У вівторок, 21 серпня, у віці 62 років перестало битися серце у Миколи Гульчія – заслуженого лікаря України та Прикарпаття, доктора медичних наук, головного лікаря київського міського клінічного ендокринного центру.
Його прізвище нещодавно було внесено світовою асоціацією ендокринологів-хірургів в десятку найкращих спеціалістів світу.
Сумну звістку оприлюднила у мережі завкафедри інфекційних захворювань Національного медичного університету імені О.О.Богомольця Ольга Голубовська.
«Хочу висловити глибокі співчуття родині і всім працівникам центру…Це непоправна втрата ... Важко усвідомлювати, що такими молодими з життя йдуть люди, для яких професія лікаря була покликанням всього життя. Саме Микола Васильович ініціював створення київського міського центру клінічного ендокринного центру, усі відділення якого – унікальні. Він боровся з кожним прийдешнім керівництвом міста за збереження центру і піддавався інформаційному цькуванню за те, що не хотів віддавати приміщення, в якому лікували людей, під особисті комерційні потреби чиновників. Завдяки застосуванню в своїй практиці новітніх методів доопераційної діагностики та хірургічного лікування злоякісних новоутворень, він врятував життя тисяч людей. Він був з тих хірургів, які не поспішали різати, і якщо була можливість зберегти життєвоважливий орган - він боровся за пацієнта, а не за операцію».
Співчуття також висловила Ольга Богомолець, голова Комітету ВР України з питань охорони здоров’я.
«Перестало битися серце Миколи Васильовича Гульчія – заслуженого лікаря України, доктора медичних наук, головного лікаря київського міського клінічного ендокринного центру. Його прізвище нещодавно було внесено світовою асоціацією ендокринологів-хірургів в десятку найкращих спеціалістів світу. Хочу висловити глибокі співчуття родині і всім працівникам центру. Це непоправна втрата.
Важко усвідомлювати, що такими молодими з життя йдуть люди, для яких професія лікаря була покликанням. Саме Микола Васильович ініціював створення київського міського центру клінічного ендокринного центру, усі відділення якого – унікальні. Завдяки застосуванню в своїй практиці новітніх методів доопераційної діагностики та хірургічного лікування злоякісних новоутворень, він врятував життя тисяч людей. Вічна пам’ять Миколі Гульчію — чудовому фахівцю, професійному хірургу, відданому керівнику».
Колеги Миколи Васильовича не можуть отямитися від страшної звістки. Вони характеризують його, як талановитого хірурга, котрий повністю віддавався своїй справі – порятунку людей.
Що цікаво, він не любив наради, мовляв, це марнування часу, а пацієнтові потрібна реальна допомога. Про це Микола Васильович розповідав в інтерв’ю в 2016 році.
«Намагаюся думати лише про те, як зарадити пацієнтові. Він прийшов до мене по допомогу, а отже, ми з ним в одній зв’язці. У нас із ним одна спільна справа. Тому досить рідко відволікаюся на сторонні речі. І саме тому страшенно не люблю нарад. Це марнування часу. Кажу своїм співробітникам: ви приходите на роботу, щоб лікувати хворих, а не сидіти на нарадах. Коли людина на нараді, вона не лікує пацієнтів. Кожен має робити свою справу й не заважати колегам….», – казав Микола Гульчій.
за матеріалами ЗМІ
Довідково:
Микола Васильович Гульчій народився в с. Коса-Річка, Пермської області, Росія 10 лютого 1956 р.
У 1971- 1975 рр. навчався в Івано-Франківському медичному училищі (диплом з відзнакою, кваліфікація – фельдшер).
1975 – 1981 рр. – Київський медичний інститут (кваліфікація – лікар).
1996 р. – Заслужений лікар України.
2008 р. – Присуджено науковий ступінь доктора медичних наук по спеціальності ендокринологія, хірургія.
2011 р. – Нагороджений орденом «За заслуги ІІІ ступеня» Указ Президента України.
2012 р. – Присвоєно вчене звання доцента кафедри хірургії та проктології.
Лікар хірург вищої категорії. Автор 86 наукових та навчально-методичних праць. Автор 20 патентів.
