Вкрали безтурботне дитинство. Що та як пояснювати дітям про війну — поради психологині

Діти — одна з найуразливіших та беззахисних категорій цивільного населення під час бойових дій. 

Наукові дослідження свідчать, що коли стрес є передбачуваним і очікуваним, він менше впливає на людський організм. І відповідно — чим більше ми говоримо з дітьми та не замовчуємо проблеми, тим більше їхній стрес та страх є контрольованим, і тим легше вони можуть впоратись зі своїми емоціями та їхніми наслідками.

Саме тому з дітьми потрібно говорити про все: війна — не виключення.

Журналістка Фіртки поспілкувались з головною психологинею благодійного фонду «Діти Героїв», що опікується дітьми які втратили одного або обох батьків під час війни, Мартою Білик про те, як розмовляти з дітьми про війну та її наслідки, не травмувавши їх, як допомогти дитині впоратись з втратою рідної людини та як адаптуватись до життя в новому середовищі.


Подаємо пряму мову:


Російська армія підступно вторглась на територію України. Триває війна, яка не лише руйнує житлові будинки та інші об'єкти інфраструктури, а й забирає близьких людей.

Чи потрібно пояснювати, що відбувається, якщо дитина не запитує?


Насамперед потрібно зрозуміти, чому дитина не запитує про війну.

Тут причин може бути багато:

— дитина ще занадто маленька;

— сім’я швидко виїхала за межі країни й в побуті ніде не звучить тема війни (або ж дитині взагалі назвали іншу причину виїзду);

— тема війни табуйована в домі, люди поряд живуть так, ніби нічого не відбувається;

— всі довкола і так без перерви обговорюють теми пов’язані з війною;

— дитина вже пробувала щось розпитувати, але її питання ігнорувалися, їй відповідали щось вигадане, вона стикалась з агресивною реакцією на свої запитання;

— у родині загалом не прийнято щось пояснювати чи проговорювати дітям, або ж немає довірливих стосунків;

— дитина старшого віку — і всі відповіді на запитання знаходить у друзів чи в гаджеті.

Пояснювати однозначно потрібно, як і просто більше розмовляти з дітьми. А ось вже, що говорити, залежить від віку дитини, наскільки близькою є до неї війна (перебування під обстрілами, життя в окупації, втрата когось з рідних чи друзів), наскільки емоційною та тривожною є сама дитина.


А як говорити з дітьми про війну та її наслідки, не нашкодивши їм?


Велике значення має в якому емоційному стані є людина, що розповідає про події. Адже часто діти (та й дорослі також) чують не самі слова, а переймають емоції співрозмовника.

Дорослі (батьки, родичі, викладачі) є тими, хто допомагає дитині відчувати безпеку та впевненість, на них можна опертися. А коли ці дорослі самі тривожні, перелякані, у відчаї, песимістично бачать ситуацію — то дітям це одразу передається. І тоді зрозуміти, прийняти, адаптуватися до подій дитині стає в рази важче.

З іншого боку, якщо дорослий повністю закриває свої переживання та емоції від дитини, то і дитина не може зрозуміти як їй обходитись зі своїм світом переживань.

Подавати інформацію найкраще спрощено, відповідно до віку дитини. Якщо найменшим підійдуть мультфільми, казки, історії, то з віком дитина потребує вже більше пояснень.

Також бажано не «перестаратись» та не розказати дитині того, що по віку їй краще не знати.

Оптимально йти за запитаннями дитини, які не можна залишати без відповіді та дати зрозуміти, що її відповідальності чи вини в тому, що відбувається довкола точно немає.

Наскрізною канвою розмови з дитиною має бути посил від дорослого «Я є поруч, ти в безпеці, ми робимо все, щоб максимально бути в безпеці, війна закінчиться, я вислухаю та допоможу з усіма твоїми страхами та переживаннями, усі твої емоції є нормальною реакцією на ненормальні події».

Більше читайте у матеріалі: «Не підсилювати страхи та тривоги». Як говорити з дітьми про війну?


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Війна: як пережити смерть рідних

«Найголовніші ліки — розмова та підтримка». Як протистояти страху та паніці під час війни

«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці

Як зберігати холодний розум під час війни: поради українки, яка стала свідком російської агресії


12.09.2022 8047
Коментарі ()

07.08.2025
Лука Головенський

Про історію блаженної Едігни нам вперше в інтерв’ю розповів отець Володимир Війтович, настоятель головного Храму УГКЦ в Мюнхені.

303
05.08.2025
Тетяна Ткаченко

Журналістка Фіртки поспілкувалася з учасниками івано-франківського гурту LaBlur, які розповіли, як зароджувався їхній колектив, чому музика — це їхній порятунок та як вони поєднують творчість із благодійністю.  

524
31.07.2025

Фіртка неодноразово викривала проблему булінгу в школах Івано-Франківської області. У продовження теми ми поспілкувалися із нальником Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Сергієм Безпалько та дитячими психологами.    

557
30.07.2025
Олег Головенський

Фіртка поспілкувалася з Олександром Красовицьким —письменником та видавцем, генеральним директором та власником харківського видавництва «Фоліо».   

2819 14
28.07.2025
Павло Мінка

Фіртка розповідає, як незаконні заправки та контрафактне виробництво пального загрожують економіці й безпеці регіону.  

2080
22.07.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура бореться з незаконним захопленням лісів, але корупція гальмує справедливість.  

1122

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

162

Існує такий народний вислів: «в церковному календарі кожен день свято» і це частково правда, а частково ні. Використання цього виразу звучить як висміювання релігійної традиції.

255

Найперше в цій історії із законом, що позбавив антикорурційні органи «незалежності», тішать молоді люди, які протестують. Щирі, світлі, небайдужі, впевнені своїй правоті…

902 1

Протягом своєї історії християнство завжди використовувало найсучасніші на той час технології для проповіді Євангелія.  

515
04.08.2025

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

412
25.07.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

2278
21.07.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

549
01.08.2025

На вихідних, 2-3 серпня, відбудеться XIII Всеукраїнська Патріарша проща до Крилоса.  

301
28.07.2025

У селищі Делятин на Івано-Франківщині відбулася знакова для громади подія — освячення храму Всіх Святих Українського Народу.  

831
21.07.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

478
17.07.2025

На Прикарпатті готуються до щорічної Всеукраїнської Патріаршої прощі до Галицької Чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі. Проща відбудеться 2-3 серпня.  

1127
04.08.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

36855 1
07.08.2025

фото: РБК Президент України Володимир Зеленський посів друге місце в рейтингу світових політиків за позитивним сприйняттям у США. Вище тільки Папа Лев ХІV. Про це повідомляє Фіртка з посиланням на дані опитування Gallup. Серед 14 відом

270
05.08.2025

Росія продовжує втрачати позиції на європейському газовому ринку, де домінувала з ще радянських часів.

448
02.08.2025

Президент США Дональд Трамп заявив про кількість втрат росіян у 2025 році.  

480
25.07.2025

263 народні депутати підтримали законопроєкт, зокрема — дев’ятеро з Івано-Франківщини. Хто і як голосував, і якою була їхня реакція згодом — розповідає Фіртка.

2038 1