Вloomberg: перекачування СО2 глибоко під воду може допомогти Кореї досягти "чистого нуля"

Газова платформа Donghae у морі. Джерело: Корейська національна нафтова корпорація


За тридцять шість миль від узбережжя Південної Кореї газове родовище Donghae вичерпується. Коли його закриють наступного року, його трубопровід до порту Ульсан може працювати у зворотному напрямку, створивши перший великий азійський резервуар із захопленням вуглецю шляхом впорскування CO2 в скелю під дном моря.

План передбачає щороку зберігати 400 000 тонн викидів вуглекислого газу протягом 30 років, починаючи з 2025 року. Це був би перший великий проєкт Південної Кореї щодо захоплення та зберігання вуглецю (CCS) і міг би стати одним із найбільших у світі.

Але це дорога робота. Ідея зберігання СО2 на виснажених газових родовищах давно стала метою нафтових компаній та інших галузей промисловості, які шукають спосіб компенсувати свої викиди, коли уряди припиняють роботу "забруднювачів". Але витрати зазвичай роблять це непрактичним.
Поки Південна Корея зобов'язується бути вуглецевонейтральною до 2050 року, KNOC буде використовувати порожній резервуар, щоб спробувати продемонструвати, що система може працювати.

"Збір і добування CO2 стане дедалі важливішою технологією для досягнення нами вуглецевої нейтральності до 2050 року", - сказав Лі Хосеоб, керівник групи департаменту CCS KNOC. "Життєздатність проєкту у Східному морі доведе, що він може значно знизити вуглецевий слід країни".

Станом на 2020 рік, згідно з даними Глобального інституту CCS, який сприяє впровадженню цієї технології, ​​в усьому світі встановлена ​​потужність CCS складає лише близько 40 мільйонів тонн на рік.

Міжнародне енергетичне агентство заявило, що CCS повинен буде відігравати "головну роль" у переході до чистого нульового рівня викидів.

Розвинені країни, включаючи США та нафтові компанії, такі як Exxon Mobil Corp та Royal Dutch Shell Plc, пропонують масштабні проєкти CCS як спосіб компенсації викидів.

Спеціальний уповноважений Президента США з питань клімату в Адміністрації Президента Джон Керрі заявив, що "існує величезний інтерес" до цієї технології, тоді як Японія включила її до національного плану "нульових викидів вуглецю" до 2050 року.

У листопаді уряд Великобританії оголосив про план інвестування 1 мільярда фунтів стерлінгів (1,4 мільярда доларів) для будівництва чотирьох проєктів концентрації та кластеру CCS для виведення 10 мільйонів тонн CO2 до кінця десятиліття.

У США Valero Energy Corp. та BlackRock Inc. планують розробити промислову систему трубопроводу для захоплення вуглецю та камеру зберігання з початковою потужністю 5 мільйонів тонн СО2 на рік.

План Південної Кореї допомагає "геотехнічній стабільності", оскільки перекачування СО2 у підземні шари гірських порід врівноважує втрати видобутого газу, заявив Квон Ікюн, професор геоекологічних наук з Національного університету Конгджю, який працює над техніко-економічним обґрунтуванням Дунхае.

Цей метод раніше використовувався енергетичною галуззю для витіснення сирої нафти або газу з пластів шляхом перекачування СО2.

"Зберігання CO2 насправді допомогло б стабілізувати тиск, тому це гарне місце для першого в країні проєкту CCS", - сказав Квон. Родовище Донхе відкрили у 1998 році.

Успіх проєкту визначить швидкість інвестування та розгортання кампанії по всій Південній Кореї, яка прагне мати до 2023 року щороку на континентальному шельфі 4 мільйони тонн ємності для зберігання CO2.

Південна Корея, дев'ята у рейтингу держав за величиною викидів парникових газів, має менше ніж 1% населення світу, але виробляє близько 1,7% викидів СО2.

З огляду на те, що її економіка значною мірою покладається на такі галузі, як металургія та нафтохімія, експерти кажуть, що досягнення нульового значення викидів СО2 до 2050 року є непростим завданням.

Переобладнання офшорної газової платформи виправдовує витрати, оскільки це дає можливість повторно використовувати наявні підводні трубопроводи та вирішити дорогий процес пошуку та розробки альтернативної ділянки в країні. KNOC збирав би CO2 із заводів, у тому числі з нафтохімічної та нафтопереробної промисловості, на іншому кінці трубопроводу в Ульсані.

Навіть маючи ці переваги, вартість залишається високою. Видобуток вуглецю коштує від 60 до 70 доларів за тонну і повинен опускатися нижче 30 доларів, щоб технологія стала більш широко впровадженою, за словами Рю Хо Чжун, головного дослідника Корейського інституту енергетичних досліджень.

Уряди повинні допомогти у фінансуванні проєктів, які залучають приватні компанії, щоб довести технологію та знизити технічні витрати, заявив Квон з Національного університету Конгджу.

Перетворення старих газових родовищ у сховища для запасів вуглецю може мати сенс для країни з високим рівнем технічного потенціалу, але це не буде “срібною кулею”, сказав Террі ван Гевельт, доцент з екологічної стійкості в Університеті Гонконгу. Він вимагає політичної волі уряду та інших зацікавлених сторін, щоб стати вуглецевонейтральними, сказав він.

Інші проблеми включають забезпечення безпечного транспортування та утримання CO2, а це означає, що сховище може протистояти землетрусам, геологічним руйнуванням та витокам зі старих газових свердловин.

Скептики стверджують, що ці витрати та проблеми можуть продовжувати заважати системі ставати комерційно життєздатною.

"CCS схожий на єдинорога, який живе лише в нашій уяві, оскільки це дорого і ризиковано", - сказала Кім Джисеок, спеціаліст з питань клімату та енергетики в Грінпіс у Сеулі. "Зосередження уваги на розширенні відновлюваної енергетики буде більш ефективним способом наближення до нейтральної вуглецевої енергії".

Морська газова платформа Donghae. Джерело: Корейська національна нафтова корпорація

Але оскільки уряди підвищують покарання для компаній, які не змогли зменшити або компенсувати забруднення, рівень витрат, ймовірно, зміниться, зробивши CCS більш привабливим.

"Головною метою CCS є виділення вуглекислого газу, але це також має на меті збереження економічної конкурентоспроможності", - сказав Ю Дунхен, старший науковий співробітник Корейського інституту енергетичної економіки. "Це буде неймовірно важливою технологією в наших перегонах до нульової точки".

за матеріалами Вloomberg


18.05.2021 1314
18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

1157 1
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

568
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1879
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1565
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1520 2
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1363

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

687

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

648

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

896

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1979
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

336
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1369
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

837
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

319
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1537
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1121
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1717 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

520
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

746
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1327
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1641
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1131