасія Блажчук (Офелія). Перш за все, порадували своєю динамікою. Своїми самовідданими переміщеннями вони переконали всіх, що простір підвалу сценічно освоєно на сто двадцять вісім відсотків. До кінця дійства усі актори були перемазані підвальним брудом, але на Рибалевському і Блажчук (а ще на Хвостенко) його було чи не найбільше. І лежав він на їхньому одязі якось театральніше (а, може, відповідальніше і чесніше), аніж на лахах решти виконавців.

 

А простір підвалу дякував їхнім скаженим пересуванням, відзиваючись на приколи освітлення такими інфернальними тінями, що й лондонський «Глобус» б позаздрив, якби свого часу не згорів. Тіні рухалися підлогою і стелею, повзали обличчями глядачів, жили своїм цікавим і моторошним життям. В них було до фіга метафізики. Просто до фіга.

 

Метафізичного не бракувало. Зовсім. Колишній цвинтар пробився до підвальної постановки загоном студентів четвертого курсу у чорних рясах з каптурами – «хором зомбі». Вони не давали публіці забувати про концепцію і зі своєю функцією вправлялися на всі дванадцять балів – тупотіли, підстрибували та ходили вервечкою туди-сюди. Вищий клас.

 

Взагалі, концептуалізм – річ серйозна та чревата сюрпризами. Про що й нагадала музика Романа Григоріва та Іллі Разумейка. Появу норвежців Фортінбраса вони супроводили мелодіями ромів. Оце вже фішка. Ще, напевне, ніхто не закінчував «Гамлета» вторгненням до Данії циганського табору. За це композиторам наша окрема і тепла вдячність.

 

Задля доречності (та сценічної правди-матки) варто було б модифікувати й останні слова Фортінбраса (Євгеній Холодняк) про чотирьох капітанів. Нехай би на поміст покійного месника піднімали чотири барони з цепурами на шиях. І «гей, зальотниє!»

 

Попри всі експерименти та помилки в артикуляції, постановка подарувала глядачам позитивний настрій. Це – головне. І най вибачають нас усіх цвинтарні мешканці, якщо вони ще там лишилися.

 

А в київській театральній тусовці, телефонують кияни, сьогодні дві головні теми - Авдіївка та франківський Гамлет... Причому Гамлет не на другому місці...

 

Світлина від Oleg M. Golovenskyy.

 

Світлина від Миколи Ковальчука.

 

Ще однією фішкою культурницького життя міста (цього разу сумною) стали чутки про знесення (чи то перенесення) симпатичного пам’ятника на вулиці Страчених, одного з небагатьох направду стильних арт-об’єктів нашого знівеченого забудовами та саморобними монументами міста.

 

Цього разу плановане варварство аргументують тим, що якісь добродії та добродійки буцім-то категорично невдоволені відсутністю на монументі обличчя.

 

Дана обставина дозволяє віднести цю історію вже не до культурних хронік, а, можливо, до анналів українського ідолопоклонства. Дивно, що у християнському місті люди як хліба прагнуть пам’ятних знаків для шанування саме з обличчями.

 

Здавалося ті часи, коли обличчя (у поганстві – зрима ознака присутності душі) було потрібне для одухотворення або оживлення предмету, давно минули. Потреба, очевидячки, нікуди не зникла від тієї доби, коли племінні люди, перш аніж намастити священні дерева приношеннями, вирізали на стовбурах носи та очі. Зрештою, японці й досі малюють на кораблях і човнах очі, без яких, за повір’ями тамтешніх язичників, судну не можна давати ім’я.

 

Але ж ми не вважаємо себе нащадками грізної богині Аматерасу.

 

Релігійна аргументація в тому плані не дає переваги тим, хто намагається поєднати «зовнішнє християнство» з «внутрішнім язичництвом». Відомо, що християнська ікона або мозаїка з ликами несе зовсім іншу функцію, аніж різьблені або литі зображення обличчя. Вона не притягує до себе погляду, як ідол, а випромінює світло (в тому рахунку й духовне) у «зворотній перспективі» (як відомо освіченим людям, зокрема з праць мистецтвознавців Вульфа, Грюнзенна, Лазарева, Аверінцева, філософа отця Флоренського). Зрештою, всі ці проблеми були вирішені за сивої давнини, ще на початку дев’ятого століття, коли соборна Церква тріумфувала над іконоборцями.

 

Цікаво, між іншим, а хто з теперішніх «активістів» перечитував праці святих Феодора Студита та Іоанна Дамаскіна про шанування зображень? Або ж, страшно сказати, цілий Догмат про шанування святих ікон, прийнятий Трьомастами шістдесятьма сімома отцями Сьомого Вселенського собору 787 року? У Догматі, до речі, йдеться про вичерпний перелік «чотирьох основ зображення» - посуд, одежу, стіни та дошки. Варто ознайомитися, навіть для збільшення загальної ерудиції. В інтернеті є повні переклади з грецької.

 

Ще одним міркуванням окремих малоосвічених любителів «конкретної образності» (та, паралельно, вуличного пліткарства) є віднесення нефігуративного мистецтва до «єврейських художніх практик». Цим людям, перш за все, варто прослухати кілька лекцій з мистецтвознавства та продивитися довжелезні переліки єврейських митців, які і в живописі і в скульптурі і в ювелірній справі зовсім не відрікалися від зображення людського тіла. А ще можна почитати трохи мудрих книжок. Проте це лише для тих, хто знає всі літери.

