Вілли і пансіонати старої Гуцульщини. Купелевий курорт доктора Матушевського в Яремче

 

Яремче - відомий відпочинковий центр Гуцульщини – з середини 30-х років минулого століття почало позиціонувати себе як бальнеологічний курорт. Навіть на поштових листівках та конвертах ставили спеціальний штемпель: «Uzdrowisko kapele. Solankowe borowinowe inhalatorium». І все це завдяки старанням людини - лікаря найвищої кваліфікації Йозефа Матушевського (1900 – 1983).

 
 
 
Засновник бальнеологічного курорту в Яремчі доктор Йозеф Матушевський.
 
Засновник бальнеологічного курорту в Яремчі доктор Йозеф Матушевський.
 
Колектив купелевого курорту доктора Матушевського.
 
Колектив купелевого курорту доктора Матушевського.
 
Пам Пам'ятна дошка на гімназії в Поляниці. Пам`ятник доктору Йозефу Матушевському в Поляниці на Дальнім Шлезьку.
Пам`ятник доктору Йозефу Матушевському в Поляниці на Дальнім Шлезьку.
 
 

КУРС продовжує цикл публікацій про вілли і пансіонати Гуцульщини, збудовані до Другої світової війни. Ці унікальні дерев'яні, рідше кам'яні, споруди поєднували здобутки тогочасної європейської архітектури з самобутнім гуцульським народним стилем. Витончені, елегантні, неповторні, вони або не пережили воєнного лихоліття, або ж виявилися чужими й непотрібними в радянську епоху. Але залишилися документи, світлини, людські історії… 

 

Цікаво, що водолікувальний заклад в Яремчі, тоді ще присілку села Дори, функціонував ще в XIX столітті. Газета «Kurjer Stanislawowski» 18 червня 1899 року писала: «В селі вже четвертий рік діє водолікувальний заклад доктора Градера зі Станіслава». Навесні 1914 року в пресі з’явилось повідомлення, що пан Градер продав свою водолікарню Ебергардту, і той приступив до запровадження в лікувальному закладі соляних ванн. Та розвитку бальнеології в Яремче завадила Перша світова війна.

 

Тільки в середині тридцятих років ХХ століття доктор медицини Йозеф Матушевський зумів побудувати в Яремчі один з найсучасніших в країні бальнеологічних закладів. Ця чудова двоповерхова будівля з чотирма величними колонами на фасаді зведена в самому центрі містечка поблизу тодішньої школи (зараз дитяча турбаза «Прут») на місці нинішньої РЕМ в 1936-1937 роках за проектом місцевого архітектора Макса Цукера. Загальна площа забудови становила 420 м кв.

 

Мур фундаменту виконаний з колотого каменю на цементі, стіни з тесаного дерева, дах покритий черепицею, а частина на терасі – з оцинкованої бляхи. В приміщенні було 18 «одинарних купелевих кабін», 2 великі кабіни, 2 – для лежання, 4 душові, два коридори. На першому поверсі розмістилися 2 ординаторські для лікарів, 2 службові кімнати, 2 допоміжні приміщення, туалети. Тут був інгаляторій з 14-ма спеціальними апаратами. Підлоги дубові, протравлені оліфою і лаковані. В купелевих кабінах підлога з керамічних плиток, стіни до висоти 1,50 м покриті спеціальною гумою. Освітлення було електричне, ванни емальовані, кислотовідштовхуючі.

 

Цілющу соляну ропу доставляли з Делятина. Її зберігали в бетонному збірнику в дворі закладу і закачували в кабіни насосом.

 

Поряд з головним будинком збудували цегляну котельню з котлом марки Zontauer - Stefanauer Akcien Gesellschaft для нагрівання води. Тут же зведений господарський будинок, де знаходилась пральня і службові приміщення. Стоки відправлялись до очисника «Imhoffa».

 

Цілющі грязі для бальнеологічного закладу доставлялись з Черче, де й сьогодні працює унікальний на Прикарпатті грязевий санаторій.

 

Теплими соляними купелями та грязями в закладі Матушевського лікували ревматизм, захворювання шкіри, гінекологічні хвороби та ін. В інгаляторії, куди під тиском розпиляли суміш соляної ропи чи напари цілющих гірських трав та ефірних олійок, лікували хронічні катари носа, запальні процеси горла, гортані, трахеїв, бронхів, легенів. Особливий підхід у д-ра Матушевського був для лікування бронхіальної астми.