 

Втім, коли говориш з людьми, виникає враження, що освічена спільнота Франківська опинилася в меншості. Протести фахових скульпторів і архітекторів тонуть у хорі «простих людей», які прагнуть щоби пам’ятники були їм «зрозумілими». Думаю, що не варто опиратися суспільній стихії. Зрештою, саме громаді вирішувати, що має стояти на вулицях міста. Нехай щойно поставленому на Січових Стрільців Гомеру Сімпсону побудують подібного ж «братика» на вулиці Страчених.

 

Адже дика демократія полягає саме в тому, щоби некваліфікована більшість (вулиця) перемагала кваліфіковану меншість (експертний салон). А до цивілізованої демократії нам, судячи зі всього, ще сім Майданів і сімнадцять майданчиків.

 

Світлина від Oleg M. Golovenskyy.

 

 

Володимир ЄШКІЛЄВ, для Фіртки


05.02.2017 2226 3
Коментарі (3)

Wasyl Ryba 2017.02.06, 01:57
ТУТ ВИДНО РУКУ Буковельскої тусовки, бо тепер голреж все буде казати, шо я би вам Гамлета показав, але він такий лише в Франковім у підвалі й під цвинтаром католицким. І всі (!) тусовщики мусіт будут їхали до нас!
Володимир Гарматюк 2017.02.06, 14:38
Та най би їхали до нас, адже на це останнім часом працює вся міська кабінетна тусовка? Навіть некабінетна на чолі з Сімпосном.
Wasyl Ryba 2017.02.07, 01:59
МР з сего буде мало мати. се буде тур вих-дня з 2 ночами на Буковелю і автобусом на "Гамлета
08.10.2025

На Івано-Франківщині звалища твердих побутових відходів давно перестали бути лише екологічною проблемою. Вони перетворилися на осередки судових суперечок, соціальних драм і тендерних скандалів.    

238
05.10.2025
Вікторія Матіїв

Про практичну роботу саперів, підготовку, небезпечні знахідки та виклики, з якими стикаються у гірських районах та зоні бойових дій, журналістка Фіртки поспілкувалась із начальником відділення піротехнічних робіт частини піротехнічних робіт, підводного та гуманітарного розмінування Євгеном Ткачуком.

551
02.10.2025
Тетяна Дармограй

Представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий в інтерв'ю Фіртці розповів про роботу інституції, візити у громади та проблеми, з якими стикаються ветерани.  

2419
30.09.2025
Діана Струк

Про те, як проходили вибори нового ректора КНУВС, використання штучного інтелекту в навчанні, запоруку успіху та чому університет має стати дослідницьким, переможниця виборів на посаду ректора Валентини Якубів розповіла журналістці Фіртки.

4381 2
28.09.2025

Фіртка дослідила, як стерилізація, притулки та правила впливають на життя міста.  

1912
24.09.2025
Павло Мінка

Останнім часом медіа дедалі частіше повідомляють про екологічні проблеми на Івано-Франківщині, що турбують місцевих жителів і змушують замислитися про стан довкілля.  

1100

«Наталка Полтавка» в стилі «реп» і «рок» від Івано-Франківського облмуздрамтеатру. Правда, круто, як на Бродвеї, світовий рівень? Чи ви за класику?

2547

"Творча еволюція" - трактат Анрі Бергсона, який важливий для прочитання митцям перш за все. Трактат отримав світове визнання в формі Нобелівської премії, спробуємо визначити, що саме там є такого визначного. 

484

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

1516

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

1452
05.10.2025

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 30-50% усіх випадків раку можна запобігти завдяки здоровому способу життя, зокрема правильному харчуванню.  

5340
30.09.2025

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

694
27.09.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

2887
04.10.2025

Реліквію зберігатимуть у Відпустовому центрі блаженного священномученика Симеона Лукача, що в селі Старуня.

1556
30.09.2025

Свята реліквія зберігатиметься у підземній базиліці блаженного священномученика Симеона.  

1976
26.09.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

2950
19.09.2025

Протягом 20-21 вересня в селі Погоня, що на Івано-Франківщині, відбудеться ювілейна 30-та Міжнародна проща вервиці за мир в Україні, припинення війни та за всіх військових.  

1774
03.10.2025

Фільм розповідає про унікальне сходження українських військових ветеранів на найвищу вершину Африки — гору Кіліманджаро.

836
07.10.2025

Вкотре вибори в Чехії стали по суті вибором між минулим і майбутнім.  

283
02.10.2025

І Україна, і Європа спостерігали за передвиборчими перегонами в Молдові, які завершилися власне виборами минулої неділі, 28 вересня, з певною тривогою.

654
29.09.2025

"Сьогодні, коли тиранія знову загрожує Європі, ми й наші союзники разом підтримуємо Україну, щоб стримати агресію та забезпечити мир", — сказав Король Великої Британії Чарльз III 17 вересня в Лондоні на вечері на честь державного візиту президента США до Британії, пильно дивлячись на президента США.

960
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

1372