 

Як повідомляв відомий варшавський туристично-курортний альманах, заклад купельовий лікаря Й. Матушевського працював круглорічно. Вартість лікування – 7 злотих з особи за день без обмежень перебування. Державні службовці, службовці самоврядування, пенсіонери, військові і їх родини отримували 35% знижки. Лікарі звільнені від оплати.

 

Про лікаря Й. Матушевського й нині в Делятині та Яремчі ходять легенди. Він вилікував і врятував життя сотням місцевих мешканців. Цього феноменального лікаря в 1939 році з приходом радянської влади не тільки не відсторонили від праці, а й навіть призначили головним лікарем курорту Яремче.

 

Йозеф Матушевський народився 9 листопада 1900 року в Яземій Тернопільського воєводства. В 1930 році завершив навчання на лікарському факультеті університету Св. Казимира у Львові. В 1931 році був скерований лікарем до Делятина Надвірнянського повіту. Тут працював в повітовому Осередку Здоров’я і приймальні матері та дитини під керівництвом д-ра Ходоровського, який одночасно вважався лікарем дільничним і колійовим  -залізничним. Будівля, де трудився д-р Й. Матушевський, збереглася (тепер тут знаходиться Катехитична школа ім. Блаженномученика Симеона Лукача). Філіал Осередку Здоров’я розташовувався в селі Білі Ослави. Однією з функцій цієї інституції було попередження інфекційних хвороб, туберкульозу. В «Щоденних рапортах польської поліції» знаходимо запис: «В гміні Білі Ослави лікар районний д-р Йозеф Матушевський підтвердив 9 випадків захворювання мешканців на плямистий тиф. Випадків смерті досі не було. На думку д-ра Матушевського, потрібно доставити хворих до повітової лікарні в Надвірній для лікування та ізоляції».

 

З 1935 року д-р Й. Матушевський працює в Яремчі. Про його особисте життя цього періоду відомості лаконічні: любив бджіл, вулики доглядав місцевий житель Микола Німчук, лікар мріяв зайнятися ще й апітерапією. Одружився пізно, вже за сорок, з дочкою власника пансіонату в Яремчі пана Прокоповича. Микола Німчук розповідав, що речі лікаря – а він збирався покинути містечко – забрали в серпні 1943 року ковпаківці. Тільки влітку 1944 року д-р Й. Матушевський з дружиною виїхав в Угорщину, до Будапешта, а звідти до Польщі. Спочатку осів в Криниці, згодом переїхав до Поляниці на Дальнім Шлезьку. Тут він був керівником курорту. Працював разом з німецьким лікарем, який залишився в Польщі, - д-ром Генріком Шхлехтом.

 

Про д-ра Й. Матушевського ксьондз Йосеф Заточ-Прзітовський сказав так: «Великий ідеаліст, дуже ревно займався хворими. Проводив життя спартанське. Своїми коштами збудував в Яремчі купальні солянкові і грязеві».

 

Вже радянські часи багато яремчанців, які потребували лікарської консультації, правдами і неправдами їхали до Польщі і отримували від д-ра Матушевського добрі поради і дієву допомогу. Після смерті лікаря колишній яремчанець, директор бібліотеки медичної академії у Вроцлаві Лешек Баргів написав біографічну книгу про відомого доктора.

 

Йозеф Матушевський і в своїй новій батьківщині став знаковою постаттю. У Поляниці на Дальнім Шлезьку його ім’ям назвали одну з головних вулиць і міську гімназію. Нещодавно цьому лікарю тут відкрили пам’ятник – без п’єдесталу: бруківкою крокує доктор Матушевський, в правій руці капелюх, піднятий вітальним жестом, а в лівій – лікарський саквояж… Доктор і досі поспішає на виклик - рятувати людей.

 

Світлана Флис, краєзнавець, КУРС


08.09.2014 3786 0
Коментарі (0)

11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

178
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

698
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2035 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3113
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2587 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5350

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

466

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

629

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1103
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8448
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10922
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5307
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

695
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

557
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22619
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

916
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5440
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1075
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1075
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1347
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1637